На Прикарпатті побувала з робочою поїздкою міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона відвідала навчально-ігрові кімнати Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, а також обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Тож її візит привернув увагу громадськості краю до двох важливих тем: організації навчання у лікарнях та підготовки вчителів для роботи в «Новій українській школі».
В обласній дитячій клінічній лікарні Лілія Гриневич відвідала три центри раннього розвитку дитини, де пацієнти закладу мають змогу гратися, цікаво проводити дозвілля і навіть навчатися за шкільною програмою. Тут з дітками перших-дев’ятих класів займаються вчителі Івано-Франківської загальноосвітньої школи №6 ім. І. Ревчука. У розкладі пацієнтів по три-чотири уроки в день. До речі, навчання тут відбувається по буднях, окрім п’ятниці.
Вихователь центру раннього розвитку дитини «Дивоцвіт» Богдана Парипа зауважує, що більшість діток з радістю відвідують лікарняні уроки, але, звичайно, серед них є і такі, котрі прагнуть «відпочити» від навчального процесу. Це здебільшого старшокласники. Організація уроків на базі дитячої лікарні є надзвичайно важливою для діток, котрі перебувають на тривалому лікуванні.
«Наш центр ми ще називаємо кімнатою емоційного розвантаження, куди діти приходять після процедур. Тут багато наочного матеріалу, діти граються, люблять малювати, будувати різні споруди. Ми не лише бавимося з ними, ми їх навчаємо, але навчаємо граючись, - розповідає Богдана Парипа. - Також учителі займаються з хворими дітками за шкільною програмою, щоби вони не відставали від навчальної програми, тому що є такі, котрі лікуються два-три тижні, а пацієнти відділення онкогематології – місяцями. В онкогематології лікується Юля, сьогодні вона у восьмому класі, а прийшла до нас у п’ятому, то німецьку почала вивчати в лікарні. І її мама каже, що вона знає цей предмет краще, аніж її однокласники, хоча зовсім до школи не ходила. Таким чином діти переходять з класу в клас. Ми їх оцінюємо, видаємо довідки у двох екземплярах, одна залишається в школі, друга – батькам. У нас все налагоджено».
Лілія Гриневич наголосила, що донедавна в Україні не було налагоджено усталеної системи навчання дітей, які перебувають на тривалому лікуванні. Втім, зауважила, що в Івано-Франківська область демонструє позитивний досвід, адже тут уже склалася певна традиція з організації навчання в лікувальних закладах: «Був старий наказ, яким хтось керувався, хтось – ні, і були такі діти, які перебували в лікарні декілька місяців, а подекуди і років та не отримували навчання. Все залежало від органів місцевого самоврядування, головних лікарів, як вони собі це уявляють. Ми вирішили виправити цю системну проблему, видали спільний наказ Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я, який чітко все описує. Система освіти надає вчителів, які працюють в школах, закріплені за відповідною лікарнею, дидактичні та навчальні матеріали, які потрібні дітям. Система охорони здоров’я повинна надати відповідні приміщення, батьки пишуть заяву про те, що вони зацікавленні, щоб діти їхні вчилися, а лікар дає дозвіл, що його пацієнт може навчатися. Крім того, це ще підтримується відповідною цільовою субвенцією, яка становить 12 мільйонів гривень, і за рахунок цього немає страху, що не вистачить коштів чи на оплату праці вчителів чи на дидактичні матеріали».
Під час візиту до Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Лілія Гриневич ознайомилася з роботою «Навчально- тренінгового центру «Нової української школи», зустрілася з тренерами «Нової української школи», тими педагогами, котрі навчають прикарпатських вчителів впроваджувати реформу на практиці. Міністр освіти наголосила, що інститут післядипломної педагогічної освіти – це дуже важлива інституція, адже успішність реформи, насамперед, залежить від учителя, як він в класі зі своїми учнями буде реалізовувати реформу. «Інститут післядипломної освіти – це основне місце, де сьогодні вчителі підвищують свою кваліфікацію, і для нас було дуже важливо, щоби тут вони побачили справжнє сучасне обладнання. Тому вперше відповідною субвенцією на підвищення кваліфікації вчителів дали можливість покращувати матеріально-технічну базу інститутів післядипломної педагогічної освіти», – наголосила міністр освіти.
