Під такою назвою з ініціативи Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України відбулася дискусійна платформа за участі голів громад, парламентарів, представників Міністерства освіти і науки України, Івано-Франківської обласної ради, експертів і медіа.

У межах дискусійної платформи «Освітня мережа Прикарпаття: скоротити не можна зберегти» також відбувся брифінг. Головна мета заходу, за словами організаторів, формування мережі старшої школи із врахуванням позиції органів місцевого самоврядування.

У розмові з журналістами виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук акцентував: «У 2018 році в Україні стартувала реформа «Нова українська школа», яка передбачала зміну методик навчання й оцінювання, спершу в початковій, а пізніше і в середній школі. З 2027 року розпочнеться наступний етап – реформа старшої школи, що передбачає поділ профільної середньої освіти на два напрями: академічний і професійний. Академічний ліцей передбачає вибір учнями профілів: математичний, фізико-математичний, мовно-літературний, англомовний, інші та готує їх до вступу до закладів вищої освіти. Але впровадження цієї частини реформи пов’язане зі скороченням кількості ліцеїв. У нашій області з 308 ліцеїв запропоновано залишити лише 74. Це означає, що 234 ліцеї в громадах де-юре припинять своє існування». Саме це, за словами Юрія Стефанчука, і стало підставою для проведення заходу на запит керівників громад.

«Ми однозначно підтримуємо створення спроможної та якісної мережі ліцеїв, – зазначив Юрій Стефанчук. – Але важливо розуміти, що наша область не в рівних умовах з іншими регіонами, і це питання вже до Міністерства освіти, чому саме так. Наприклад, у 10 громадах, де запропоноване закриття ліцеїв, насправді є можливість сформувати спроможну мережу з перспективою наповнення класів. Старша профільна школа – це про свободу вибору для молоді, формування їхнього розвитку. Та в умовах війни ми не маємо права втрачати школи там, де вони реально можуть функціонувати, де є діти, вчителі, інфраструктура та потреба.

Легкий шлях – це шлях скорочень. І саме його обрано, коли йдеться про закриття або припинення фінансування шкіл. Для розуміння: з вересня МОН не фінансуватиме школи, де менше ніж 45 учнів, а з наступного року, ймовірно, цей показник збільшиться. Для нашої області це означає, що понад 50 шкіл можуть бути повністю фінансово залежні від місцевих бюджетів або ж закриті. Замість того, щоб створювати умови для збільшення кількості учнів і розвитку громад, школи оптимізують під наявну кількість дітей, а не під перспективу».

Доктор філософії в галузі публічного управління та адміністрування, аналітик у сфері регіонального розвитку Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Тарас Малишівський вважає, що одним із ключових принципів впровадження будь-якої реформи є створення рівних правил гри для всіх та дотримання базових принципів. У випадку формування мережі закладів профільної освіти, надзвичайно важливим мало б бути дотримання ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», в якій зазначено: «В Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти».

Тарас Малишівський поділився результатами дослідження Івано-Франківського регіонального відділення АМУ: «Провівши дослідження проєктної мережі закладів профільної освіти у 8-ми регіонах України (Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Львівська, Тернопільська, Волинська, Рівненська та Хмельницька області), ми можемо з впевненістю констатувати факт наявності значних відмінностей та диспропорцій у підходах до проєктування таких мереж, що порушує базовий принцип.

Зокрема, декілька найбільш промовистих цифр:

1. У Львівській області ліцеї збережено у 96 відсотках громад, на Закарпатті – у 88-ми, тоді як на Івано-Франківщині лише в 56 відсотках.

2. Середня місткість ліцею: Івано-Франківська область – 834 учні, Закарпатська - 609.

3. На Прикарпатті жодна громада з населенням до 5 тис. осіб не матиме ліцею; у громадах від 5 до 10 тис. – лише 19 відсотків. Для порівняння: у Волинській області – 76 відсотків.

4. В середньому, на Прикарпатті 1 ліцей припадає на 188 кв. км. території, хоча на Закарпатті (густина населення ідентична) цей показник становить 1 ліцей на 91 кв. км. Аналогічний розрив спостерігається і для гірських територій: Івано-Франківська область: 1 ліцей на 278 кв. км., Закарпаття: 1 ліцей на 140 кв. км.

