Рання весна – один із найвідповідальніших та напружених періодів у догляді за деревами, коли обов’язково потрібно починати роботи із захисту плодових насаджень від хвороб та шкідників. Період небезпечних морозів уже минув, але кісточкові дерева нерідко втрачають плодові бруньки здебільшого в березні, коли після частих відлиг бруньки пробуджуються, починають розвиватися, а потім настає різке зниження температури повітря, яке призводить до їх загибелі. Отож перед розпусканням бруньок у саду слід провести комплекс робіт, які допоможуть зменшити чисельність шкідників та інфекційний запас збудників хвороб у період вегетації.

Більша частина шкідливих організмів, завдаючи шкоди плодовим та ягідним культурам, пристосувалася перезимовувати на поверхні грунту – всередині або зверху опалого листя і рослинних решток, у верхньому шарі землі. Деякі види шкідників та збудників хвороб зимують під старою корою, яка відпадає, або у тріщинах на дереві.

За вологої погоди біля дерева простилають плівку чи тканину та зчищають із штамбів і скелетних гілок стару кору, під якою гніздяться гусінь підкорової листовійки, сливової та яблуневої плодожерок, глодова міль, звичайний і павутинний кліщі, яблуневий квіткоїд тощо. Виконувати цю операцію потрібно негострою скребачкою, щоб не поранити здорову тканину дерева, інакше через ранки можуть проникнути хвороботворні мікроорганізми, що пошкоджують деревину. Зчищені рештки старої кори виносять за межі саду і спалюють або закопують у грунт на глибину 40 см.

Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок удруге (після осіннього вапнування) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г/10 л води) з додаванням 2 кг глини.

Із дерев знімають і закопують у землю чорні муміфіковані плоди, які є джерелом плодової гнилі та моніліального опіку (після цвітіння несподіване побуріння суцвіть, засихання листя чи молодих пагонів, гілок, вражені гілки стають наче обпалені). Останні 3-4 роки дерева вишень та абрикосів піддавалися масовому ураженню моніліальним опіком під час цвітіння. Прохолодна та дощова погода сприяє розвиткові цієї хвороби.

Також вирізання засохлих, уражених пагонів дасть змогу значно зменшити «зимовий запас» як моніліального опіку, так і борошнистої роси, збудник якої зберігається як міцелій на уражених пагонах у хворих бруньках, які відрізняються від здорових сіруватим відтінком. А це допоможе підвищити ефективність захисту рослин від цих інфекцій.

Для зниження щільності популяцій зимуючих стадій шкідників на зерняткових і кісточкових культурах проти щитівок, кліщів, листовійок, попелиць, медяниць, молі, несправжньощитівок насадження обприскують препаратом 30В. Норма витрати інсектициду в промислових садах – 60 л/га, в умовах приватного сектору – 0,6 л/20 л води. Препарат 30В застосовують на кущових ягідниках (агрус, різні види смородини) в аналогічних нормах витрати. Обробку проводять до розпускання бруньок за температури повітря не нижче +4°С. Інсектицид ефективний проти шкідників, що зимують у стадії яйця та гусениці. Механізм дії препарату 30В – асфіксія, яка настає внаслідок покриття особин тонкою маслянистою плівкою і порушення дихання через припинення доступу повітря. Під час обробки плодових дерев і кущів бордоську рідину та препарат 30В не змішують.

Крім обробки дерев проти шкідників, потрібно провести обприскування проти моху, лишайників залізним чи мідним купоросом з розрахунку 300-400 г на 10 л води. Для підсилення дії препаратів рекомендують додавати в баковий розчин сечовину (карбомід) – 100 г на 10 л води. Це не лише позакореневе підживлення, а й профілактичний захід, спрямований на знищення збудників парші та борошнистої роси.

Для запобігання розвитку хвороб плодові дерева на початку появи зеленого конуса обприскують 3% бордоською рідиною (300 г мідного купоросу + 300-400 г свіжого гашеного вапна/10 л води). Мідний купорос розчиняють у теплій воді в емальованій або дерев’яній посудині.

Роботи з пестицидами проводять тихої безвітряної погоди з дотриманням державних санітарних правил та правил особистої гігієни.