Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання вийшла на фінішну пряму, сотні тисяч випускників шкіл, попри пандемію та природні катаклізми, змогли показати рівень своїх знань та наблизитися до мрії стати студентом. Та все ж цьогорічне ЗНО з об’єктивних причин відзначилося найвищою неявкою на пунктах тестування, низьким відсотком порушників дисципліни та чіткою організацією процесів.

Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдан ТОМЕНЧУК характеризує цьогорічне ЗНО лаконічно: «нудне і нецікаве, але і найуспішніше».

– Сесія ЗНО-2020, – коментує освітянин, – це предметний доказ того, що курс, обраний командою Ігоря Лікарчука (директор Українського центру оцінювання якості освіти в 2006–2011 та 2014–2015 рр. – Авт.), як би його не спотворювали потім, результативний і в якомусь контексті переможний. Інше питання, що інструментарій, може, навіть і курс, треба змінювати. Потрібні ентузіасти, які брали би на себе відповідальність, диктували нові умови тощо. У тих обставинах, в які ми потрапили, система зусиллями її теперішніх чільників і представників не те що вижила, а сама досягла результатів і допомогла певній частині країни досягти мети. Ніяких речей, які запам’яталися би своєю винятковістю, екстраординарністю, не відбувалося. Це означає, що система набрала позитивної інерції. Але будь-яка інерція рано чи пізно може стати негативною, тому системі в наступний рік потрібно входити абсолютно іншою. Це перше і останнє тестування, яке можна було провести в цих інституційних і катаклітичних умовах. У нас – океан зобов’язань і жодного ковтка повноважень, фактично ніхто в цій країні не зобов’язаний виконувати те, що каже Український та регіональні центри оцінювання якості освіти…

Б. Томенчук наголошує: єдине, що відрізняє нинішню сесію зовнішнього оцінювання від попередніх – це безглузді кроки зі скасування пробного ЗНО і компенсацією 52 мільйонів гривень його учасникам. Скасування пробного ЗНО є найбільшим курйозом цьогорічної сесії, переконаний він. «Це гроші, викинуті в болото, а в результаті ми отримали контингент, котрий не знайомий з процедурою, бо не пройшов генеральної репетиції ЗНО. Порівняно з минулими роками, тепер маємо більше фактів відхилення від процедурних вимог», – підкреслює освітянин.

Найбезпечніше громадське місце в Україні – цю фразу легко можна сказати про пукти тестування, адже на них здійснили всі кроки для того, щоб убезпечити учасників тестування та персонал від зараження коронавірусною інфекцією. «Команда, яка організовує зовнішнє оцінювання, вкотре показала всій державі, як треба діяти в тих чи інших обставинах», – наголошує пан Богдан.

Але крім пандемії, на організаторів тестування чекав ще один «сюрприз» – повінь. Для багатьох учасників ЗНО з потерпілих від стихії населених пунктів доїхати на перше тестування з математики 25 червня стало справжнім викликом, майже нездійсненною місією. В регіональному центрі миттєво зреагували на обставини і закликали жителів потерпілих населених пунктів залишитись вдома та взяти участь у додатковій сесії ЗНО, якщо вони сумніваються, чи зможуть доїхати до пунктів тестування. «Думали, що це буде катаклізмом, а в результаті маємо лише 30 охочих піти на додаткову сесію з математики через повінь із 15 000 зареєстрованих на тестування в центрі», – інформує директор ІФРЦОЯО.

Цьогорічне ЗНО відзначилося і найнижчою явкою за всі роки його проведення. Причина проста – скасування державної підсумкової атестації (ДПА) у формі ЗНО, тож для багатьох зареєстрованих учасників іспити у цьому форматі стали непотрібними, адже вони не планували вступати до ВНЗ. «Неявка цього року становила близько 20-40%, залежно від предмету. Це можна пояснити тим, що скасували ДПА у формі ЗНО і плюс 5-6% щорічної стандартної неявки, – коментує Б. Томенчук. – Цьогорічна неявка – це квота тих, хто запізнився з ухваленням рішення про звільнення від ЗНО осіб, кому потрібна тільки ДПА. На тих предметах, які обирають винятково для вступу ВНЗ, явка, звісно, вища, а на тих дисциплінах, котрі є обов’язковими для ДПА, наприклад, української мови і літератури, історії України тощо, явка нижча. Це не є ознакою негативності чи позитивності процесів, просто такі обставини. Це ще один доказ того, що не можна міняти коней на переправі. Кожне рішення правильне, якщо його ухвалили вчасно, а якщо – за два дні до початку тих чи інших масових процесів, то воно згубне».

