Візитівкою Переріслянської об’єднаної територіальної громади, без сумніву, є її освітня галузь, адже громада посіла третє місце серед усіх ОТГ області в рейтингу індексу фінансової спроможності шкільної освітньої мережі 2018 року та увійшла до п’ятірки найкращих 2019-го. Під час престуру, організованого відокремленим підрозділом Центру розвитку місцевого самоврядування в Івано-Франківській області, прикарпатські журналісти змогли ознайомитися з особливостями роботи освітніх закладів та побачити, як на практиці впроваджують реформу «Нової української школи».
Сильні сторони освітньої мережі
У Переріслянській ОТГ працює чотири ліцеї: Переріслянський, Фитьківський, Волосівський та Гаврилівський. Потреби у дошкільному вихованні маленьких жителів громади забезпечують три дитсадки та дошкільний підрозділ Волосівського ліцею. У новому навчальному році школи громади поповнилися шістьма першими класами, котрі розпочали так звану другу хвилю впровадження реформи «Нова українська школа».
«Цього року у перші класи загальноосвітніх закладів громади пішло 120 учнів, це на один клас більше, ніж торік, – коментує начальник відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Переріслянської ОТГ Іван Криска. – Тішить те, що кількість дітей в громаді не зменшується, а навпаки, зростає. Ця позитивна динаміка сприяє належному фінансуванню громади. А залишок освітньої субвенції спрямовуємо на покращення матеріально-технічної бази закладів освіти та стимулювання мотивації учнів та вчителів. Скажімо, у 2018 році на створення комфортних умов для навчання та розвитку учнів спрямовано 320 тис. грн, у 2019-му – 980 тис. грн».
За словами І. Криски, мережа закладів освіти Переріслянської ОТГ доволі збалансована. У чотирьох школах громади навчається 1 076 учнів та працює 126 педагогів. У середньому на одного вчителя припадає 9 учнів. Крім того, середня наповнюваність класів становить 19 учнів, за розрахункової наповнюваності 14,5. Це дає змогу їй ефективно використовувати кошти освітньої субвенції, витрачаючи їх на поліпшення матеріально-технічного оснащення класів шкіл громади.
– Освітня мережа Переріслянської ОТГ – одна з найкращих в області серед об’єднаних територіальних громад, – наголошує радниця з питань муніципальних послуг Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування Марія Баран. – Громада посіла третю сходинку серед усіх ОТГ області в рейтингу індексу фінансової спроможності шкільної освітньої мережі 2018-го року та увійшла до п’ятірки найкращих 2019-го. Як на мене, дуже важливим є стратегічне мислення як управлінців громади, так і директорів закладів освіти, які повинні розуміти, що їх чекає через п’ять років, і готуватися до того, що наповнюваність класів буде падати. Загалом об’єднані територіальні громади не роблять активних кроків з формування спроможної мережі, важливий критерій якої – відповідність кількості педагогічних ставок наповнюваності класів. У Переріслянській громаді кількість і дітей, і педагогічних ставок відповідає нормі. Не у всіх громадах вирішили питання перенасиченості педагогами: діток народжується менше, а кількість вчителів не зменшується. Це призводить до нераціонального використання коштів…
Крім того, варто зауважити, що навчальні досягнення учнів громади тримаються «золотої середини». Про це свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання. Приміром, у рейтингу шкіл області за підсумками ЗНО-2019, куди увійшло 313 закладів освіти, Переріслянський ліцей посів 98-ме місце, Фитьківський ліцей – 113-те, Волосівський – 95-те, Гаврилівський – 223-тє. І. Криска наголошує, що результати ЗНО продемонстрували об’єктивність оцінювання в школах громади, адже випускники підтвердили свої шкільні оцінки на зовнішньому оцінюванні.
Сад Небесної Сотні
Перший пункт зупинки – мальовниче село Фитьків. Прямуємо до Фитьківського ліцею, в якому сьогодні навчається 228 учнів. Це велика двоповерхова будівля. Зайшовши до фойє закладу, складно не помітити яскраво оформлені стіни, збоку – патріотичний куток, присвячений Небесній Сотні та загиблим українським воїнам. Директор закладу одразу веде журналістів до початкової школи, класи якої розташовані на першому поверсі. Тож коридори першого поверху ліцею кольорові та яскраві, прикрашені дитячими роботами, неважко здогадатися, що тут навчаються найменші. Спершу заходимо до першого класу, який готовий до навчання по-новому. Клас порожній, адже відвідали заклад за кілька днів до старту нового навчального року, втім, укомплектований усім необхідним. Далі прямуємо до класу, де вже сьогодні пізнають світ знань другокласники. Приміщення більш обжите, і це не дивно, адже впродовж року маленькі школярики проходили перший клас «Нової української школи». Парти в класі поскладані півколом, на столах – підручники, на підлозі – килимок, а одну зі стін прикрашає патріотичний малюнок прапора з тризубом. У кутку – вішалки. «Такі є в кожному класі, бо не маємо загального гардеробу», – зауважив директор Фитьківського ліцею Михайло Скирбашевський.
Цього року ліцей поповнився одним першим класом з 27 учнів. Директор каже, що для такої кількості діток класна кімната площею 48 квадратних метрів тіснувата.
