На Прикарпатті з пастирським візитом перебував глава УГКЦ Патріарх Святослав Шевчук. Під час цих відвідин він здійснив духовне провідництво IX Всеукраїнської Патріаршої прощі в Крилосі, приуроченої до 30-ліття легалізації УГКЦ, яка відбулася минулими вихідними, а також провів чин освячення в Коломиї новозбудованої каплиці з карильйоном.

На Архієрейській Літургії співслужили Патріархові Святославу архієпископи і митрополити: Івано-Франківський владика Володимир Війтишин, Львівський владика Ігор Возьняк, Тернопільсько-Зборівський владика Василь Семенюк, єпархи: Чернівецький владика Йосафат Мощич, Стрийський владика Тарас Сеньків, екзархи: Луцький владика Йосафат Говера, Харківський владика Василій Тучапець, а також більше сотні священників за присутності багатотисячного зібрання вірних.

У Службі Божій взяли участь представники влади: міністр культури Євген Нищук, новопризначений голова ОДА Денис Шмигаль, заступник голови обласної ради Сергій Басараб, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків…

У суботу, 3 серпня, глава УГКЦ відвідав Коломию, де освятив новозбудовану дзвіницю з карильйоном – ударним музичним інструментом, що являє собою набір точно налагоджених дзвонів з механічним керуванням. (Нагадаємо, що це п’ятий карильйон в Україні, три з них – у храмах Києва й один – у Гошівському монастирі. – Р.І.). Блаженнійший Святослав у своєму слові виокремив містичний зміст церковних дзвонів: «Церковний дзвін – засіб, яким голос Божий (що часто є невидимий) може бути почутий. Те Слово Боже, яке доручає Церкві голосити наш Спаситель у вашому місті, отримує свій новий інструмент. Бо коли дзвонить церковний дзвін – до нас промовляє вічність, ми тоді чуємо Слово і голос Божий. Ця дзвіниця стоїть на перехресті вулиць на центральній площі Коломиї. Вона є символом відкритої церкви і звернення Божого не тільки до тих, хто є всередині неї, а до всіх». Відзначимо, що ідея спорудження дзвіниці з карильйоном належить парохові церкви Святого Йосафата о. Володимирові Касіяну.

Згодом Блаженнійший відвідав катедральний собор Преображення Христового, де відслужив панахиду за спочилими правлячими єпископами Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, похованими під стінами ними збудованого собору, – ісповідником віри владикою Павлом Василиком і владикою Миколаєм Сімкайлом. У такий спосіб глава УГКЦ молитовно вшанував двох видатних душпастирів часів підпільної Церкви та її легалізації.

Тим часом того самого дня вірні, здебільшого молоді люди, зібралися вранці в головних греко-католицьких храмах Івано-Франківська, Калуша, Бурштина, аби приготуватися до прощі. По завершенні богослужінь піші паломники вирушили трьома колонами до Крилоса. Особливістю цьогорічної Всеукраїнської прощі стала велопроща прочан з с. Голиня та навколишніх сіл. Їхня кількість сягнула 100 осіб. По прибутті до Крилоса прочани мали змогу посповідатися й відбути молитовні практики. Окрім цього, паломників очікувала насичена програма: вони переглянули документальний фільм про вихід УГКЦ з підпілля «Ті, що вірні», відтак помолилися співану вервицю й Молебень до Богородиці й прославляли Пречисту Діву піснями.

О дев’ятій вечора Велику вечірню відслужив єпарх Чернівецької єпархії УГКЦ владика Йосафат Мощич. До речі, 3 серпня минула 5-та річниця його єпископської хіротонії, яка відбулася саме в Крилосі. Під час Вечірні для прилюдного вшанування урочисто винесли чудотворну ікону Матері Божої, а ректор духовної семінарії протоієрей Роман Микієвич виголосив повчальну науку. Після акафісту почалися нічні чування, які проводили семінаристи.

Опівночі ж розпочалася мистецька програма для молоді на стадіоні місцевої школи. Паломники слухали відомих виконавців Прикарпаття: Світлану Весну, Олега Чигера, Василя Мельниковича, YakMaBand, Barva, Ефату.

У неділю, 4 серпня, у княжому Галичі главу УГКЦ Святослава Шевчука зустрічали владика Володимир Війтишин зі священством, голова ОДА Денис Шмигаль і заступник обласної ради Сергій Басараб. А діти парафії привітали його хлібом-сіллю та щирими побажаннями «рясних Божих благословень і допомоги Святого Духа у всіх починаннях на славу Божу і для добра українського народу».

