Давно помічено, що українським політикам легко давати обіцянки до виборів (або до інавгурації), важче потім виконувати їх. Утім, вони самі вже давно зрозуміли, що з переходом до епохи Інтернету та фактично безмежних соціальних мереж довгі тексти ніхто не буде читати. Чи запам’ятовувати.

«Життя» новини сьогодні – ті кілька годин, поки вона перебуває в «топі». Далі про неї забувають. Втім, зовсім не так звикли поводитись у країнах із певними демократичними традиціями. Там передвиборчі програми уважно читають, а згодом про дані обіцянки нагадують. Зрештою, лише за тим, що обіцяє той чи інший кандидат, виборці вирішують підтримувати чи ні його на виборах, а потім за тим, що з обіцяного вдалося реалізувати, роблять висновки про його ефективність, відповідальність перед виборцями, чесність і т. ін.

Свого часу під час вступу на посаду Петра Порошенка ми також намагались запровадити схожу практику. Тому на початку його перебування на посаді зафіксували усі передвиборчі обіцянки ще кандидата у президенти. Матеріал, котрий вийшов у «Галичині» у червні 2014 року, називався «Обіцянки п’ятого Президента». Тому нині доречно нагадати, що ж він обіцяв.

Зокрема, п’ятий президент мав намір створити дієві механізми контролю – громадського, правового і політичного – за діями влади. Елементами такого контролю мали стати доступність інформації про рішення органів влади, відкрита кадрова політика, а також декларування чиновниками і високопосадовцями доходів і видатків. Зазначимо, що частково ця обіцянка реалізована, лише систему контролю за доходами і видатками чиновників і посадовців не можемо назвати ефективною. А ще й маємо наприкінці його каденції скасування Конституційним Судом норми про незаконне збагачення.

Також виборцям обіцяли повне перезавантаження влади. І, що важливо, до кінця 2014-го – провести дострокові парламентські вибори суто на пропорційній основі з відкритими виборчими списками. Виглядає, що зміну виборчих правил так реалізувати і не вдалося, і цей пункт перекочував із передвиборчих обіцянок Порошенка до вимог в інавгураційній промові В. Зеленського.

Можливо, ви про це й призабули, але однією з обіцянок тепер уже колишнього президента було впровадити децентралізацію через механізм формування виконавчої влади виконкомами відповідних місцевих рад. Наразі навіть порухів у цьому напрямі не вдається пригадати. Крім того, міських голів ми би мали обирати у два тури.

П. Порошенко обіцяв внести до парламенту закон про парламентську опозицію як один із першочергових. Такий закон вносили свого часу до парламенту опозиційні депутати, однак його було відхилено.

Порошенко також обіцяв підписати економічну частину угоди з ЄС, уже у перший рік свого президентства – запровадження безвізового режиму з ЄС, а до кінця терміну президентських повноважень – домогтися необхідних політичних рішень та розпочати перемовини про повноцінне членство України в ЄС. Угоду з ЄС підписано, безвіз, хоч і не так швидко, як планувалось, Україна таки отримала, про членство ж у Євросоюзі наразі говорять як про віддалену перспективу.

Обіцяв п’ятий президент реформувати правоохоронну систему (суди, прокуратуру, міліцію), а Антимонопольний комітет зробити ключовим регулятором в економічній сфері. Наразі говорити про особливі успіхи у цій сфері, на жаль, не доводиться. Кількість податків він мав намір скоротити, а ставки – зменшити.

Цікаво, що у програмі був і пункт про те, що кандидат у президенти має намір перекрити можливості працювати через офшори. Про офшорні скандали, у яких був замішаний і сам П. Порошенко, ми добре пам’ятаємо.

Серед обіцянок колишнього президента були й антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових та митних органів та встановлення публічного контролю за призначенням і діяльністю суддів, незалежних від законодавчої та виконавчої гілок влади; формування професійного корпусу держслужбовців. Про цю люстрацію і її ефективність уже сказано чимало, і думається, ще буде сказано, як і про судову реформу. Втім, залишимо робити висновок про це читачам.