Щодо сміливців, котрі вирішили ризикнути своєю долею та шансом здобути вищу освіту і хотіли скористатися шпаргалками, ґаджетами, то їх цього року одиниці. «Більшість тестувань пройшли без металодетекторів, хочеться вірити, що не лише тому кількість порушників значно зменшилася, – інформує пан Богдан. – Можливо, та ситуація, в якій перебуває вся країна, дисциплінувала середовище абітурієнтів зсередини. Якщо говорити про порушників принаймні у нашому центрі, то ніяких «стрибків» немає. Це одиниці порівняно з тією кількістю людей, які приходять на тестування. Це нікчемна величина. Це навіть не в межах статистичної похибки».

Три роки тому на тесті з іноземних мов запровадили новий формат завдання – аудіювання. Щороку воно викликає неабияке обурення абітурієнтів, які скаржаться на якість проведення, зокрема на технічні недоліки, вимову і дикцію тих, хто записував диск. Ситуація повторилася і 2020-го. Як видається. потрібно ухвалити спеціальну постанову з організації аудіювання, де потрібно виписати те, що поставило би всіх в однакові умови, щоби пункти тестування мали резервне живлення, абсолютно адекватні до процедури засоби відтворення звуку, однакові на всіх територіях…

Тетяна Фреїшин закінчила дев’ятий клас Нижньострутинської загальноосвітньої школи Рожнятівського району 2001 року, тобто аж 19 років тому. Після школи навчалася в Коломийському медичному училищі. Цього року разом випускниками також відчула всі радощі та складнощі ЗНО, адже має намір вступати до Тернопільського національного медичного університету. Складала тестування з української мови та літератури. «Це дуже незвичний досвід, мені було досить цікаво, – ділиться враженнями жінка. – У мене катастрофічно бракувало часу на підготовку, зареєструвалася на проходження ЗНО наприкінці квітня. Одразу прочитала два твори з української літератури. Проходила тести з минулих років та пробне ЗНО від «ЯвКурсі», тобто найчастіше мала таку тестову підготовку. Планувала більш насичено готуватися, але, на жаль, не склалося».

Моя співрозмовниця зізнається, що дуже переживала за власне висловлення, сумнівалася, чи зможе навести приклади з літератури з вказуванням автора, жанру твору та імені героя. Але її страхи не справдились, адже тема творчого завдання: «Як можна бути патріотом, живучи поза межами своєї країни?» їй дуже сподобалася. «Оцінка за власне висловлення залежить від поглядів перевірників, – переконана жінка. – Тут може зіграти людський фактор, тому що на патріотизм можна дивитися під різними кутами і мати свою точку зору».

Т. Фреїшин наголошує, що на пункті тестування, де вона складала тест, а це був Івано-Франківський ліцей ім. Р. Шухевича, створили максимально безпечну атмосферу: «Все чітко. Нас перевіряли на вході двічі, вимірювали температуру, були антисептики. Інструктори дуже відповідальні, знали свою роботу. Перед початком тестування приходили медичні працівники, роздавали маски, кому вони були потрібні для заміни».

Цього року старт основної сесії ЗНО супроводжувався чутками про його можливе скасування. Пані Тетяна переконана, що цей іспит дуже важливо зберегти, адже це справді незалежне оцінювання знань абітурієнтів. «Переконалася, що там все закодовано, ніхто не знає прізвища учасника ЗНО, роботу якого перевіряє, – наголошує вона. – Та водночас із погляду власного життєвого досвіду вважаю, що в тестах трапляються недоцільні запитання, на які дивишся і думаєш: «О Боже, для чого це потрібно знати?». Наприклад, навіщо дітей змушувати вивчати фрази якихось героїв? Невже так важливо, що саме сказав персонаж у тому чи іншому творі? Дитина мала би мати загальне поняття про письменника та поета і знати його декілька основних творів, чому саме його вивчає, чим він видатний... Але були завдання і на логічне мислення, аналіз. У школах потрібно більше викладати критичне мислення, вчити дітей аналізувати, порівнювати і робити висновки».

