Як і прогнозували окремі аналітики, попри заспокійливі коментарі та прогнози від урядовців поліпшення ситуації з коронакризою в Україні навряд чи варто чекати до кінця цього року. Це, безумовно, матиме свої наслідки для економіки країни. Очевидно, що негативні. Бо хоч і почали свою роботу заклади громадського харчування, пожвавилась робота крамниць та перукарень, наразі ще цілі сектори економіки задишаються у «замороженому» стані. Найперше йдеться про так званий креативний сектор – установи та заклади культури, артисти та популярні виконавці вимушені і далі перебувати в карантинних обмеженнях. Судячи з того, як розвивається ситуація із поширенням Covid-19, їм ще доведеться почекати із початком активної роботи щонайменше до наступного року. Втім, ситуацію можуть трохи поліпшити майбутні місцеві вибори. Відомо ж, що кандидати на різні виборчі посади щедро оплачують як рекламу, так і всілякі заходи, аби привернути на свій бік виборців. Уже нині в Івано-Франківську теперішні депутати розсилають потенційним виборцяв свої звіти-агітки, вкладаючи до них, наприклад, захисні маски. Ні, це не підкуп виборців, це, очевидно, пересторога: читаючи агітку – одягніть маску, можливо, тоді зробите правильний вибір…

Однак що стосується справ в економіці України, очевидно, що до її відновлення треба буде чекати ще щонайменше півроку. Однак урядовці нині продовжують випромінювати отимізм, мабуть, сприймаючи його за ще один антикризовий захід. Приміром, уряд затвердив макроекономічний прогноз на найближчі три роки. Попри те, що наразі ніхто не має уявлення, якою ж буде постпандемічна реальність. Втім, прем’єр-міністр Денис Шмигаль наполягає на тому, що урядовий прогноз передбачає повернення країни на траєкторію зростання уже наступного року із показником плюс 4,6 відсотка валового внутрішнього продукту. І це за умови, що нині навіть вітчизняні прогнозисти не можуть дійти однієї думки щодо втрат від коронавірусу. Наразі ж відповідно до повідомлень урядової пресслужби цей прогноз передбачає, що наступного року ВВП зросте на 4,6% за середньорічної інфляції 8,1% (7,3% – наприкінці року) та середньорічного курсу 29,1 грн/дол. (28,8 грн/дол. – наприкінці 2021-го).

Мінзарплата має зрости наступного року до 6 259 гривень, а до завершення 2021-го – до 6 500. За рік вона мала би вже становити 6700 гривень, а вже у 2023-му – 7 200. Як сказав Денис Шмигаль:

«Наш базовий прогноз залишається незмінним щодо України. Це зменшення ВВП на 4,8 відсотка у 2020 році. Ми бачимо, що Україна рухається за сценарієм, який розробило Міністерство економіки. Мінекономіки та Міністерство фінансів поки що підтверджують рух за цим сценарієм».

Як стверджує керівник уряду, наразі для досягнення економічного зростання потрібно сконцентруватись на підтримці малого та середнього бізнесу, докласти зусиль до розвитку промисловості, підтримки національного виробника, внутрішніх інвестицій, поліпшення бізнес-клімату.

У своїх прогнозах щодо стану справ у господарці країни до чільника уряду дуже близький і міністр фінансів Сергій Марченко. Він також прогнозує відновлення вітчизняної економіки до завершення цього року та значне пожвавлення з наступного.

«Уже в четвертому кварталі цього року ми очікуємо поступове відновлення економіки. У 2021-му очікується пожвавлення економічної динаміки. Це має бути бюджет зростання добробуту громадян та економіки країни», – вважає міністр.

Між іншим, Національний банк України не є аж таким оптимістичним, як урядовці. Минулого тижня тут оцінили падіння ВВП країни у другому кварталі року на рівні 11 відсотків. Також у центральному банку країни назвали основні причини такого стану справ: найперше карантинні обмеження окремих видів діяльності, скорочення виробництва у сільському господарстві через пізніший початок збирання ранніх зернових. Що стосується року загалом, то НБУ переглянув власний прогноз падіння ВВП у бік збільшення – до 6 відсотків, а причиною цього називає збереження пониженого попиту всередині країни через карантин.

«Збереження адаптивного карантину в ряді областей і все ще пригальмований внутрішній попит будуть стримувати відновлення економіки. Повільний вихід із кризи інших країн звузить можливості для швидкого відновлення експорту», – переконані фахівці НБУ.

Додамо до цього, що експерти Міжнародного валютного фонду оцінюють стан справ в українській економіці ще песимістичніше. Вони вважають, що падіння ВВП становитиме 8,2 відсотка, що майже вдвоє більше, ніж прогноз уряду.

Що стосується ситуації з національною грошовою одиницею гривнею, то за даними того ж таки НБУ в липні Нацбанк викупив на міжбанківському валютному ринку 130 мільйонів доларів, а продав для згладжування надмірних коливань на валютному ринку 498,7 млн. Найбільше ж регулятор продав валюти із 20 по 24 липня – 347,8 млн дол.

Для порівняння: у червні Нацбанк тільки купував валюту (на загальну суму в 1,115 мільярда доларів). Загалом же з початку року НБУ придбав у резерви валюти на 4,015 млрд доларів, а продав – 3,292 млрд дол.

Зусилля центрального банку були виправданими, оскільки в останній тиждень липня гривня поводилася відносно стабільно. І на понеділок, 3 серпня, було встановлено курс гривні до долара на рівні 27,68.

Із важливих подій також відзначимо те, що Міністерство фінансів завершило розрахунки щодо здійсненого раніше випуску євробондів на два мільярди доларів за ставкою 7,253 і терміном погашення у 2033 році. Це запозичення, як стверджує радник президента з економічних питань Олег Устенко, дасть змогу щороку економити на виплатах за зовнішнім боргом близько мільярда доларів.

Крім того, у Держслужбі статистики повідомили про зростання середньої заробітної плати у червні до 11 579 грн, або на 7,4 відсотка порівняно з аналогічним періодом торік.