Президент Порошенко брався політичними та дипломатичними методами боротися за повернення тимчасово окупованого Криму, збереження територіальної цілісності України, намагався збільшити витрати на модернізацію і посилення Збройних сил та інших структур, від яких залежить захист від зовнішньої агресії. А ще – вважав за необхідне використати свій дипломатичний хист для того, аби знайти прийнятні способи співпраці з Росією, насамперед у економічній сфері, та мав намір подбати про енергетичну незалежність держави, для чого конче потрібна диверсифікація постачання газу.

В одному з видань напередодні виборів П. Порошенко підкреслив, що для забезпечення державних інтересів має бути зруйновано бізнес-монополії, котрі працюють у газорозподіленні та розподіленні електроенергії. Він також обіцяв запровадити в Україні нову модель пенсійної системи.

Оскільки повноваження попереднього президента добігли кінця, уже можемо зробити висновок про те, наскільки усе обіцяне відповідає тому, що відбувалось у країні протягом останніх п’яти років. Безумовно, щось вдалося зробити, щось відбулося не так швидко, як планувалося, про деякі з передвиборчих обіцянок колишній гарант Конституції взагалі забув, або робив щось прямо протилежне. Не можемо не згадати й про те, що за цей час було ліквідовано близько сотні банків, націоналізовано найбільший – «ПриватБанк», від чого потерпіли як пересічні українці, так і бюджетні установи. А також і про те, що не так давно Українська Православна Церква отримала томос від Вселенського Патріарха. Втім, висновки про відповідність обіцянок тому, що було зроблено, робити вам. Хоча видається, що значна частина українців ці висновки для себе зробила дещо раніше, що й відобразилось у результатах президентських виборів.

Зауважимо, що нині виглядає очевидним, що більшість українців за звичкою проігнорувала передвиборчі програми кандидатів у президенти і на останніх виборах. Яскравим свідченням цього є, наприклад, те, що у кандидата Володимира Зеленського, який активно використовував інтернет-технології, до його програми надійшло 107 539 відгуків. А проголосували за нього понад 13,5 мільйона українців. Втім, продовжуючи нашу практику, хочемо зафіксувати те, що обіцяв своїм виборцям шостий Президент України.

Отже, Зеленський однозначно заявив, що йде на посаду лише на один термін. Торгувати принципами, репутацією, країною заради збереження влади не стане, буде чесним і відданим Україні та передасть її в руки нового покоління політиків. Своїм першим законопроектом він назвав: «Про народовладдя», у якому має намір закріпити механізм, за яким тільки народ України формуватиме основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії.

Реформи, за словами тоді ще кандидата у президенти, мають позитивно відображатися на кожній людині. Він також має намір домогтися таких змін у державі, щоби вона надавала своїм громадянам доброякісний сервіс. А для цього потрібно максимально скоротити кількість її функцій.

Що стосується рівності усіх перед законом, то впровадження цього принципу новообраний Президент обіцяє розпочати із себе через підготовку та подання таких законопроектів: «Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів»; «Про імпічмент Президента України»; «Про відкликання народного депутата України». Вибори ж до парламенту та місцевих рад, як зазначено у програмі, мають проходити за відкритими списками, а «кнопкодавство», «депутатські прогули» мають стати автоматичною підставою для позбавлення депутатського мандату.

Щоб повернути повагу до системи судочинства, В. Зеленський має намір запровадити для простих спорів інститут мирових суддів, яких обиратимуть всенародно. Для кримінальних злочинів діятиме ефективний суд присяжних.

Перед гарантами Будапештського меморандуму і партнерами з ЄС новий чільник виконавчої влади ставитиме питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки. Здача національних інтересів і територій, за його словами, не може бути предметом жодних перемовин.

Новий Президент виступає за професійну армію та підкреслює, що вірить у те, що рух України до НАТО та інших таких об’єднань є запорукою нашої безпеки, але цей курс держави ще має підтвердити всеукраїнський референдум. Своїм завданням він вважає зробити так, щоб зарплата військовослужбовців була на рівні натовських стандартів.

