Як «Галичина» вже повідомляла, прикарпатські науковці і краєзнавці створили друковану історію ще одного села – Задубрівців колишнього Снятинського району. Книгу «Уклін Вам, Задубрівці» можна назвати посланням наших сучасників у майбутнє з огляду не просто на її обсяг – 760 сторінок, а на широту опрацьованої при її написанні джерельної бази, зокрема архівних, музейних, бібліотечних даних із відповідних закладів не тільки України, а й Польщі, Австрії. Ці відомості дослідники скрупульозно збирали не один рік і віднайшли воістину золоті їх розсипи. Саме такі книги, образно кажучи, лягають у підмурівок і зміцнюють основу нашої історичної пам’яті, завдяки якій, за словами академіка Михайла Грушевського, людина стає особистістю, народ – нацією, а країна – державою.
Цей вислів видатного українського історика і громадсько-політичного діяча нагадав голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України кандидат педагогічних наук Михайло Косило, коли модерував презентацію книги в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка.
– Любити Україну означає любити передовсім своє рідне село чи місто, – зазначив автор ідеї такого видання перший заступник голови обласної ради кандидат політичних наук уродженець Задубрівців Василь ГЛАДІЙ. – Позаторік задубрівчани відсвяткували 550-ліття рідного села. Власне, до цього ювілею ми так і не встигли видати книгу про Задубрівці, хоча три роки перед тим наша група однодумців уперше зібралася для обговорення такої ініціативи і цей час спочатку видавався нам цілком достатнім для написання грунтовної і розлогої історії свого села. Адже 1999-го до 530-річчя першої письмової згадки про Задубрівці як перша спроба відтворити їх минувшину від найдавніших часів до сьогодення побачило світ «Село за дібровою» і цю невелику за обсягом книжку написали буквально за три місяці нас троє – вихідець із Задубрівців професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника світлої пам’яті Богдан Ступарик, Михайло Гладій і я. Але що стосується підготовки до видання презентованого сьогодні дослідження, то через два роки праці над ним наша команда зрозуміла, що трьох років для цього нам явно не вистачить.
Врешті книга «Уклін Вам, Задубрівці» вийшла торік у чернівецькому видавництві «Друк АРТ». Перша презентація її відбулася в сільському Будинку культури місяць тому, 22 травня, коли Задубрівці зустріли свою вже 552-гу річницю, потім друга – у Прикарпатському університеті. Радий, що на представлення книги в ОУНБ ім. І. Франка приїхало кілька моїх земляків, зокрема серед них – незмінний, упродовж 18 років, сільський голова, а нині староста с. Задубрівців Василь Болембах. У їхній особі дякую всій громаді села, без якої цього масштабного видання не було б. Адже до роботи над майбутньою книгою долучилися чи не всі задубрівські родини – старожили ділилися з її авторами спогадами про важливі події в історії села, свідками або учасниками яких були, хтось приносив для відсканування й опублікування на її сторінках старі документи, фотографії своїх рідних – безцінні сімейні реліквії.
Ідея цього видання згуртувала команду тих, хто втілював її в життя, вона й для інших задубрівчан стала близькою і зрозумілою своєю – в доброму сенсі цього слова – амбіційністю. Так, ми поставили перед собою мету, щоби книга була вартою цих людей – не тільки наших сучасників, але і представників усіх 25 поколінь, які жили на задубрівській землі від часу першої письмової згадки про село й до нинішніх днів. Певна річ, для здійснення такого великого обсягу роботи потрібен досвідчений керівник авторського колективу, головний редактор, який мав би чітке бачення створюваного у книзі образу цілісної монолітної громади в її історичній тяглості – від процесу формування поселення і до сьогодення. І в цій іпостасі сповна виправдав наші сподівання й заслуговує на щирі слова вдячності доцент ПНУ ім. В. Стефаника, кандидат історичних наук, член правління ОО НСКУ Андрій Королько, який і сам є автором багатьох підрозділів у книзі. Він десятки разів приїздив з Івано-Франківська до Задубрівців і консультував тих людей, котрі безпосередньо збирали матеріали для майбутньої книги й писали до неї статті, сам активно займався пошуковою роботою й вивчав матеріали, пов'язані з минувшиною Задубрівців, в архівах не тільки Івано-Франківська, Львова, Чернівців, Києва, а й Варшави і Кракова. Дякую і вченим Прикарпатського університету професорам Василеві Марчуку, можна сказати, нашому сусідові із села Торговиці на Городенківщині, та Петрові Сіреджуку, уродженцю Космача на Косівщині, які теж є авторами окремих підрозділів книги…
Зазначу, що автори презентованої історії Задубрівців творчо використали і матеріал про це село, почерпнутий із об’ємного колективного видання (автори – здебільшого науковці ПНУ ім. В. Стефаника), що вийшло 2010 р. під назвою «Покуття», головним редактором якого був Василь Марчук, а науковим редактором – Андрій Королько. Своєрідним продовженням тієї монографії стала видана 2014 р. комплексна праця «Стефаниківський край Черемошу і Пруту... Снятинщина» (автор ідеї – Василь Гладій, керівник авторського колективу і головний редактор – Андрій Королько).
