Президент Володимир Зеленський висунув ідею впровадження множинного громадянства в Україні. Навіть подав на розгляд парламенту відповідний законопроєкт (ЗП). До речі, схожий ЗП – №6368 – було внесено до Верховної Ради ще 2021-го. Втім, хоча його тоді позиціонували як невідкладний, руки до його розгляду так і не дійшли. А через три роки ця законодавча ініціатива знову з’явилася на політичній арені.
Не таємниця, що багато українських політиків мають подвійне громадянство. А це згідно зі ст. 4 нашої Конституції, яка констатує, що в Україні «існує єдине громадянство», – незаконно. Очевидно, вище державне керівництво в особі гаранта знову ініціювало ту ідею аж ніяк неспроста. На владному Олімпі готуються до непередбачених подій? Бронюють місця в інших країнах?
Адже нардепи активно відмовляються від мандатів. Скажімо, за даними громадської організації «Комітет виборців України», Верховна Рада втрачає щомісяця щонайменше одного депутата. Причому зрозуміло, що «слуги» не лише складають свої повноваження, а й одночасно звільняються від відповідальності за свої дії.
Голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зазначив: «Україні загрожує парламентська криза». Його слова є важливим сигналом для українського суспільства, особливо з урахуванням того, що їх висловив впливовий член владної фракції. Але раптовий дефіцит парламентарів виглядає дивно. Схоже, бути «слугою народу» – це тавро, починають розуміти самі ж представники президентської партії. Як видається, вони вирішили узаконити свою втечу, і це саме той неафішований момент у появі нового ЗП щодо множинного громадянства.
З другого боку, президентський ЗП пропонує позбавляти українського громадянства людей на окупованих територіях, які добровільно набули російського підданства. Це відразу викликає запитання: а як саме збираються визначати, чи було рішення громадянина добровільним? Якщо не враховувати реалії окупованих територій та безпідставно позбавляти людей громадянства, спираючись лише на наявність у людини паспорта рф, то це може призвести до серйозних наслідків. У цьому разі держава дискримінуватиме своїх громадян, позбавляючи їх можливості повернутися на рідну землю. До того ж паспорт України на окупованих територіях є своєрідним ідентифікатором наших громадян і тим самим закріплює ці землі за нашою державою. Тим часом як анулювання паспортів українців на окупованих територіях пришвидшить російську паспортизацію в тих регіонах, яку планують провести окупанти до президентських виборів рф у березні цього року. Таким чином, українці, яких їхня держава позбавить громадянства, автоматично набуватимуть абсолютного й безперешкодного громадянства країни-агресора.
З другого боку, чимало наших суддів, прокурорів, депутатів мають московське громадянство. Чи немає в цьому складу злочину? Звичайно, що є. Навіть у ЗП, про який мова, передбачено такий пункт: «Особи, які мають паспорти країн, що становлять національну небезпеку для нашої країни, не зможуть набути українського громадянства». На підставі цього варто чітко зазначити, що наявність російського паспорта для посадових осіб унеможливлює їхнє перебування на державній посаді та позбавляє їх можливості обіймати будь-які державні пости.
Наразі ж бачимо протилежне. Наприклад, 10 січня цього року суд поновив громадянина росії одіозного суддю Богдана Львова на його посаді у Верховному суді. Отже, поки в наших громадян на окупованих територіях збираються відбирати українські паспорти, судді й інші посадовці з московськими паспортами й далі сидітимуть у своїх кабінетах на підконтрольних Україні землях.