В часі Архієрейської Божественної Літургії глава УГКЦ виголосив проповідь про віру християнина та спільну духовну мету цьогорічної прощі:

«Дорогі брати і сестри! Слово Євангелія вказує нам на Ісуса Христа як на знак суперечності. Коли Син Божий прийшов між людей, Його присутність викликала суперечність, і навіть тепер постають питання: чи Його слова й діла є актуальними сьогодні? Ким Христос є для мене особисто і чи вартує мені йти за Ним і прийняти Його науку? Сенс цього протиріччя полягає в тому, що перед обличчям Божим не можна залишатися нейтральним: або я з Богом, або стою осторонь. Тому й каже Христос: «Я прийшов у цей світ, щоби сліпі прозріли»... Віра веде нас до прозріння, віра – це особистий акт, коли я відкриваюся на Божу присутність і сприймаю її. І тоді я, і все моє життя стає осмисленим... Ми сьогодні прийшли до цього святого місця, щоби подякувати нашим Спасителеві і Небесній Заступниці Пречистій Богородиці за 30 років легалізації нашої Церкви в Україні, відколи вона вийшла з підпілля. Я можу ствердити, що через 30 років наша Церква знову стала знаком протиріччя. Часто голос воскреслої Церкви був зрозумілим для світу, а часто і для нас самих. Ми запитуємо себе: якими є наша місія і завдання як християн і як українців греко-католиків в сучасній Україні, в сучасному християнському і глобальному світі? Сьогодні ми бачимо вірність Господеві на прикладі героїв підпільної Церкви: наших єпископів, священників, монахів і монахинь, християнських батьків і матерів, які серед темряви атеїзму були чи не єдиними зрячими, які навчили нас із вами й молоді покоління йти за справжнім Світлом, і саме за їхньою вірою стало те, що ми сьогодні з вами переживаємо. Саме їхня віра допомогла кожному з нас зробити свій особистий вибір – стати свідомими віруючими людьми, стати християнами. Тож молімося за наш народ і нашу державу, молімося, щоб УГКЦ сповнила свою місію у новому тисячолітті».

… А потім був «парад перемоги» УГКЦ на Красній площі

Глава УГКЦ уділив патріарше благословення усім прочанам та звернув увагу присутніх на ще одну особливість прощі: «Ми маємо унікальну ікону нашої Церкви, яка виходила з підпілля. Знаємо, що цей вихід мав кілька етапів.

Перша заява нашого єпископату і духовенства про вихід з підпілля УГКЦ була 4 серпня 1989 р. Тоді єпископ нашої Церкви разом зі священниками і мирянами написали до тодішнього президента Радянського Союзу Михайла Горбачова. Ті підписанти перетерпіли дуже багато за те, що вони насмілилися зробити. Двоє з них сьогодні є тут: нинішній архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин і правлячий архієрей Стрийської єпархії владика Тарас Сеньків.

Пізніше настав другий важливий етап. Навесні 1990 року наші єпископи і священники, монахи, монахині й вірні розпочали безстрокове голодування на Арбаті за легалізацію УГКЦ з вимогою до СРСР звернути увагу на вірних нашої Церкви й надати їй свободу. З того періоду облетіла весь світ дуже цікава фотографія, яку ми називаємо «парадом перемоги» Української Греко-Католицької Церкви на Красній площі в Москві. Тоді наші підпільні єпископи і священники в священничих одежах пройшли Красною площею від Спаського собору.

Знову ж таки, на фотографії поміж учасників цього «параду перемоги» – митрополит Івано-Франківський владика Володимир та сьогодні тут присутній тодішній священник, монах редемпторист, а сьогодні архієпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк».

Блаженнійший запросив названих митрополитів стати обабіч нього і ще раз промовив під оплески прочан: «Ось ці учасники «параду перемоги» нашої Церкви на Красній площі, що показує, якою силою володіють ті люди, що вірять в Бога. Жодна земна людська сила перед вірою в Бога не може встояти, і немає нічого неможливого для того, хто вірить. Між нами також присутній ректор підпільної семінарії, який виховав багато священників, приготовляючи їх до священства, а сьогодні відомий на всю Європу і світ як хранитель Зарваниці – митрополит Василій Семенюк, який, до речі, два дні тому відсвяткував 70-літній ювілей свого життя, а владика Ігор Возьняк святкував учора свій 67-й рік народження».

Окрім митрополитів, глава УГКЦ привітав усіх єпископів у Вітчизні й на поселеннях українців. Зі свого боку, і читачі газети «Галичина», і все Прикарпаття пам’ятають про минулі 10 років від часу єпископської хіротонії владики Святослава Шевчука. Особливо пам’ятаємо ревність глави УГКЦ у служінні Господеві нашому Ісусові Христу та відстоювання духовних і національних інтересів України перед внутрішніми й зовнішніми ворогами нашого народу.