Як ми вже повідомляли, 16 квітня 2020 року в чистий четвер, у віці 92 роки, відійшла у вічність видатна архітекторка Прикарпаття, співзасновниця Івано-Франківського відділення Спілки архітекторів України, Лукія Львівна ЛУКОМСЬКА - активна громадська діячка, вчений секретар Івано-Франківського відділення Спілки архітекторів України в період її заснування, пізніше багаторічна член правління Івано-Франківської обласної організаії НСАУ.

До останніх днів Лукія Львівна брала активну участь у архітектурному житті міста та області, наполегливо піднімаючи перед архітектурною спільнотою, громадою та владою міста важливі та болючі питання складних містобудівних змін у місті, щиро вболіваючи за долю архітектурної спадщини Івано-Франківська та Прикарпаття.

Народилася Лукія Львівна Лукомська, 2 січня 1928 року в інтелігентній галицькій родині, з давніми традиціями і глибоким корінням, в м. Бережанах Тернопільського повіту, де пройшли її дитячі й молодші юнацькі роки. Батько Лукії мав єдиного брата Івана та походив з родини священика Петра-Франца Крип’якевича, що був катехитом гімназії у Львові. Пізніше Іван Крип’якевич стане знаменитим істориком, членом-кореспондентом Академії наук, а потім академіком. Батько ж Лукії, Лев Крип’якевич, працював професором у гімназіях Коломиї, Станиславова, Сокаля, а від 1919 року - гімназійним професором грецької, латини, української мови в місті Бережанах. Навчалась Лукія в українській мішаній приватній школі “Рідна школа” ім. Митро¬полита Андрея Шептицького.

У віці 16-ти років Лукія залишилася сама, без батьків. У 1945 році після закінчення 10-го класу вступила до Львівської політехніки на архітектурну спеціальність. На останньому році навчання Лукія одружується з одногрупником - студентом Володимиром Лукомським, і в 1950 році, після закінчення Львівської політехніки, вони отримують направлення на роботу до Станіславського «Облсільпроекту», згодом філії київського «Діпроміста». 19 вересня 1952 року в подружжя народжується син Олег, тепер відомий архітектор. А 28 березня 1961 року народжується другий син - Юрій, відомий архітектор-археолог, дослідник древнього Галича.

У місті Івано-Франківську Лукія Лукомська була автором або співавтором таких об’єктів: Будинок художника на розі вулиць Незалежності (Радянської) та Івана Франка (у співавторстві), 1970 р.; прибудова лікарні ОЛК (тепер дитяча лікарня) на вул. Чорновола 1972 р.; Будинок побуту на вул. Галицькій, 1974р.; прибудова лікарні №2 на вул. Франка, 1980 р.; готель «Україна» (тепер «Надія») з використанням повторного проекту, 1975 р.; комплекс житлових будинків з магазином на вул. Євгена Коновальця - Степана Бандери у співавторстві, 1980 р.; комплекс обласної дитячої лікарні на вул. Чорновола (друга премія за найкращий об’єкт, збудований у 1986 р.).

В Івано-Франківській області: турбаза в смт Верховині (проект 1969 р., будівництво 1982 р.); Будинок лісництва для гірських умов Карпат (побудований в м. Надвірні, с. Яблунові, м. Коломиї, 1969-1975 рр.); вузол зв’язку - пошти в м. Яремче, 1987 р.; санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття» біля смт Вигоди, 1986 р.; середня школа в мікрорайоні Дора, м. Яремче, 1987 р.

Застосування типових проектів з прив’язкою їх до місцевих умов:

У м. Івано-Франківську: школа №13 на вул. Галицькій; школа №14 (тепер гімназія №2) на вул. Шухевичів, 35 (почесна грамота Держбуду УРСР, 1960-й); школа-інтернат на вул. Чорновола; техучилище для арматурного заводу на вул. Фучика, 1976 р.; обласна друкарня на вул. Січових стрільців 1969 р.; лікувальний центр з онкодиспансером у районі с. Чукалівки (проект 1969 р.); житлове селище арматурного заводу на вул. Коновальця, (проект 1969-1997 рр.); будинок-інтернат для перестарілих на вул. Медичній, (проект 1969 р.).

В Івано-Франківській області: райком (тепер міськвиконком) у смт Верховині, 1959 р.; райком (тепер міськвиконком) в Обертині, 1960 р.; школа на 920 учнів у м. Тлумачі (почесна грамота ДержбудуУРСР, 1961 р.); школа в с. Ямниці (проект 1967 р.); школа на 1568 учнів у смт.Тисмениця, 1984р.; прибудова школи в с. Мишині Коломийського району (проект 1966 р.); школа на 320 учнів у с. Годи-Добровідці Коломийського району; школа в с. Чорнолізцях Тисменицького району (проект 1980 р.); школа в с. Гринівці Тлумацького району; школа в с. Крихівці біля Івано-Франківська; школа на 1176 учнів в м. Долині (проект 1989 р.); лікарня на 120 ліжок в м. Косові (1972 р.); лікарня на 120 ліжок в м. Надвірній (1969 р.); лікарня на 240 ліжок в м. Рогатині з перепланування і переблокування (1981 р.).

Працю Лукії Львівни було відзначено преміями та почесними грамотами Держбуду УРСР. У1988 році вона, єдина з Прикарпаття, стала лауреатом премії Ради Міністрів СРСР за проект і будівництво санаторію-профілакторію «Джерело Прикарпаття» в урочищі Дубовий Кут за селом Новий Мізунь, біля смт Вигода, Долинського району в Івано-Франківській області.

Більшість авторських робіт Лукії Львівни Лукомської мають інтерпретовані риси традиційної архітектури українських Карпат. Зважаючи на період проектування та будівництва цих об’єктів, наслідування національних мотивів гуцульської архітектури у проектуванні нових, знакових для області будівель та споруд є свідченням великого патріотизму, сміливості та любові до рідного краю. Власне такою була і залишиться Лукія Лукомська в пам’яті містян, колег архітекторів та в архітектурній пам’яті України.

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки архітекторів України висловлює щире співчуття родині, друзям та колегам померлої Лукії Львівни Лукомської. ЇЇ архітектурна спадщина і непростий творчий життєвий шлях є яскравим прикладом для майбутніх поколінь архітекторів України.