Л. Гриневич підкреслила, що всі вчителі, які у новому навчальному році розпочнуть навчання за програмами та стандартом «Нової української школи», пройшли відповідне навчання та готові до впровадження реформи. Перші класи отримають необхідне обладнання. На ці потреби виділили 1 мільярд 200 тисяч гривень. «Цього року субвенція пішла на області на два місяці раніше порівняно з минулим роком. Для нас дуже важливо, щоб обласні ради вчасно її розподілили. За моєю інформацією, є рішення про те, що до кінця цього місяця бюджетна комісія Івано-Франківської обласної ради розподілить ці кошти. Важливо, щоб обласні ради не зволікали з виконанням цього дуже важливого обов’язку, аби органи місцевого самоврядування все встигли зробити до початку нового навчального року», - наголосила освітянка.
У 2018 році на Прикарпатті для роботи в умовах «Нової української школи» підготували 4 232 педагоги для 2018/2019 та 2019/2010 навчальних років. Тренер «Нової української школи», вчитель початкових класів Івано-Франківської приватної школи-садка «Перша ластівка» Лариса Загрійчук зауважує: більшість учителів початкових класів розуміють, що потрібно працювати по-новому, подавати ази знань в ігровій формі, щоб діти з радістю ходили до школи.
«У «Новій українській школі» вчитель йде від дитини, від її запитів, старається подати навчальний матеріал цікаво, щоб там була можливість для творчості, а не лише репродуктивне відтворення, - коментує тренер. - Ми бачимо, що діти кожного дня чекають зустрічі з учителем, однокласниками, біжать до школи, знають, що там можна не тільки повчитися, а й погратися, зустрітися з однолітками, обмінятися думками, вільно висловити свою думку, не боятися того, що хтось буде засуджувати. Діти вчаться критично мислити. І ми маємо результати уже навіть в першому класі».
Важливо, щоби майбутніх вчителів початкових, які лише здобувають фах педагога, готували по-новому. Поки що шкільні реалії, котрі змінює реформа та навчальні методики, за якими навчають майбутніх вчителів, конфліктують між собою. «Очікуємо на новий стандарт для підготовки вчителів початкової освіти саме за рівнем «молодшого бакалавра, але вже маємо можливість вносити зміни в навчальні плани підготовки студентів, запровадили спеціальний спецкурс, де викладаємо студентам основи нового державного стандарту початкової школи. А четвертокурсники проходять навчання он-лайн на ресурсі «EdEra». Тобто ми готуємо студентів до того, щоб вони прийшли в «Нову українську школу» вже зі знаннями. Але це потрібно робити на системному рівні, на всіх етапах вищої педагогічної освіти», – наголосила кандидат психологічних наук Коломийського педагогічного коледжу, тренер «Нової української школи Людмила Прокопів.
Крім того, міністр освіти під час свого візиту на Івано-Франківщину наголосила, що профільне міністерство не лише сконцентрує свою увагу на створенні умов для впровадження реформи у початкових класах, а й продовжить забезпечувати школи кабінетами фізики, хімії, біології, щоб підняти якість природничої освіти. Одне із пріоритетних завдань – підключення до високоякісного інтернету всіх шкіл. На покращення віртуального простору навчальних закладів виділили 1 мільярд 700 мільйонів гривень і 300 мільйонів – на закупівлю комп’ютерів. За словами Лілії Гриневич, загальна інвестиція в шкільну освіту цього року перевищує 3,5 мільярдів гривень.