Впливати на владу – це не обов’язково палити шини і перекривати дороги. Для цього є й інші, ефективні, демократичні способи, які, до речі, почали активно використовувати громадяни України загалом і Прикарпаття зокрема.

У процесі децентралізації було утворено 1469 громад, сформованих шляхом об'єднання сіл, селищ і міст. Кожна громада об’єднала різні за чисельністю жителів, площею, ідентичністю населені пункти. Для забезпечення розвитку громади у кожному з них, навіть найбільш віддаленому від центру, потрібно чути людей. Адже не потребує доведення те, що житель конкретної вулиці знає про її проблеми набагато більше, ніж місцевий голова. Тому тільки на основі спільної, злагодженої співпраці керівництва громади з жителями всіх її населених пунктів можна буде досягти синергетичного ефекту розвитку громади як результату ефективного використання інструментів участі жителів у розвитку громади. Основу цієї злагодженої співпраці має становити комунікація в контексті – вміти слухати і чути.

В іншому разі, коли жителі села чи міста не мають змоги впливати на діяльність місцевої влади, брати безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, – можна констатувати відсутність демократії та доброго врядування на місцевому рівні. І, як наслідок, напруження, зневіра, втрати у стратегічному плануванні та розвитку.

Поза сумнівом, участь громадян у керівництві громадою не можна зводити тільки до участі у виборах. Адже ефективність діяльності влади підживлюється активністю самих громадян, їх ініціативою та самостійністю, здатністю креативно мислити. Тому підвищення соціальної активності громадян у вирішенні місцевих проблем, прийняття жителями відповідальності за життя у своїй громаді є надзвичайно важливим чинником для її поступу.

Прикметно, що, більшість територіальних громад Прикарпаття впевнено крокують шляхом прямої учасницької демократії, участь громадян у процесі прийняття рішень на місцевому рівні є очевидною. У рамках проєкту «Центр розвитку громадської активності», який впроваджує ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві з European Endowment for Democracy (Європейський фонд за демократію) було надіслано інформаційні запити 62 територіальним громадам Івано-Франківщини задля покращення існуючих та запровадження нових інструментів громадської участі у прийнятті рішень місцевою владою. У результаті отримано 33 відповіді, готовність до співпраці висловили 22 ТГ Прикарпаття.

Найпопулярніший інструмент участі серед громад Івано-Франківської області – громадські слухання, найменш популярний – електронні та публічні консультації. Найбільшу кількість інструментів запроваджено в П’ядицькій та Калуській громадах – по дев’ять, а найменше в Загвіздянській – лише два. Серед громад, де діють консультативно-дорадчі органи, найчастіше зустрічаються молодіжні ради. Деякі громади, у яких вже функціонує низка інструментів участі, готові удосконалити наявні та запровадити нові.

Голова Нижньовербізької ТГ Ярослав М’ЯКУЩАК розповів, що з часу створення територіальна громада розпочала впровадження механізмів участі з метою залучення громадськості до прийняття управлінських рішень: «Слід зазначити, що такі механізми участі як «Громадські слухання» та «Бюджет участі\громадський бюджет» залучили найбільшу кількість активних мешканців, оскільки дають швидкий та видимий результат.

Своєю чергою, наявність консультативно-дорадчого органу «Молодіжна рада» дозволила не лише долучити молодь до напрацювання спільної позиції щодо розвитку молодіжної політики у громаді, а й залучити додаткові грантові кошти в бюджет громади для реалізації молодіжних проєктів.

Що стосується механізму участі «Електронні петиції», то він не знайшов широкого відгуку. Це може бути пов’язано з тим, що громада є доволі компактною і, наприклад, громадські слухання, є більш ліквідним механізмом для жителів громади.

Наразі у планах є розробка статуту громади, як єдиного локального документу, що дозволить якісно прописати особливості участі громадян саме нашої громади, зважаючи на вже здобутий досвід з 2017 року».

А голова Богородчанської ТГ Ростислав ЗАРЕМБА зазначив, що попри те, що громада тільки з початку цього року живе у новому форматі об’єднання, її жителі уже знайомі з деякими інструментами участі, це зокрема громадські слухання та звіт голови. «У найближчій перспективі плануємо розробити статут – основний документ, за яким житиме громада, образно кажучи, нашу «малу Конституцію», що визначатиме правила взаємовідносин влади та жителів ТГ. Кожен інструмент залучення громадян буде затверджено та деталізовано в статуті. Тобто мова йде про нормативно-правове регулювання використання інструментів участі у громаді. Звісно, будемо удосконалювати чинні інструменти участі, також запровадимо громадські консультації, електронні петиції, бюджет участі, дорадчі органи… Люди повинні мати реальний інструмент впливу на прийняття управлінських рішень», – підкреслив Р. Заремба.

Голова Молодіжної ради Старобогородчанської ТГ, керівниця ГО «Центр рівних можливостей» Леся КЛИМ'ЮК переконана в ефективності роботи дорадчого органу громади: «Молодіжна рада – ефективний місток у комунікації між молоддю та владою. Адже для молоді – це можливість бути почутими. А для влади – можливість реагувати на запити громади. Особливо у випадку, коли молодь ініціативна, сповнена ідей та готова до дій.

Молодіжна рада Старобогородчанської ТГ саме така! Адже члени нашої ради провели понад 200 заходів. Також у партнерстві із владою та ГО «Центр рівних можливостей» реалізовано проєкти зі створення молодіжного простору StBogoHub та антикафе StBogoCaff. На базі антикафе активна молодь громади зініціювала діяльність англомовного клубу, художньої, вокальної та танцювальної студій. Тут також ми організовували заходи з неформальної освіти, тематичні вечори, перегляди футбольних матчів чи турніри з віртуальних видів спорту. У молодіжному просторі StBogoHub проводили вечірки, кінопокази, спортивні турніри. До речі, організацію всіх заходів та підтримку діяльності просторів члени молодіжної ради здійснювали на волонтерських засадах, демонструючи високу вмотивованість та відповідальність за власні дії. Отже, молодіжна рада є надійним партнером влади в організації молодіжної політики у громаді.

Також молодіжна рада два роки поспіль проводила аналіз діяльності депутатів та моніторинг послуг, що надають у громаді та розроблено рекомендації щодо їх покращення.

На підтримку активності молоді затверджено цільову програму «Молодь Старобогородчанської ОТГ», під яку протягом попередніх трьох років закладали кошти. Сподіваюсь, що і цього року молодіжні ініціативи у громаді не залишаться без підтримки влади. Це дасть можливість реалізувати багато цікавих проєктів та заходів для молоді».

Підсумовуючи, виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціація міст України Юрій СТЕФАНЧУК, наголосив: «Не у всіх 62 територіальних громадах знайомі з досвідом щодо використання різних форм залучення громадян до ухвалення рішень і консультацій з громадськістю. Частина громад, які утворено раніше, тобто добровільно, мають практику залучення своїх жителів до прийняття рішень і розпочали її з громадських обговорень щодо використання коштів інфраструктурної субвенції. І цей досвід є успішним. Варто зазначити, що більшість жителів Прикарпаття не звикли до активної участі в формуванні місцевої політики, навіть попри те, що в переважній більшості ТГ перед їхнім утворенням проходили громадські обговорення.

На мій погляд, громадам нині не варто зволікати з прийняттям статуту, який стане їхнім головним документом, де буде враховано всі методи комунікацій та прийняття рішень, розпочинаючи від слухань та завершуючи створенням консультативно-дорадчих органів, базуючись на історичних, національних, культурних, соціально-економічних та інших особливостях тих чи інших ТГ».