Олексій Гарань: Людина з телевізійного майданчика пересіла в президентське крісло

Відповідно до попередніх результатів президентських виборів українці віддали перевагу артистові Володимиру Зеленському, який змагався у другому турі за крісло на Банковій з чинним Президентом України Петром Порошенком. Згідно з даними, оприлюдненими на сайті Центральної виборчої комісії, за В. Зеленського проголосувало понад 73 відсотки виборців, а за П. Порошенка – майже 25. «Галичина» запросила відомих політологів та політичних експертів поділитися своїми думками з цього приводу. Отож нині вони відповідають на такі запитання газети:

  • Як оцінюєте попередні результати президентських виборів?
  • Якими бачите можливі сценарії розвитку подій в Україні за нового президента Володимира Зеленського?
  • Чи можлива зміна зовнішньополітичного курсу України?
  • Олексій Гарань, політолог, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи»:

    – Вибори відбулися демократично, змагально. І це дуже важливо. Тобто було дотримано усіх демократичних процедур. Пам’ятаємо, як лякали нас тим, що будуть фальсифікації, зриви виборів. Нічого цього не відбулося. Україна вкотре склала іспит на демократичність.

    Щодо безпосередніх результатів, то зрозуміло, чому переміг Зеленський. Це протестне голосування на хвилі популізму. Звісно, Порошенко зробив дуже багато помилок. Але водночас були і важливі успіхи. Головне, що країна вистояла і продовжувала рух до Європи і НАТО. На жаль, це не було оцінено належнj. Й однією з причин цього є те, що всі зміни робилися в країні, яка перебуває у стані війни, e складній соціально-економічній ситуації. І робити не популярні, але необхідні реформи, напередодні виборів, коли у нас безпрецедентна свобода медіа в умовах війни, непросто.

    Ми бачили, що переважна більшість кандидатів на пост президента критикували чинну владу. Відповідальність виборці поклали не тільки на владу, а й на опозицію, яка виявилася неспроможною подати альтернативу. І в цих умовах відбувся феномен популізму, який був підігрітим у нашому інформаційному просторі.

    Негативну роль відіграли і соцмережі, оскільки все йшло під гаслом «Все пропало!», «Зрада!» А на цьому тлі з’явилася людина, яка докорінно відрізнялася від старих політиків. У цьому немає нічого поганого. Але проблема в тому, що виборці, які проголосували за Зеленського, насправді не знають його реальних поглядів, команди і т. д. Тому ми отримали ситуацію, коли людина з телевізійного майданчика пересіла в президентське крісло. І це якраз мінус нашої кампанії, тому що це створило певний прецедент, у тому числі і для світу. Політтехнологи Зеленського правильно розрахували, що йому треба поменше говорити, що йому не потрібно брати участі у справжніх дебатах. А те, що було на стадіоні, звичайно, – це шоу, а не дебати.

    Думаю, що Зеленський зацікавлений в тому, щоб провести дострокові парламентські вибори, оскільки нині серед лідерів є віртуальна партія «Слуга народу». Але дочасні вибори не можуть відбутися без консенсусу інших політичних сил. Тому, радше, їх не буде.

    Стосовно дій Зеленського, то у нього грамотні політтехнологи, тому він почне зараз з’являтися і виголошувати гарні промови. Але побачимо, кого він буде призначати насправді на ключові посади в країні. Маємо розуміти, що електорат Зеленського дуже різний. Частина – це проросійський електорат Бойка, частина – це є Галичина…

    До речі, на відміну від 2010 року виборці Галичини не мобілізувалися. Адже тоді, коли постало питання, кого обрати у другому турі – Тимошенко чи Януковича, більшість галичан підтримали Тимошенко як менше зло.

    Другого разу цього не відбулося. І думаю, що це теж одна з причин поразки Порошенка. Тобто парадокс полягає у тому, що війна йде десь далеко там на сході, а люди в Києві, Львові, Івано-Франківську цього не відчувають. І те, що ми зупинили ворога на сході, розслабило людей, вони не відчувають загрози.

    Зеленському буде дуже важко утримати підтримку цього різношерстого електорату. Буде багато «але». І це означає, що у нас з вами, тобто експертів, журналістів, громадянського суспільства дуже багато роботи для того, щоб контролювати майбутнього президента і перебіг парламентських виборів.

    Я належу до Виборчої Ради UA – об’єднання інтелектуалів, ми пропонували змістовну дискусію з дебатами напередодні першого туру. Позитивну відповідь дав лише Садовий, проте наступного дня він знявся, і до дебатів з ним не дійшло. Перед другим туром ми запропонували такі ж дебати Порошенку і Зеленському. Порошенко погодився, і ми їх провели. Вони були достатньо жорсткі. А команда Зеленського дала відповідь, що готові зустрічатися після(!) другого туру.

    Дуже важливо, щоб нам вдалося перевести парламентську виборчу кампанію в дискусію навколо ідей. І ще проблемою парламентської виборчої кампанії стане боротьба між тими політичними силами, які називають себе патріотичними та опозиційними. Це, на жаль, шкодить загальній справі.

    І надзвичайно важливий момент – геополітика. Є великі ризики, пов’язані з недосвідченістю Зеленського, з тим, що ми не знаємо реальної його команди, його позиції з багатьох питань. Звичайно, мене дуже здивувала підтримка його кандидатури галицьким електоратом. Я розраховував, що результати будуть іншими, оскільки для людей є важлива саме державницька позиція. Але попри небезпеки, пов’язані з Зеленським, люди проголосували за нього.

    Електорат третіх кандидатів, тобто Тимошенко, Гриценка, Смєшка, Ляшка насправді більшою мірою пішов до Зеленського. І тут у мене великі знаки питання: як це могло трапитися в Галичині? Водночас у 1994 році ми обрали на проросійських гаслах Кучму. І тим не менше, розвороту у бік Росії не відбулося. Тобто, якщо майбутній президент хоче бути президентом всієї України, то має враховувати думку українців щодо геополітичних питань. А думка українців кардинально змінилася. Попри всі негаразди ми бачимо більшість на користь Європейського Союзу і НАТО. Натомість підтримка союзу з Росією впала катастрофічно. Тому це безумовно буде обмежувати.

    У команді Зеленського будуть люди, які є проєвропейськи налаштовані, а також проросійськи. Небезпеки є, але, думаю, що базовий курс України буде збережено. Хоча Путін, безумовно, намагатиметься скористатися недосвідченістю команди, змусити її робити поступки щодо Донбасу і т. д. Тому тут буде потрібною чітка громадська думка, мобілізація патріотичного електорату і громадянського суспільства.

    Редактор відділу газети “Галичина”