Сьогодні в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні, Героїв України, котрі взимку 2013-2014 рр. загинули в Києві під час масових акцій протесту проти тодішнього владного Олімпу, означених як Євромайдан.

У всіх районах та містах Прикарпаття низкою заходів вшановують пам’ять полеглих. Власне, ці заходи в нашій області відбуваються ще з понеділка 18 лютого. Зокрема в Івано-Франківську провели смолоскипну ходу з Вічевого майдану до Меморіального скверу, де відбулася панахида за упокій душ убієнних.

У пантеоні Небесної Сотні, нагадаємо, – семеро прикарпатців: Роман Гурик з Івано-Франківська, Богдан Калиняк з Коломиї, Ігор Дмитрів (Калущина), Василь Шеремет (Надвірнянщина), Ігор Ткачук (Коломийщина), Михайло Костишин (Рожнятівщина), Сергій Дідич (Городенківщина).

Ще у вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження щодо злочинів на Майдані. І нині, за офіційною інформацією, правоохоронні органи розслідують понад дві тисячі епізодів у цій справі, що мали місце у столиці нашої держави в період з 21 листопада 2013-го по 21 лютого 2014 року. Принаймні за ці п’ять років повідомили про підозру 442 особам, скерували до суду 186 обвинувальних актів стосовно 288 осіб. У скоєнні злочинів суди визнали винними 52 особи, стосовно 45 з них ухвалили обвинувальні вироки.

Притягнення до відповідальності ймовірних організаторів та виконавців розстрілів учасників Євромайдану та інших безчинств стосовно них, як стверджують прокурори, – справа надзвичайно складна. Адже значна частина підозрюваних втекла за кордон, у тому числі й до Росії. Зокрема у розшуку, який веде Генпрокуратура, перебуває понад 90 осіб…

Утім, попри ці й інші цифри з офіційних звітів зрозуміло одне: в нашому суспільстві явно бракує гласності стосовно такої резонансної справи, як розстріли «майданівців», які тривали впродовж 18–20 лютого 2014-го. Принаймні достеменно невідомі імена ні тих, хто віддавав накази, ні тих, хто стріляв.

Немає й тепер, коли минули перші п’ять років від тієї масштабної трагедії, чітких заяв про вину і винних у масових убивствах, які дуже нагадують ритуальне жертвопринесення, від керівників правоохоронних органів і держави загалом, по суті, від тих перших осіб, які, можна сказати, і прийшли до влади по тілах загиблих…

А в підсумку, як написала на своїй сторінці у «Фейсбуку» відома журналістка Оксана Ровенчак, «п’ять довгих і зболених сльозами років матері Небесної сотні не знають убивць, хоча бачили їх. Хто – на місці кривавих подій, коли кулі косили рикошетом від дерев, які потім чомусь позрізали, хто – з екранів телевізорів… Майже всіх пропекло вогнем у місиві нелюдського двобою, який споглядала сцена Майдану та її постояльці. Лише вони залишилися без єдиної подряпини...».