У економічній сфері В. Зеленський виступає за те, щоб органи правопорядку припинили займатися економічним тиском на бізнес. Він також пропонує так звану одноразову «нульову декларацію» для бізнесу. Коли кожен бізнесмен, сплативши 5% вартості задекларованих статків, зможе легалізувати свої доходи. Отримані кошти підуть на зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених. Отже, пройшовши «економічне чистилище», кожен отримає шанс у майбутньому чесно вести бізнес у країні.

Першочергові завдання розвитку економіки такі: детінізація економіки, свобода конкуренції, розвиток внутрішнього виробництва, довгострокове недороге кредитування. Президент твердить, що буде гарантом для кожного великого інвестора, який прийде в Україну.

Податки мають стати простими і зрозумілими, а заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, за словами нового гаранта Конституції, дасть бізнесу більше свободи для розвитку і знизить адміністративний тиск. Платити податки мають усі.

Зеленський також виступає за формування прозорого ринку землі. За те, щоб Україна перейшла на забезпечення своїх потреб коштом власних енергетичних ресурсів, ставши згодом їхнім експортером на європейський ринок.

Цікавою, на наш погляд, є пропозиція, що міститься у програмі тоді ще кандидата у президенти щодо необхідності впровадити економічний паспорт українця. Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надра, землі тощо), а після досягнення повноліття отримати їх як власний стартовий капітал.

Новообраний Президент обіцяє нульову толерантність до корупції на всіх рівнях і те, що підозрюваний у корупції не вийде під заставу, а засуджений за корупцію отримає конфіскацію майна і довічну заборону обіймати державні посади. Викривач корупції перебуватиме під захистом держави й отримуватиме матеріальне заохочення. Чесні ж посадовці отримають гарантовані гідні зарплати, відкриті конкурси на посади, високий соціальний статус і державне страхування.

Професії лікаря і вчителя мають стати престижними і високооплачуваними. Також В. Зеленський виступає за перехід до страхової медицини та введення обов'язкового безплатного щорічного медичного огляду. А у сфері освіти його програма передбачає запровадження принципу «гроші ходять за талановитим студентом». Кожен шкільний геній отримає освітній ваучер, який зможе витратити на навчання у будь-якому обраному ним закладі вищої освіти. Обіцяє програма і створення умов для того, щоб державні та приватні заклади освіти отримали рівні права.

У сфері пенсійного забезпечення передбачено перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи. Усі страхові накопичення, зроблені людиною за життя, не пропадатимуть у фондах, а переходитимуть у спадок.

Оскільки країна потребує капітального ремонту інфраструктури, то своїми пріоритетами у цій сфері новообраний Президент називає будівництво доріг за європейськими стандартами, автоматичний контроль ваги та швидкості автомобілів, відновлення аеропортів у всіх обласних центрах, підписання угоди «Відкрите небо» з ЄС, усунення монополізму на транспорті.

Також В. Зеленський береться за те, щоб перестати концентрувати центральні органи влади у Києві, за створення умов, щоб люди, які роз’їхалися по світу, забажали повернутися додому. Він обіцяє, що держава забезпечить усіх громадян доступом до швидкого Інтернету, і таким чином українці отримають можливість долучатися до прийняття важливих рішень влади через мережу, зокрема й до голосування на виборах і референдумах.

Насамкінець ще раз нагадаємо, що обіцянки легко давати до інавгурації. Згодом їх потрібно виконувати. Зауважимо також, що не так давно доводилось чути про нові ініціативи В. Зеленського щодо перепису населення, списання боргів ФОП та інше. Однак ці позиції – вже поза межами передвиборчої програми, яку, як відомо, кандидат у президенти подає до ЦВК власноручно.

Свого часу ми висловлювали сподівання, що чималий політичний і життєвий досвід навчили П. Порошенка не кидати слів на вітер, а чітко дотримуватись обіцяного. Втім, як виявилось, цей досвід і став йому на заваді, аби зрозуміти, що країна та її громадяни останніми роками дуже змінились. І лише самими лозунгами чи порожніми обіцянками їх уже не переконати.

Під час інавгураційної промови у Верховній Раді Володимир Зеленський довів, що може бути послідовним у виконанні своїх обіцянок. Залишається лише сподіватися, що таким самим жорстким та послідовним він буде і у виконанні усіх інших зобов’язань, взятих на себе перед громадянами країни.