Олексій Гарань: Існує небезпека автономізації Донбасу

Результати паризької зустрічі у «нормандському форматі», в якій взяли участь президенти України, Франції і Росії – Володимир Зеленський, Емманюель Макрон і Володимир Путін, а також канцлерка Німеччини Ангела Меркель спричинилися до неоднозначних оцінок політиків та експертів. Втім і перед поїздкою Володимира Зеленського до Парижа дехто сподівався від саміту на довгоочікуваний мир на Донбасі, інші прогнозували капітуляцію України перед Росією у війні. Пропонуємо вашій увазі думки експертів щодо результатів саміту «нормандської четвірки».

Олексій ГАРАНЬ, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва:

– Зради не відбулося. Як буде розвиватися ситуація далі? Небезпеки залишаються. У тому, що не відбулося зради, думаю, є заслуга тих протестних акцій, які відбувалися по всій Україні. Команда Зеленського все-таки прислухалася до громадських настроїв. Але маю на увазі не тільки протести, бо, як на мене, у них взяло участь не так багато людей. Але є громадська думка, яка чітко показує, що українці не приймають виборів на окупованих територіях на умовах бойовиків, закріплення особливих статусів у Конституції, всіх цих «народних міліцій» і т. д. Тому ті речі, про які домовилися, відбивають ситуацію на місцях і йдеться насправді про забезпечення сталого перемир’я – те, що мало відбутися ще у вересні 2014-го, що має відбутися обмін полоненими – це те, що було записано у «Мінську-2» 2015 р. А з новинок – це розведення військ, яке заплановано ще у трьох місцях, і те, що спеціальна моніторингова місія буде мати доступ до всієї території Донбасу. І тут є важливим момент, про який сказала канцлерка Німеччини Меркель, що ця місія має працювати 24 години на добу, бо зараз представники ОБСЄ відпрацьовують світловий день і все. Якщо так відбудеться, то це буде кроком вперед. Але гарантії, що так буде, немає.

Якими є небезпеки? З небезпечних моментів я бачу те, що йдеться про те, що Україна має прийняти закон про особливий статус ОРДЛО на постійній основі. Так було записано і в «Мінську-2», тобто це не є проблема, яку створив Зеленський. Але зараз ми беремо на себе таке зобов’язання. Це означає, що дуже багато залежатиме від того, як буде виписано нову редакцію закону, яким ми збираємося давати якісь додаткові повноваження на постійній основі. Команда Зеленського постійно говорить, що ні федералізації, ні автономії. Але якщо третина Донбасу буде мати якісь особливі повноваження на постійній основі, порівняно з іншими регіонами України, то що це є, як не автономізація? І тут є небезпека. Щодо питання кордонів і виборів ми побачили протилежні позиції Путіна і Зеленського. Причому Зеленський доволі чітко артикулював наші позиції. І що цікаво: коли Путін посилався на «Мінськ-2», що мовляв, спочатку вибори, а потім контроль над кордоном, то Меркель сказала, що «Мінськ-2» може бути і змінений. Тобто тут позиція німецької дипломатії ближча до української.

Наступний саміт заплановано через 4 місяці. Але ми не знаємо, якою буде ситуація на той час. Наприклад, якщо не буде сталого перемир’я, то взагалі нема про що говорити. Далі важливо, як будуть узгоджувати питання, які пов’язані з виборами і контролем над кордоном, тому що тут сторони займають протилежні позиції.

Редактор відділу газети “Галичина”