Отець Юрій Максим’юк понад два десятки років служить на парафії в селі Рунгурах на Коломийщині, є деканом Печеніжинського деканату УГКЦ. А віднедавна почав працювати на громадських засадах капеланом Коломийського райвідділу поліції. Священник вважає, що поліцейським з огляду на складні умови служби потрібна психологічна підтримка й Боже Слово.

Якщо військове капеланство в Україні добре розвинуте, то капелани у поліцейських підрозділах є радше винятком, ніж правилом. Хоча в США вони працюють із 50-х років, а в сусідній Польщі – від 2005-го. Тож наразі о. Ю. Максим’юк є першим і єдиним капеланом у прикарпатській поліції.

«Серед моїх парафіян є співробітники поліції, з якими обговорюю не лише питання релігійного життя, а й проблеми, що їх хвилюють особисто, – розповідає отець Юрій. – Під час такого спілкування в мене зародилася думка, що варто давати правоохоронцям і Слово Боже, а з другого боку – психологічне розвантаження, бо служать вони за невелику зарплату в надзвичайно складних умовах: стреси, робота в понаднормовий час, часто без вихідних і належного відпочинку. Тим більше, що я дуже люблю працювати з молоддю. А тут, у поліції, досить молодий колектив, середній вік працівників підрозділу – близько 25 років. Мені ця робота близька за духом. Я зрозумів, що цих людей потрібно підтримувати».

Дізнавшись, що здійснюють набір в академію, яка готує капеланів для правоохоронних органів, о. Ю. Максим’юк став її слухачем. Вважає, що вчитися потрібно постійно й ніколи не пізно. Сам бо закінчив Івано-Франківський духовний інститут, аспірантуру та докторантуру, захистив дисертацію, а також здобув цивільну освіту на філософському факультеті Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Через пандемію заняття в поліцейських капеланів проводили дистанційно. Лекції читали працівники патрульної поліції, військові капелани, які працюють у зоні бойових дій, а також капелани американської та канадської поліції. Серед них – головний капелан ФБР, зокрема спецпідрозділу SWAT, Грег Янг, уродженець Києва.

Після проходження тримісячних курсів священник з Рунгурів звернувся до керівництва Коломийського райвідділу поліції. Його пропозицію про капеланську роботу з особовим складом там сприйняли позитивно. «Для мене це новий виклик, і я дуже дякую керівництву поліції за сприяння та розуміння, – каже отець Юрій. – Бо справді, коли щось нове, то спочатку це трохи незрозуміло, тим більше, що це мілітарна структура, тут усе має бути регламентоване наказами, інструкціями. Але бачу цю працю у формі дружнього, відкритого спілкування, щоб поліцейські хоч трохи могли розслабитися».

Священник розповів про одну з таких акцій, як «Кава з капеланом». Поліцейські зустрілися з капеланом, поговорили про футбол, сім’ю, на інші теми, скинули накопичений психологічний вантаж. Інша акція – «Милосердний поліцейський» – спрямована на те, щоб ламати стереотипи ставлення суспільства до поліції.

«На парафії є з десяток бідних людей, які не можуть собі дати ради, – продовжує співрозмовник. – От ми поїхали й роздали їм продуктові набори. Це мінятиме ставлення людей до поліції. Наше суспільство вже посттоталітарне, та ще є серед людей дуже багато негативних уявлень про правоохоронні органи як каральні структури. Тим часом країна міняється, поліція теж, але це не такий швидкий процес, як би нам хотілося.

Оскільки через своє священниче служіння маю можливість впливати на думку людей, то закликаю парафіян на проповідях, щоб не було образливих висловлювань на адресу правоохоронців. Бо коли стається біда, до кого звертаються найперше? До поліції! Кажу молоді: йдіть працювати в поліцію, це шляхетна справа, може, на сьогодні ще належно не оцінена державою, але з часом ситуація має поліпшитися».

– У вас, мабуть, теж були свої стереотипи, коли почали працювати з поліцейським колективом? – запитую в капелана.

– Звісно, спілкуючись із поліцейськими, я багато нового відкрив для себе. Скажімо, мене запросили на святкування Дня поліції. Там виступав колишній працівник міліції, який почав дорікати молодим колегам за те, що зупинили його автомобіль. Мовляв, вони неправильно вчинили, має бути професійна солідарність. Я ж бачив, що молодь у залі це не сприйняла. Чую, хтось позаду каже: «А ви не порушуйте!» Для мене це було показником того, що зміни відбуваються, і цілком конкретні…

Напередодні відзначення Дня захисників і захисниць України поліцейський капелан відправив панахиди на могилах загиблих на сході правоохоронців, поспілкувався з їхніми рідними. Вважає, що для них важлива як підтримка поліцейських колективів, так і спілкування з тими родинами, які таке саме горе пережили: спільні молитви, відпочинок.

«Отець Юрій багато робить для психологічного розвантаження особового складу, поліпшення морального клімату в нашому колективі, – розповідає начальник сектору кадрового забезпечення Коломийського райвідділу головного управління НПУ в області майор поліції Ігор Гдичинський. – Якщо в працівника поліції є якась проблема, зокрема побутового характеру, то він може поспілкуватися з капеланом у неформальній обстановці. Всі ці речі, що його хвилюють, обговорюються. Керівництво відділу задоволене такою співпрацею».

Коломийські поліцейські здалека впізнають свого капелана, який спеціально одягає для таких візитів чорну футболку з шевронами, видану під час випуску з капеланської академії. «Я людина відкрита, емоційна, і мені дуже приємно, коли їдуть вулицею поліцейські патрулі й зі мною вітаються, – каже отець Юрій. – Значить, мене сприймають як свого…».