Прикарпатський поет та освітянин Богдан ТОМЕНЧУК у затишній залі ресторану «Францішек Ромашкан» в Івано-Франківську презентував свою дев’яту поетичну збірку «Дві джезви». Книжка, в яку увійшла не лише його найновіша поезія, а й вірші з шухляди, побачила світ у видавництві «Дискурсус».
Презентації поетичних збірок Богдана Томенчука завше мають неповторне обличчя і яскравий почерк. Їхні незмінні складові – аншлаг у залі, музичний супровід, і поезія в авторському читанні. Традиційний формат поетичного концерту було збережено і цього разу. Всі складові вдалої презентації зійшлися в одному просторі в один час. Інтер’єр ресторанної зали доповнювала кавова атрибутика. Розсипані на столі зерна кави, кавомолка, джезва нагадували присутнім назву збірки і створювали правильний настрій.
Поетичні рядки Богдана Томенчука музичними ритмами і нотами доповнили струнний квартет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, ансамбль саксофоністів Івано-Франківської обласної філармонії ім. Іри Маланюк, волонтерка і співачка Юлія Майборода. Модерували захід – Ольга Деркачова і Володимир Макаров.
Богдан Томенчук зауважує, що «Дві джезви» – це фактично його поетичний щоденник, і додає, що в цій збірці саме стільки віршів, щоб вистачило на дві джезви кави, втім, пити їх потрібно обережно та дозовано, смакуючи кожне слово. «Мої вірші – це другий «я». Це обітниця дана людям і я вже не хочу бути іншим, аніж у тих віршах», – наголошує автор.
Письменниця, професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова має чималий досвід з упорядковування поетичних збірок Богдана Томенчука. «Дві джезви» – шоста книжка, в якій вона виступила літературною редакторкою.
«Книжка складається з трьох розділів: інтимної лірики, філософсько-громадянської та релігійної. Хоча цей поділ є доволі умовним, тому що особливістю поезії Богдана Томенчука є те, що лише окремі вірші можна виділити приналежністю до одного виду лірики. Як правило, його вірші насичені, концентровані та двопланові. Тобто можна читати перший план і отримувати насолоду від того, як автор майстерно володіє словом і римою, а є глибший план – символічний, який потребує більш ретельного читання, тому що в них в є чимало підтекстів. Тому на перший погляд може здатися, що вірш належить до інтимної лірики, але коли вчитуєшся, розумієш, що все набагато глибше, більше і складніше».
Назва збірки одразу наштовхує читача на романтичний настрій з ароматом запашної кави. Втім, Ольга Деркачова, радить не йти на поводу таких асоціацій: «Не забуваймо, що кава передбачає насамперед спілкування. Коли ми говоримо, що йдемо на каву, то насправді йдемо спілкуватися. В цій збірці є туга за браком спілкування, за тим, що тебе не завжди чують, і власне, пиття кави передбачає розмови не лише любовного плану, а й про те, хто я в цьому світі, хто ми – українці, чому в нас усе так… Тому я б не радила асоціювати «Дві джезви» тільки з лірикою та романтикою».
Б. Томенчук, роз’яснюючи назву своєї дев’ятої збірки, зауважує, що спогади про дві абсолютно різні джезви з кавою, супроводжують його впродовж усього життя: «У нашій родинні доживав віку греко-католицький священник Григорій Федина. Як сьогодні пам’ятаю ті рідкісні часи, коли він заварював каву у джезві з такої старої, жовтої бронзи чи міді. Ніколи не збуду, як та кава пахла. Запам’ятав ще одну джезву – шестилітровий алюмінієвий баняк, куди мама висипала «ячмінного колоса», варила каву і для нас, і для телят. Отакі дві джезви символізують різні полюси цього світу. Є й інші розмірковування: ми стаємо такими самотніми в цьому світі, що вже й каву починаємо пити наодинці, інколи навіть і вдома, і в сім’ї, що абсолютно трагедійно».
Обкладинку збірки «Дві джезви» доповнив однойменний натюрморт художниці Ірини Кравець. Її майстерні картини вже не вперше ілюструють книжки Б. Томенчука. «Працювалося добре, легко і дуже цікаво, – зауважує мисткиня. – Творчість Богдана надзвичайно глибока. Ця збірка особливо пронизана коханням і еротикою, мені не складало труднощів зробити ілюстрацію до неї. На передньому плані картини є плід інжиру, який завжди був символом кохання та еротики. Хотілося зобразити щось глибше, аніж просто те, що взяли джезву і зварили каву. Книжки, перевернута джезва символізують пошук. Коли ми дуже хочемо щось зробити, довго налаштовуємося, п’ємо літри кави, робимо навколо себе якийсь безлад, у якому народжується істина».
Презентація «Двох джезв» пройшла на одному подиху. Кожен прочитаний вірш зривав гучні овації, занурював присутніх у роздуми, дарував поетичний настрій. А по закінченню поетичного концерту численні поціновувачі творчості Богдана Томенчука, вишикувалися в довжелезну чергу за автографом від майстра «математичних рим» та «метафоричних віршів». Такі презентації не робляться за хвилину, тому автор вдячний Руслані Василюк, Олегові Олексюку, Володимирові Пушкарю, Любомирові Пасічняку, Ользі Деркачовій, Володимирові Макарову і засобам масової інформації.