5. Івано-Франківщина – «лідер» за збереженням мережі серед гірських громад. В Івано-Франківській області хоча б 1 ліцей буде наявний у 19 із 26 гірських ТГ (73%), в той час, як у Закарпатській області – у 26 із 27 ТГ (96%)».

«Наявність таких відмінностей значно підвищує рівень конкурентоспроможності окремих регіонів, що створює довгострокові ризики для інших. Тому ми однозначно рекомендуємо Міністерству освіти та науки переглянути наявну проєктну мережу та уніфікувати підходи до формування мереж закладів профільної освіти в регіонах», – підсумував Тарас Малишівський.

Голова Новицької ТГ Богдан Дадяк, який до того як очолив сільську раду, 15 років пропрацював директором школи і має 30 років педагогічного стажу, пояснив медіа, чому потрібен академічний ліцей у цій громаді, наголосивши: «Основа громади – людина! Новицька ТГ – одна з найбільших сільських громад Івано-Франківської області за чисельністю: у 10-ти селах громади проживає понад 13 тисяч осіб.

У восьми закладах освіти громади навчається майже 1300 учнів, громада демонструє стабільний рівень народжуваності.

Зручне географічне і логістичне розташування Новицького ліцею щодо відстаней підвезення, зупинка рейсових автобусів навпроти школи дасть змогу зручно доїжджати учням із 14 сіл, у тому числі із чотирьох сіл сусідніх громад.

А проєктна потужність закладу дозволяє організувати академічний ліцей з гімназійними класами. Прикметно, що у 2021 році добудовано типовий спортивний зал з навчальними класами.

Також є можливість відокремлення початкової школи і ЗДО, як окремого закладу освіти. А ще, що надважливо в умовах викликів війни, безпекова складова – укриття площею 1026 м.

На сьогодні в ліцеї уже функціонує осередок для вивчення предмету «Захист України» за оновленою програмою, де успішно навчаються учні з чотирьох ліцеїв громади.

Максимальна відстань доїзду до 20 км з найвіддаленіших сіл, що дає можливість перебування дитини після навчання у сімʼї, а не в гуртожитку, що мінімізує нестандартні виклики сучасного світу.

Також наявний кадровий потенціал, постійне оновлення освітнього середовища».

На переконання Богдана Дадяка, збереження ліцею – це стратегічна інвестиція у майбутній розвиток сільської громади, що сприятиме, в тому числі, й поверненню молоді з-за закордону. А відсутність академічного ліцею в громаді – це «примусове виселення» генофонду нації з її території. Також відсутність ліцею у великій сільській громаді спричинить соціальне невдоволення, спровокує негативне ставлення до інституцій влади. Також Богдан Дадяк звернув увагу, що Івано-Франківська область третя за чисельністю жителів серед девʼяти областей Західної України за кількістю проєктних академічних ліцеїв майже на останньому місці.

Народний депутат України Оксана Савчук підкреслила, що під виглядом «оптимізації» фактично знищують школи в сільських громадах, зазначивши: «Школа – це не лише місце навчання, це культурне й соціальне серце громади. Якщо немає школи, то немає села.

Як діти добиратимуться до опорних шкіл? Уряд не відповідає. Але натомість перекладає фінансування на плечі місцевих громад, які ледве утримують соціальну сферу в умовах війни. Я не підтримую урядову ініціативу, яка передбачає закриття малокомплектних шкіл. Ще більш цинічно виглядає перекладання відповідальності за освіту від центральної влади на місця».

Підбиваючи підсумки заходу, голови прикарпатських громад одностайно наголосили на необхідності – уніфікувати підходи до формування мереж закладів профільної освіти в регіонах; з метою вирівнювання позицій та зменшення регіональних диспропорцій, розширити мережу ліцеїв в Івано-Франківській області та включити у проєкт наступні громади:

- Зеленська ТГ (високогірна);

- Поляницька ТГ;

- Дубівська ТГ;

- Дзвиняцька ТГ;

- Олешанська ТГ;

- Новицька ТГ;

- Нижньовербізька ТГ;

- Печеніжинська ТГ;

- Переріслянська ТГ;

- Ямницька ТГ.

Детально про подію читайте у наступних числах газети «Галичина».