За словами М. Скирбашевського, новоспечені школярики швидко адаптуються до нового періоду у своєму житті. А вже після закінчення першого класу є добре підготовленими та вражають дорослих своїм доволі впевненим читанням. Директор ліцею, підсумовуючи перші результати «Нової української школи», наголошує, що безумовно сильною стороною реформи є те, що дітки з перших днів у школі не приходять одразу до категоричних форм навчання, а мають час для адаптації в шкільному середовищі. «Такого вже немає, що дитина, яка ще вчора гралася ляльками, сьогодні вже бере до рук ручку і пише. Ігрова форма навчання дає можливість продовжити першокласникам дитинство, – наголосив пан Михайло. – Також позитивом є те, що вчителі ліпше забезпечені роздатковим матеріалом та технічними засобами навчання».
Учні ліцею можуть похвалитися перемогами у різноманітних спортивних змаганнях, і це не дивно, адже в закладі є не лише простора спортивна зала, а й спортмайданчик зі штучним покриттям, який дуже популярний серед учнів ліцею, і навіть взимку. Щодо навчальних досягнень, то в цьому плані теж немає проблем. Підтвердження цього – 113-те місце у рейтингу шкіл області за результатами ЗНО.
Далі ми прямуємо до Саду Небесної Сотні. 2015 року учні та вчителі ліцею символічно висадили 100 яблунь, деякі з них уже дали перший урожай. Також тут ростуть і інші фруктові дерева. «Ініціаторами цієї акції стали учні школи, – розповідає директор. – Кожен клас має свій ряд. Є десять рядів по десять яблуньок і навколо посаджено кісточкові дерева».
Галерея пам’ятних подарунків
Наступна зупинка – Переріслянський ліцей. Тут навчається 327 учнів і працює 34 педагоги. У новому навчальному році заклад поповнився 37 першокласниками.
Підсумовуючи попередній навчальний рік, заступниця директора з навчально-виховної роботи Переріслянського ліцею Мар’яна Сорочинська зауважує, що він виявився багатим на учнівські здобутки на різноманітних олімпіадах, змаганнях і конкурсах. Зокрема торік у випускному класі навчалося лише 5 учнів, які стовідсотково склали зовнішнє оцінювання. Крім того, у рейтингу шкіл області за результатами ЗНО Переріслянський ліцей посів 98-му сходинку. «Вважаю, що це непогане досягнення. Сподіваюся, що у майбутньому наш рейтинг зростатиме», – наголошує заступниця директора.
За словами М. Сорочинської, відсутність в школі спортивної та актової зали – проблема номер один. Останню тут обладнали у фоє школи. Тісно, але доволі затишно. Щодо спортивних занять, то теплої пори року їх проводять на спортивному майданчику зі штучним покриттям. З похолоданням фізкультурою займаються у приміщенні старого корпусу школи. Але попри відсутність спортивної зали, футбольна команда ліцею доволі результативно виступає на різноманітних змаганнях.
Заходимо до класу. Тут навчаються другокласники. Торік дітки першими пізнавали світ знань за програмою «Нової української школи». Вчителі, які торік розпочали навчати дітей за новим стандартом, кажуть, що на початках було складно перебудуватися, адже змінилися підходи до навчання та методики викладання. Кажуть, що звикли працювати за іншими стандартами: урок почався, діти сіли рівненько. Тепер діти мають більше свободи. Безперечно, одним з позитивних результатів «Нової української школи» є розвиток комунікативних та мовленнєвих навичок у дітей. І, звичайно, те, що діти хочуть ходити до школи. А це вже, погодьтеся, перемога. «Бачу, що діткам цікаво на уроці, як вони вільно і розкуто почуваються, не сидять ціпочком за партою і не знають що, куди і як. Діти вільно рухаються у класі, відчувається згуртованість», – підсумовує пані Мар’яна.
А І. Криска наголошує, що задоволений тим, як проваджують реформу «Нова українська школа» в закладах Переріслянської ОТГ.
«Спочатку у мене була пересторога, що наші вчителі не зможуть ефективно впроваджувати «Нову українську школу, – каже начальник відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Переріслянської ОТГ. – Сьогодні ж бачу, що вчителі справляються, повною мірою використовують матеріально-технічну базу класів. Вважаю, що це великий крок уперед у розвитку нашої освіти загалом. Завдяки реформі діти краще підготовлені до життя в суспільстві, мають можливість поступово адаптуватися до шкільного періоду. Серед недоліків хочу виокремити застарілі будівлі і недостатню площу приміщень, що не дає змоги повноцінно розділити клас на всі необхідні зони для ефективнішого навчання».
Йдемо далі, детально оглядаючи заклад. Мою увагу привертають різьблені картини. В ліцеї склалася оригінальна традиція: кожен клас-випускник дарує закладу на згадку про себе мистецький витвір. Кожен пам’ятний сувенір виконаний в іншому стилі та має свій меседж, проте на кожному написані імена учнів та класного керівника випускного класу, щоб у школі не забували про своїх випускників.
… Після відвідин Переріслянської ОТГ залишилися позитивні враження, адже заклади освіти, в котрих побувала, є прикладом того, що сільські школи мають своє неповторне обличчя, і, найважливіше, є конкурентоспроможними.
