Про значення перших заяв щодо України президента США Дональда Трампа, прогнози щодо продовження військової допомоги Україні, як українські політики мають працювати з новою американською владою і чи вдасться закінчити російсько-українську війну за сто днів розмірковує в інтерв’ю для газети «Галичина» науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Олександр ПАЛІЙ.

– Як оцінюєте перші заяви президента США Дональда Трампа щодо майбутньої політики США стосовно України?

– Заяви трохи більш сприятливі, ніж багато хто очікував. Трамп, по-суті, визнав головну вину росії і путіна за війну, за небажання миру, визнав, що економіка росії колапсує, а сама рф зазнала величезних втрат на війні. І, головне, Трамп сказав, що примус до миру росії може бути не лише «по-доброму», через діалог, а й через тиск, зокрема через ціни на нафту. З іншого боку, Трамп заявив, що Зеленський не ангел, і що він теж винен, бо мав не допустити війни. Цікаво, як? Спишемо це на бажання Трампа позиціонувати себе як відстороненого суддю. Бо інакше можна дійти до того, що й в атаці на Америку 11 вересня 2001 року звинуватити не Осаму бен Ладена, а тодішнього президента США.

– Якими є Ваші прогнози щодо продовження військової допомоги Україні з огляду на позицію нової адміністрації Штатів?

– Думаю, вона триватиме, найімовірніше, за гроші європейських країн або за 300 мільярдів, конфіскованих у росії.

– Як, на Вашу думку, зміниться ставлення інших західних союзників до України, якби США зменшили свою активну підтримку?

– Є частина країн, та й керівництво самого ЄС, які заявили, що підтримуватимуть Україну в будь-якому разі. Це насамперед ті країни, які відчувають загрозу від росії та мають певний потенціал – Фінляндія, Швеція, а також великі держави Європи – Велика Британія та Франція. Як будуть у такому разі діяти інші країни – спрогнозувати складно. Дуже багато залежатиме від Німеччини. Але назагал Європа зараз значно більше готова допомагати Україні, ніж 2022-го чи, тим більше, 2021 року.

– Чи бачите ознаки того, що нова адміністрація Трампа може спробувати переглянути санкції проти росії?

– Думаю, що навряд. Американці розуміють, що росія – ворог США і близький союзник найзатятіших ворогів США: від Ірану до КНДР, які встають і засинають з гаслом «Смерть Америці!». Це ж саме відкрито на весь голос зранку до вечора верещить і російська пропаганда, і такі діячі, як дмитро медведєв, коли приймуть зайвого.

– Трамп наголошує на важливості уникнення третьої світової війни. Чи не означає це потенційний тиск на Україну в напрямі компромісів із росією?

– З одного боку – так. А з іншого, це може означати й ослаблення росії до такої міри, щоб їй було не до того, аби комусь погрожувати, а тим більше – третьою світовою.

– Як українські політики мають працювати з новою адміністрацією, щоб зберегти пріоритетність українського питання в американській зовнішній політиці?

– Треба спокійно пояснювати нашу позицію і чути американські аргументи, розуміти світ з точки зору нової американської влади. Треба сказати, він дещо відрізняється від того, як США сприймали світ останні 100 років. Головне – ми й американці маємо розуміти, що інтереси України й США у ключових питаннях збігаються відсотків на 95–97, якщо не більше. Нам надзвичайно вигідна сильна Америка. А кому вона вигідна більше, ніж самим американцям?

– Трамп позиціонує себе президентом, орієнтованим на внутрішні питання Америки. Як це вплине на глобальну безпекову політику, зокрема щодо українського питання?

– Побачимо. Світ занадто інтегрований, щоб хтось міг сховатися в себе на острові чи на материку. Таке неможливо було під час Другої світової, тим більше це неможливо тепер.

– Дональд Трамп доручив своєму спецпредставнику з питань України та росії, генерал-лейтенанту у відставці Кіту Келлогу закінчити війну в Україні за сто днів. Чи вдасться це посланцеві Трампа?

– Я думаю, що команда Трампа швидко з’ясує непритомність і ворожість москви. І все йтиме своїм ходом, тільки швидше, до нашої української перемоги.