Перед прірвою, або Коли субсидії уже не рятують

За інформацією Головного управління статистики в області, торік наші краяни сплатили за житлово-комунальні послуги близько 2 млрд. грн. Але це лише 70,3% нарахованих за рік сум. Отже, майже третину нарахованого – 828 139,7 тис. грн. – прикарпатці боргують. А це понад 600 гривень на кожного жителя області!

Ситуація із оплатою комунальних послуг, наданих у грудні, виглядає ще більш плачевною. Адже із нарахованих 481 648,1 тис. грн. фактично сплачено лише 268 863,8 тис. грн., або трохи більше 55 відсотків.

Немає сумнівів, що ситуація щодо січня буде ще гіршою, адже до підвищеної раніше ціни на газ додасться подорожчання опалення та гарячої води. Причому тарифи на комунальні послуги зростають швидшими темпами, ніж заробітки.

А тепер подивімось на структуру боргів. На кінець 2018-го заборгованість населення області зі сплати за постачання природного газу становила 458,2 млн. грн., за централізоване опалення та постачання гарячої води – 131,8 млн. грн., за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 55,1 млн. грн., за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 24,6 млн. грн., за вивезення побутових відходів – 20,6 млн. грн., за постачання електричної енергії – 145 млн. грн.

Прикметно, що аналогічною є ситуація в Україні загалом. Нині, як зазначають експерти галузі, борги за «комуналку» є найвищими в історії сучасної України – близько 55 млрд. грн. на грудень минулого року.

Про це зокрема під час засідання погоджувальної ради депутатських фракцій і груп заявив народний депутат України від «Самопомочі» Роман Семенуха: «Попри запевнення уряду про зростання макроекономічних показників, ситуація і далі погіршується. Рівень заборгованості населення за житлово-комунальні послуги є найвищим за всю історію сучасної України. У нас навіть є області на півдні, де число домогосподарств, які допустили заборгованість, перевищує 50 відсотків. Скажіть, що це не вирок уряду й новим вимогам і критеріям щодо отримання субсидій. Негайно ця постанова Кабінету Міністрів має бути переглянута».

При цьому, за інформацією Держстату, торік кількість домогосподарств в Україні, яким було призначено субсидії на житлово-комунальні послуги, скоротилася на чверть. А скажімо, на кінець грудня 2017 р. українці боргували за комунальні послуги 32,3 млрд. грн. Неважко порахувати, що за минулий рік комунальні борги українців зросли на 23,3 млрд. грн., або 72,1%.

Що стосується ситуації із субсидіями на Прикарпатті, то торік, за даними того ж ГУ статистики в області, за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулось 342,2 тис. домогосподарств, що на 13,7% більше, ніж попереднього року. Натомість призначено субсидії лише 203,8 тис. домогосподарствам. А порівняно з 2017 р. кількість домогосподарств, яким призначено субсидії, зменшилась в 1,7 раза, або майже на 60 відсотків. Зокрема, у грудні торік субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг отримували лише 121,3 тис. домогосподарств.

Серед причин такої ситуації експерти називають як зростання тарифів, так і проблеми та затримки із нарахуванням субсидій. Зокрема відомий критик нинішньої політики у сфері тарифів на житлово-комунальні послуги екс-міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко у коментарі одному з українських видань зазначив: «Настає поріг чутливості, коли люди просто не можуть платити такі суми. Квитанції за опалення зросли на 30%. А ще нова методика оплати за приміщення загального користування вступила в силу. Тому, коли люди бачать нові цифри в платіжках, вони махають рукою і кажуть: «Та йдіть ви на фіг з такими сумами!». До того ж тепло поки що подорожчало не скрізь. Наприклад, у Києві люди отримають квитанції зі збільшеними тарифами тільки в лютому. Тому цього місяця слід очікувати подальшого збільшення боргів».

Багато чого можуть пояснити такі дані Державної служби статистики: скажімо, за грудень українцям нарахували за «комуналку» (без урахування електроенергії, утримання будинку та прибудинкової території) 18,3 млрд. грн. Торік ця сума була на рівні 10,8 млрд. грн. Тобто витрати на комунальні послуги зросли майже на 70%. Фактично пропорційно за рік зріс і борг. Це означає, що українці платити більше не стали.

Нагадаємо, що розмір середньої номінальної зарплати на Прикарпатті збільшився за минулий рік (грудень 2018-го стосовно грудня 2017-го) на 20,2%. Тоді як індекс реальної заробітної плати в області, враховуючи інфляцію, минулого року становив 110,1%.

Уже нині можемо казати про те, що борги за комунальні послуги підійшли до критичної межі. Вони фактично дорівнюють сумі, яка запланована у Держбюджеті-2019 на субсидії на весь рік. Але річ у тому, що реальні масштаби проблеми лише почали вимальовуватись, оскільки платіжки з новими сумами за тепло надійдуть лише у лютому. Крім того, не додає оптимізму і заплановане на початок травня ще одне подорожчання газу. Скажімо, з квітня цього року ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» має намір підвищити тариф на опалення ще на 15 відсотків.

Якщо ж подивитися на цю ситуацію з точки зору підприємств – надавачів комунальних послуг, то вона виглядає ще гіршою. Оскільки такий рівень оплати – близько 55 відсотків – не дає змогу їм не лише виплачувати заробітну плату, а й навіть придбати усе необхідне для надання послуг. Своєю чергою, заборгованість, скажімо за газ, тягне за собою накладення штрафів та пені, що ще далі заганяє ситуацію у глухий кут, виходу з якого наразі не видно.

Редактор відділу газети “Галичина”
Сподобалась публікація? Поширте її на Facebook