Ще в липні сили оборони України, стримуючи натиск агресора на всіх ділянках фронту, здійснили кілька успішних наступальних операцій на півдні України. Зокрема й на Херсонщині, де вийшли на оперативний простір, сприятливий для бойового марш-кидка на звільнення обласного центру регіону від окупантів. Власне, точковими артилерійсько-ракетними ударами СОУ навіть вивели з ладу всі три мости через Дніпро, в тому числі й колійовий, які сполучають місто з лівим берегом Дніпра навпроти, що перебуває під контролем рашистів і звідки до Херсона надходило підкріплення й боєприпаси. І цим мовби підтвердили свої наміри – рушити на визволення єдиного обласного центру, який російським зайдам вдалося захопити ще на початку війни.
Тим-то, схоже, попередні припущення військових експертів про те, що після захоплення Лисичанська московити підуть на Слов’янськ, як писала й «Галичина» кілька випусків тому, не справджуються. Головні бої після деякого затишшя, напевно, розгорнуться саме на півдні нашої держави. Втім, ось що, приміром, написав на цю тему відомий військовий експерт полковник запасу ЗСУ Олег ЖДАНОВ у своїй колонці на nv.ua.
Основне завдання, яке всі в Україні покладали на серпень, – надія на перелам у цій війні, на перехід ЗСУ від активної оборони до контрнаступу. Але його здійснення залежить від наших країн-партнерів. Чи ми отримаємо потрібну кількість зброї, аби перейти від оборони до наступу. Бо з тим, що маємо, можливий лише активний захист своїх позицій. Правда, ми й не знаємо, яке саме озброєння надійшло до України за останній місяць (на початку серпня в Міноборони лише підтвердили прибуття ще чотирьох американських ракетних систем залпового вогню «Хімарс», які додалися до тих восьми чи дев’яти, які вже місяць працюють на передовій і звуки стрільби яких уже охрестили головним українським фронтовим «хітом» цього літа. – Ред.).
На недавньому форумі «Рамштайн-4» не було звітів про надходження зброї. І нині ми не маємо такої інформації. Те, що оприлюднювали у ЗМІ, на мій погляд, цього дуже мало. В усякому разі його недостатньо для здійснення масштабного переозброєння, щоб ми могли сформувати певні бригади, спроможні перейти у контрнаступ з використанням новітнього бойового оснащення. Бо старе радянське не годиться для того.
Водночас стало відомо, що окупанти укріплюють оборону вже самого Криму по адміністративній межі з материковою Україною… Я так розумію, що для них дуже важливо утримати півострів. І вони розуміють: якщо буде контрнаступ ЗСУ, то ми намагатимемося звільнити і Крим, як і решту своєї території. Окупанти реалістично оцінюють імовірність того, що в тому разі їм доведеться забратися з Херсонської та частини Запорізької областей, якщо «згори» їм віддали таку команду – укріплювати перешийок. Якби вони були впевнені, що утримають захоплені території на північ від Криму, що не буде загрози вторгнення ЗСУ на півострів, то вони не проводили б ці роботи.
Днями українське суспільство раділо з приводу пошкодження залізничного Антонівського мосту (через Дніпро в районі Херсона. – Ред.). І на сьогодні навіть автотранспортом ним неможливо проїхати на правий берег ріки. Його можна використовувати лише як піший перехід. Так само, як і Антонівський автомобільний, який теж уже не підлягає експлуатації…
Як же окупанти мать намір відступати? Чи планують собі порятунок у разі невдачі? На це запитання частково відповідь є. До речі, у мережі з’явилося відео – звернення до міністра оборони рф Сергія Шойгу російського солдата чи офіцера (з’ясувати важко), який скаржиться, що мости зруйновані, шляхів для відступу немає, а на лівому березі засіли кадирівці з кулеметами, які не дадуть жодного шансу на відступ російським військам. І що російських військових кинули напризволяще на правому березі.
Але жителі Херсона повідомляють, що коли зруйнували Антонівський міст, наступного дня на базарі російські солдати скуповували надувні човни, надувні матраци і решту засобів для плавання. Не просто ж так вони поскуповували всі плавзасоби, які знайшли. Вони розуміють, що в разі чого їхнє командування швидко втече з міста, й тому самі готуються до такого самого сценарію.
Щодо лінії фронту на Донбасі. З одного боку, рашисти зняли звідти регулярні частини і, я так розумію, відправили їх на Херсон. Бо там були зібрані найбільш боєздатні частини російських військ. Але, з другого боку, напризволяще фронт не кинули, а підсилюють за рахунок перекидання частин з Маріуполя і Новоазовська, тобто Донбас підсилюють тим, що змогли зібрати на базі Південного воєнного округу.
До речі, найактивніші бойові дії – в районі Авдіївки, де постійно триває штурм наших позицій. Бо політичні завдання ніхто не скасовував, путін своїх намірів не змінив. Тому вони навіть наявними силами будуть намагатися виконати ці плани...
Ми не можемо апелювати до якихось термінів – мовляв, у серпні маємо визволити Херсон і це ніби дедлайн, бо не знаємо, скільки і якої зброї буде надано в той чи інший час. Та все ж сподіваємося, що всі прогнози наших командирів і можновладців про те, що серпень стане переломним місяцем, здійсняться.
