В ексклюзивному інтерв’ю для газети «Галичина» професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань прокоментував указ новообраного Президента Володимира Зеленського про призначення дострокових парламентських виборів, його перші призначення на високі державні посади, а також закликав журналістів завжди перевіряти інформацію, щоб не бути причетними до обовванювання людей.

- Пане Олексію, суспільний резонанс викликав указ новообраного Президента Володимира Зеленського про призначення дочасних парламентських виборів, що чимало політиків і політичних експертів означили незаконним рішенням. Якими є Ваші міркування про це?

- Багато говорили про те, що Зеленський планує розпустити Раду. І тут для нього є питання політичної доцільності, тому що він зараз хоче скористатися тими рейтингами, які у нього є. Бо якщо чекати півроку до чергових парламентських виборів, то його рейтинг ставатиме нижчим. Адже електорат Зеленського дуже аморфний, він поєднує людей з полярними точками зору, тому таке рішення з огляду на політичну доцільність є зрозумілим.

Але, як на мене, тут багато юридичних колізій і політичних наслідків. Я схиляюся до думки тих, хто вважає це рішення не конституційним. Наприклад, шанований незалежний експерт голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає рішення про розпуск парламенту неконституційним, тому що «Народний фронт» вийшов з коаліції і вона формально припинила своє існування, почався відлік 30 днів. Парубій правильно сказав, що не Зеленський має встановлювати факт існування чи не існування коаліції, це не його повноваження. Зеленський перейшов межі Конституції, але його команда доводить, що насправді коаліції раніше не було. І тому крапку у цьому зможе поставити лише Конституційний суд.

- Фракція «Народний фронт» у Верховній Раді зібрала підписи своїх членів під поданням до Конституційного суду щодо відповідності указу президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Наскільки ймовірно, що указ Зеленського про парламентські вибори буде скасовано?

- Вони правильно зробили. Питання, чи Конституційний суд буде виходити з якихось принципових міркувань, чи робитиме це на догоду політичної доцільності. Він може затягнути цей процес, не відкрити провадження, сказати, що це не його функція встановлювати була коаліція чи її не було, умити таким чином руки.

В історії України були різні приклади. Пам’ятаємо позитивну роль Конституційного суду, коли у 2000-му році Кучма проводив референдум і КС зняв два питання як неконституційні, зокрема про те, чи потрібно достроково розпустити парламент. Тоді Конституційний суд справді пішов проти президента і відіграв позитивну роль. Але ми пам’ятаємо й те, що було у 2010-му році, коли КС освятив два антиконституційних заколоти, які зробив Янукович. Зокрема це антиконституційне формування уряду, утворення коаліції не тільки з фракцій, а й з «тушок».

Тому на КС може бути великий тиск. Ми прочитали інтерв’ю Коломойського, де він говорить про те, як плідно співпрацює з Портновим, тому тут не має бути особливих ілюзій. Хоча шанс залишається. Маємо можливість перевірити, наскільки наш Конституційний суд реформовано.

Своїм рішенням Зеленський порушив свою передвиборчу обіцянку. Він обіцяв відкриті партійні списки, натомість тепер в його команді говорять, що, мовляв, вибори дострокові і вносити технічно правки дуже складно, щоб зробити закон про вибори на пропорційні основі з відкритими списками, тому будемо йти за закритими. Але обіцянки можна було дотриматися шляхом проведення планових парламентських виборів і прийняття у другому читанні виборчого кодексу.

Склалася ситуація, коли президентську вертикаль не сформовано, тобто Зеленський ще не сформував свою команду, проте вже встиг розпустити парламент, почав атаку на уряд. У результаті можемо отримати уряд з приставками «в. о.», що обмежує його повноваження. Три інституції одночасно будуть у підвішеному стані. Хіба це на користь політичній стабільності, тим більше в умовах війни? Приїхала місія МВФ і почухала потилицю, її представники саме через це заявили, що не можуть вести переговори, хоча й наразі залишилися в Києві.

Я дуже критично ставився до Зеленського під час його виборчої кампанії, оскільки вбачав небезпеки у його популізмі, риториці, відсутності команди, недосвідченості і т. д. Але моє уявлення було таке, що коли його буде обрано президентом, то у нього домінуватиме зваженіший підхід. Я сподівався на краще.

- Цікавою є Ваша думка стосовно перших призначень. Як оцінюєте призначення на посаду глави адміністрації президента Андрія Богдана, якого вважають особою, на яку поширюється закон про люстрацію?

- Чому вважають? Так є насправді, оскільки це чітко написано в законі.

