За час російсько-української війни Прикарпаття втратило 148 своїх найкращих синів. Осиротіли родини… Захід із вшанування пам’яті полеглих і підтримки їхніх дітей відбувся днями в обласній філармонії імені Іри Маланюк. 89 дітям загиблих вручили іменні пам’ятні срібні медальйони у вигляді серця з вигравіюваними на звороті прізвищем та іменем батька, що й дістали назву «Батьківські серця».

Захід ініціювала громадська спілка «Всеукраїнське військово-цивільне об’єднання «Бойове братерство України», а на Прикарпатті організаторами виступили громадська організація «Івано-Франківська обласна спилка членів сімей загиблих, померлих та безвісти зниклих в зоні АТО» (керівник Степан Чомко), Всеукраїнська громадська організація «Добровольчий український корпус» (керівник Віталій Мартинов) та представник Міністерства у справах ветеранів в Івано-Франківській області Володимир Варкалець.

Представники родин загиблих бійців, органів влади, громадських організацій, військовослужбовців і громадськості поклали квіти на могили та до меморіальної стели загиблим учасникам АТО/ООС у Меморіальному сквері. Урочистості у філармонії розпочалися Державним Гимном України та хвилиною мовчання за тими світлими постатями, які склали голови на вівтар Вітчизни заради її свободи. Далі були виступи артистів філармонії. У єдиному пориві глядачів підняли патріотичні пісні квартету «Будьмо!».

Вручаючи кулони-обереги, представники спілки «Бойове братерство України», воїни-фронтовики, які пройшли через горнило неоголошеної війни, зверталися до дітей зі словами вдячності й моральної підтримки. Коротко й зворушливо промовив до присутніх Віталій Мартинов (позивний «Віктор Тихенький»). Як комбат 4-ї резервної сотні ДУК «ПС» він повідомляв сім родин про загибель їхніх синів, а своїх побратимів…

«Важко говорити. Сьогодні ми віддаємо честь нашим полеглим побратимам, їхнім батькам і матерям. Схиляю перед вами голову. Пам’ятаймо, що всі присутні тут діти – це наші діти», – сказав він.

Книги про полеглих героїв Прикарпаття та про наш край отримали в подарунок гості-фронтовики.

Ми маємо пам'ятати тих, хто склав свої голови за нашу свободу, і реально підтримувати їхні родини. Слушно зауважив з цього приводу один з волонтерів, який днями повернувся з чергової поїздки з допомогою українським бійцям на фронт: «Не тільки на свята, а щодня потрібно пам’ятати про чин українських відважних героїв і родини полеглих, особливо про їхніх дітей. А допомагати їм молитвою, грошами, добрим словом – наш християнський обов’язок. У такий спосіб ми станемо сильною нацією і непереможним народом».