Цьогорічним випускникам «пощастило» складати ЗНО за дещо іншими правилами, ніж попередніми роками. Обов’язковими були дотримання соціальної дистанції, маски, вимірювання температури та дезінфекція рук. Про враження від складання ЗНО, його особливості та складнощі спілкувалася з випускницями Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату.

– Цього року все було дещо складніше, тому що зникли три місяці підготовки до ЗНО через карантин. Адже коли у мене був щільніший графік: репетиторство, уроки в ліцеї, виконувала набагато більше завдань, ніж удома. Зрозуміла, що мені потрібна мотивація з боку вчителів, щоби краще навчатися.

Також все ускладнювали маски, відчинені вікна, шум на аудіюванні, багато речей, які трохи заважали, але загалом усе було стандартно. Переконана, що ЗНО проходило максимально безпечно, оскільки між його учасниками була потрібна відстань, у разі підвищеної в когось температури його не допускали до тестування – були діти, яких повернули додому. Не допускали скупчень у коридорах.

Склала усі три предмети: українську мову та літературу, англійську мову та історію України. Задоволення від процесу не мала ніякого, лише хвилювання. А вже після того, як склала іспити і зрозуміла, що мені більше не потрібно готуватися, то якось аж сумно стало.

Щоб успішно скласти ЗНО, головне – тримати себе в руках і не тривожитися, бо через паніку можна розгубитися і все забути, а якщо ти зібраний, то навіть можна й дещо вгадати…

Ольга ПРОДАНЮК:

– Враження досить змішані тому що, з одного боку, вже хотілося скласти ЗНО, щоб це пройти і відпустити, а з другого – було важко, бо кожен тест вирішує як мінімум, яким буде твій майбутній рік. Дуже велику роль відіграє те, як ти вмієш підлаштуватися під завдання. Знати все неможливо, адже буде хоча б одне завдання у відповіді, на яке ти не будеш впевнений на сто відсотків. Потрібно вміти логічно думати і відкидати всі переживання, які часто забирають в абітурієнтів декілька балів. Дуже важливо прийти на ЗНО спокійним, з ясним розумом та позитивними думками.

На пункті тестування було дуже безпечно, та все-таки важко три години працювати в масці, але ми всі розуміємо, в який час опинилися на тестах.

Складала математику, українську мову та літературу, французьку мову. Цього року завдання були трішки розкидані, незадоволена запитаннями з іноземних мов, тому що вони були дещо незрозумілими. Не всі завдання перевіряли справді твої знання мови чи розуміння граматики і були неструктурованими. А загалом ЗНО добре організовано.

– Складала три іспити: історію України, українську мову та літературу, англійську мову, на черзі – географія. Враження від ЗНО хороші, думала, що будуть складніші завдання. Пункт тестування було забезпечено усіма необхідними засобами дезінфекції, всі дотримувалися визначених санітарних умов. Під час карантину було складніше готуватися до іспиту, адже не було змоги займатися з репетитором. Готуватися до ЗНО онлайн було значно важче, інколи доводилося і самостійно опрацьовувати матеріал, тому з підготовкою були деякі труднощі.

На мою думку, запорука успішного складання ЗНО – це, звичайно, хороша підготовка. Але це лишень 50 відсотків успіху, а ще 50 – це психологічна готовність до іспиту. Не потрібно надмірно перевантажувати себе матеріалом. Особливо напередодні тестування дуже важливо добре відпочити, щоб налаштуватися на складання іспиту.

ЗНО в жодному разі не потрібно скасовувати, тому що цей іспит – прохідний етап, що веде до вступу в університет. Завдяки цій реформі всі абітурієнти перебувають у рівних умовах. Хочу побажати наступним випускникам успішного складання ЗНО, щоб вони менше переживали і ґрунтовно готувалися до нього впродовж року, не гаючи часу...