- Проте сам Андрій Богдан має іншу думку з цього приводу…

- Коли я послухав його міркування про це, подався читати закон про люстрацію. Це ст. 2, пункт 5, де все чітко написано, що ця посада – в переліку тих, які не можуть обіймати люди, що підпали під люстрацію. І коли почали про це говорити, то представники команди Зеленського відповіли, що цей закон оскаржується в Конституційному суді, а поки вони почекають.... Можете собі це уявити, що команда президента закликає не виконувати чинний закон. Це просто кричуще.

Крім цього, Богдан - адвокат Коломойського. І з символічної точки зору, це надзвичайно погано. А перший заступник глави СБУ, команда, призначена в Адміністрацію Президента – це «95 квартал». Здебільшого вони медійники або креативщики. Виникає запитання: а хтось буде працювати в АПУ?

Щоправда, на посаду заступника глави Адміністрації Президента з зовнішньої політики призначено Вадима Пристайка. Це дуже кваліфікований дипломат, євроатлантист, глава місії України при НАТО, колишній перший заступник міністра закордонних справ.

- Як Ви сприйняли ідею Зеленського щодо референдуму про мир з РФ? Які це може мати наслідки для України?

- Я сподіваюся, що до цього не дійде, хоча такі заяви самі по собі небезпечні. Ми навіть не маємо закону про референдум. В інавгураційній промові Зеленський сказав про Донбас і Крим, що це наші території і наші люди. Це є добре. Але також він сказав, що для завершення війни готовий на все. Депутати розповідають, що ці овації, які ми чули по телебаченню під час інавгурації, були організовані якраз колишніми регіоналами. Що ж означає бути готовим на все, щоб завершити війну? І тут виникає план Путіна, який полягає в тому, що з формальної точки зору Донбас буде в складі України, але на умовах Росії, про що відомо з 2014 року. І цією заявою Зеленський допускає можливість такого «компромісу» на умовах Путіна. А тепер пішли ці розмови про референдум. І знову ж таки Зеленський почав давати задній хід, що, мовляв, це буде опитування, щоб дізнатися думку громадян. Проте аби спитати думку громадян не обов’язково проводити референдум. Для цього можна провести масштабне соціологічне опитування. І це могло б зробити кілька компаній незалежно одна від одної. Це свідчить, що вони роблять заяви, не розуміючи змісту, або ж якраз добре його розуміють, потім дають задній хід, маніпулюють, маневрують…

До речі, я хотів би звернути увагу на одне дуже маніпулятивне питання, яке нещодавно дали три соціологічні центри і котре пройшло по всіх ЗМІ. А журналісти некритично почали повторювати, що більшість українців виступає за автономію окупованого Донбасу. Журналісти навіть не подивилися, які варіанти вибору пропонували ці соціологічні компанії. Їх там було три: возз’єднання Донбасу військовим шляхом, ізоляція Донбасу та автономія Донбасу. При цьому не було варіанту – повернення Донбасу на тих умовах, на яких він перебував у складі України, тобто на таких самих, які мають інші регіони.

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва і Центр Разумкова регулярно ставлять це питання в своїх опитуваннях. І 55 відсотків опитаних говорять, що Донбас має повернутися на тих же умовах, на яких функціонують й інші регіони в умовах децентралізації. Але чомусь було сформульовано дуже маніпулятивне питання, яке показало, що українці начебто за автономію, тобто за спеціальний статус окупованих територій.

З цього опитування також виходить, що українці за прямі переговори з Росією. Знову некоректно сформульовано! Адже не вказано, чи переговори за участю наших міжнародних союзників чи без них. Не сформульовано альтернативне запитання.

Це опитування було оприлюднено ще до інавгурації. У ньому я вбачаю створення певного підґрунтя для тиску на Зеленського, щоб було виправдання розмовам про референдум, про умови миру з Росією і т. д. Тому не потрібно довіряти якимось заголовкам, а завжди перевіряти інформацію, у тому числі, якщо вона стосується соціологічних опитувань. Бо коли по всіх каналах пройшла ця інформація, то це виглядало на тотальне обовванювання людей.

- Петиція за відставку Зеленського набрала 25 тисяч голосів через три дні після інавгурації. Про що свідчить такий сигнал?

- У цьому я вбачаю просто своєрідний тролінг. Зараз немає конституційних підстав для того, щоб він йшов у відставку. До цього його може змусити або імпічмент, або це має стати наслідком якихось масових протестів.

- Представники громадянського суспільства заявили Зеленському про «червоні лінії». Які б межі Ви порадили Президенту не переходити?

- Я читав це звернення і вважаю його позитивним. І закликаю громадські організації приєднуватися до цього звернення. Насамперед, президент не має права порушувати конституцію і закони. Також потрібно йому пам’ятати, що президент не є всевладним, а свій рейтинг він може швидко втратити.