Зрештою, і названі дві книги, як наголосив на презентації видання «Уклін Вам, Задубрівці» завідувач кафедри політичних інститутів та процесів університету Василь Марчук, змогли побачити світ завдяки ініціативі й підтримці у її здійсненні Василем Гладієм, який у той час працював заступником голови облдержадміністрації, потім першим заступником голови обласної ради, а у 2012-2014 рр. був народним депутатом України (до речі, ще раніше, у 1990-му, іншого уродженця Задубрівців – Дмитра Захарука обрали до Верховної Ради України першого скликання, і він брав активну участь у творенні законів нашої незалежної держави). В. Марчук переконаний, що українська історія має коренитися якраз у самих народних глибинах, виростати із сіл та містечок:
– Творці книги «Уклін Вам, Задубрівці» виконали дуже велику пошукову роботу – збираючи по крупинці матеріали для написання історії свого села, йшли від хати до хати. Майбутня книга заторкнула серце й душу чи не кожного задубрівчанина й об’єднала все село. Звичайно, історіографічна і джерельна база книги – це не тільки записані її авторами спогади старожилів і надані для відтворення на її сторінках уже пожовклі від часу фотографії та документи, що зберігаються в родинах, а й численні матеріали з архівів. І коли книга врешті появилася, то ми бачили під час її представлення в Задубрівцях, якою великою радістю світилися очі людей...
Керівник авторського колективу, головний редактор книги Андрій Королько розповів про те, як розробляли структуру майбутньої книги, планували і здійснювали цей видавничий проєкт. Привернув увагу присутніх, зокрема, до широкого використання в дослідженні матеріалів із періодичних видань різних часів минувшини покутського села. Розділ «Скрижалями історії» у книзі найбільший за обсягом (326 сторінок) і має такі підрозділи: «Під Польською короною (1349 – 1772 рр.)», «Доба Австро-Угорщини (1772 – 1914 рр.), «Перша світова війна» (1914 – 1918 рр.), «У період Західно-Української Народної Республіки» (1918 – 1919 рр.), «Під польською займанщиною» (1919 – 1939 рр.), «Діяльність «Просвіти» (1901 – 1939 рр.), «Лихоліття Другої світової війни» (1939 – 1944 рр.), «У складі СРСР (1944-1991 рр.), «У незалежній Українській державі».
Назви ще чотирьох розділів книги – «Природа, мікротопоніміка та антропоніміка села», «Культурне і духовне життя», «Етнографічна палітра», «Відомі люди села» – вказують на зміст поданих тут матеріалів. Доповнює видання історико-мікротопонімічна карта с. Задубрівців. В. Королько відзначив авторитет у громаді координатора видавничого проєкту – вже згадуваного Михайла Гладія, вчителя історії Задубрівського ліцею ім. Б. Ступарика, автора численних краєзнавчих публікацій – йому селяни приносили з дому унікальні родинні фото. А коли в час електронних гаджетів людина переглядатиме книгу, то ці світлини зацікавлюватимуть і до її читання. На сторінках видання задубрівчани передовсім «шукають себе і своїх рідних». А. Королько привернув увагу присутніх у бібліотечній залі і до такого цікавого факту, що «засвітився» під час роботи над книгою:
– З’ясувалося, що в невеликому селі (близько 1 800 жителів) є аж 19 каплиць, серед них – прицерковна, придорожні, приватні, тобто збудовані людьми на своїх обійстях. Оберегами духовності слугують для задубрівчан ці каплички. Тож не випадково настоятель місцевого храму Почаївської ікони Божої Матері протоієрей, учитель християнської етики в Задубрівському ліцеї о. Павло Захарук навіть перефотографовував ці християнські святині, щоб кожна мала якнайкращий вигляд у виданні, збирав відомості про їх історію для опублікування в книзі…
Сам священник на її презентації в ОУНБ ім. І. Франка серед іншого торкнувся детально висвітленої у ній теми «Задубрівці і Василь Стефаник». Видатний український письменник і водночас громадсько-політичний діяч не раз бував у цьому селі, здійснював певний вплив і на його духовно-релігійне життя. Адже геніальний новеліст мав тут доброго знайомого – о. Модеста Лукашевича (1859–1915), пароха села і голову осередку читальні «Просвіти», найбільшого у Снятинському повіті – 143 члени у 1908-му. На виборах до австрійського парламенту того року священник був довіреною особою В. Стефаника. Коли 1936 р. письменник помер, то на його похороні в с. Русові співав задубрівський хор. У Задубрівцях народився і син о. Модеста – відомий греко-католицький священник о. Денис Лукашевич (1904–1993), який за вироками радянських судів відбув у таборах суворого режиму загалом 25 з половиною років, але таки дожив до проголошення незалежності України, а трьох його синів 15 березня 1951-го розстріляли, інкримінуючи їм зв'язок з підпіллям ОУН , а також звинувачуючи у вбивстві Я. Галана в 1949 р.
Привітали авторів книги і задубрівчан із виходом у світ грунтовної історії села депутат Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, активіст відродженого Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка, краєзнавець Василь Бабій та завідувач кафедри всесвітньої історії професор ПНУ ім. В. Стефаника Олег Жерноклеєв. Він був науковим керівником першого в області такого комплексного видання про історію села – Чортівця на Городенківщині, здійсненого його дружиною Любо’ю Соловкою разом з іншими членами авторського колективу на високому фаховому рівні, а після появи 2017 р. цієї книги під назвою «Град над Сагою: Літопис села Чортовець» подружжя доклалося і до створення історії с. Крихівців біля м. Івано-Франківська.
– Друкована історія того чи іншого прикарпатського села, – вважає О. Жерноклеєв, – ще на етапі залучення місцевих жителів в орбіту її підготовки сприяє об'єднанню навколо спільної мети людей, які й безпосередньо творять історію свого села, сприяє інтеграції громади, а після виходу цього історико-краєзнавчого дослідження дає їй розуміння свого минулого і своєї ідентичності, назавжди увічнює громаду, її минувшину для майбутнього. Ми такими книжками формуємо молоде покоління. Пізнаючи з історії свого села, який історичний шлях – тернистий, але і славний водночас – пройшли їхні предки, їхні родини, чимало юнаків і дівчат віднаходять для себе сенс у тім, щоб пов’язати своє подальше життя з рідним селом, отчим краєм. І власне завдяки цьому село існуватиме й далі, залишиться на мапі України…
Директорці ОУНБ ім. І. Франка Людмилі Бабій особливо імпонує відтворення у презентованому науково-популярному виданні багатьох спогадів задубрівчан про життя їхнє і їх рідних у різні періоди історії села і, звичайно ж, включення до книги окремого підрозділу «Бібліотечна справа» – у цьому вбачає її унікальність серед аналогічних історій сіл. «Гортаючи видання «Уклін Вам, Задубрівці», відчувала, що творили його ті, хто любить свою малу і велику Батьківщину», – сказала Л. Бабій. Вона щиро подякувала Василеві Гладію за подаровані досить-таки вартісні примірники солідного фоліанту – і за призначені для головної книгозбірні області, і за ще сотню їх, які буде передано бібліотекам нашого краю.
