Нещодавно набув чинності закон із правками про ЖКГ. На думку його авторів, закон наблизить нашу країну до європейських стандартів у сфері комунальних послуг. До таких стандартів входять абонплата за надання таких послуг, вільний вибір керуючих компаній, штрафні санкції для злісних неплатників - тобто нарахування пені за борги. Крім того, важливою частиною законодавства є визначення всіх учасників процесу надання житлово-комунальних послуг, а також прав і обов'язків кожного з них.

В Україні нині люди часто потерпають від аферистів та шахраїв, які, представляючись соціальними чи комунальними працівниками, прагнуть проникнути у їх помешкання зі злочинними намірами. Багато хто просто не відчиняє двері незнайомцям. Проте з набуттям чинності закону про ЖКГ це буде зробити складніше, бо відтепер громадяни будуть зобов'язані забезпечити представникам виконавця комунальної послуги (також управителю, якщо такий є у будинку) доступ до свого житла, зокрема, для ліквідації та попередження аварії, встановлення або заміни інженерного устаткування чи сантехніки, зняття контрольних показань приладів обліку. І доступ у квартиру для ліквідації або запобігання аварії повинен надаватися цілодобово.

У випадках, пов'язаних з необхідністю порятунку людей чи майна, передбачено несанкціонований доступ до житла. Крім представника виконавця послуги, при цьому повинні бути присутні й працівники правоохоронних органів, аварійно-ремонтної бригади, а також свідки — сусіди по будинку. Витрати, пов'язані із забезпеченням несанкціонованого доступу, проведенням ремонтних та інших робіт, покладаються на особу, з вини якої сталася аварія.

Представники виконавця житлово-комунальних послуг та управитель в разі такої ситуації мають право перебувати лише в тих приміщеннях, де розташоване обладнання і де відбуватиметься перевірка, ремонт, встановлення чи заміна приладів або устаткування. Також вони зобов'язані не розголошувати інформацію про особисте життя мешканців житла.

Також, як повідомлялося раніше у матеріалі "Чи можуть забрати...", у законі зазначено, що через борги за комунальні послуги в українців можуть примусово забрати житло і продати його. Сума заборгованості повинна складати всього 20 мінімальних зарплат – 84 тис. грн.

Якщо у відповідача не буде реальних коштів для погашення заборгованості та серйозних причин такого боргу, суд за позовом надавача компослуг може накласти арешт на це майно, а потім у судовому порядку забезпечити його реалізацію для сплати боргу за ЖКП.

У разі великої заборгованості надавачі послуг припинять їх надавати. Спершу неплатник отримає лист з попередженням про можливе припинення надання послуги, після чого нараховуватиметься пеня.

Як було сказано в матеріалі "Уряд затвердив...", з травня запроваджено норму про нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ. Її розмір не більше 0,01% від суми заборгованості за кожен прострочений день, тобто за рік боржнику він обійдеться в 3,65% річних. У законі також зазначено, що розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого дня, який слідує за останнім днем кінцевого терміну внесення плати за послугу (як правило, це — 20 число місяця). Якщо протягом 30 днів після цього боржник не погасить заборгованість або не укладе угоду про її реструктуризацію, то послугу ЖКГ буде припинено (поки що це не стосуватиметься постачання газу та електроенергії).

Також зазначається, що будуть враховуватися і старі заборгованості, які накопичилися до підписання відповідних договорів.

Споживач може уникнути такого покарання, якщо у нього є поважні причини несплати послуг ЖКГ:

- не штрафуватимуть і у разі, якщо боржникові затримують зарплату, що потрібно документально підтверджувати.

Крім того, постачальник послуги повинен буде виплатити споживачеві штраф у разі перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Це ще одне нововведення цього закону. Вводиться поняття абонплати за надання комунальних послуг, яка піде на утримання будинків, зарплати керуючим і поточний ремонт. З 1 травня її стягуватимуть за водопостачання, вивезення сміття і за опалення. Щодо опалення, то абонплату нараховуватимуть протягом усього року, як і раніше, а не лише під час опалювального сезону.

Тобто навіть якщо ви не користувалися послугою і на лічильниках нічого "не набігло", сплачувати постачальнику все одно доведеться.

Ця плата в законі зазначена як "платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку... для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та справлянням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим законом, також і витрати на обслуговування приладів — розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку".

Уряд визначив і формулу розрахунку абонплати. До неї входять такі складові, як мінімальна зарплата, що діє на сьогодні, коефіцієнт 2,58 (середня кількість представників одного домогосподарства), коефіцієнт 0,15 (частка витрат домогосподарства на послуги ЖКГ), а також коефіцієнт конкретної комунальної послуги (для опалення, гарячої та холодної води він становить 0,019, для сміття — 0,009). "Мінімалка" у 2019 році становить 4 173 гривень. Перемноживши складові формули, отримуємо суму абонплати за опалення, гаряче і холодне водопостачання - по приблизно 30,68 гривні, за вивезення сміття — 14,54 гривні.

Тобто окрім вже існуючих тарифів, які й так немалі, доведеться платити ще зверху "загадкову" абонентську плату. Разом за місяць набігає не відомо за що понад 100 гривень. І це поки що без абонплати на електроенергію і газ, які теж можуть ввести. Зі збільшенням "мінімалки" може зрости і абонплата.

Однак абонентська плата встановлюватиметься лише у разі, якщо споживач укладе з постачальником певної послуги індивідуальний договір.

Також у правках до закону про ЖКГ, який ухвалили на початку цього року (монетизація субсидій), що передбачає виплату житлових субсидій у грошовій формі, зазначено, що на абонентську плату, як і на інші послуги ЖКГ, теж поширюються правила надання субсидій та інших пільг.

Встановлювати бойлери, як і раніше, не заборонено. Але якщо споживач не написав заяву у компанію з водопостачання про відмову від гарячої води, то змушений буде платити за її надання. Якщо в квартирі є лічильник споживання гарячої води, то оплата буде відповідно до його показників.

Також в законі зазначено, що навіть якщо мешканці квартири не користуватимуся гарячою водою, платити за неї все одно доведеться щомісячну абонентську плату, яку з травня ухвалив уряд. Тому потрібно документально оформити відключення свого житла від гарячого водопостачання.

Складніше з котлами. Відмовитися від центрального опалення вже багато років непроста справа. Щоб встановити котел, потрібно аби таке рішення прийняла більша частина мешканців будинку (це стосується і централізованого постачання гарячої води). При цьому доведеться обійти безліч інстанцій, щоб отримати на це дозволи. І не факт, що їх можна буде отримати.

Нова модель відносин "споживач — надавач послуг"

З 1 травня надання житлово-комунальних послуг здійснюватиметься виключно на договірних засадах. Не пізніше як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов’язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги, а виконавці комунальних послуг — укласти зі співвласниками договори про надання відповідних компослуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

З 01.05.2019 комунальними послугами відповідно до закону є: постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення і вивіз сміття. Таким чином, з 1 травня 2019 року органи місцевого самоврядування мають повноваження встановлювати тарифи саме на ці комунальні послуги. До моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами закону нарахування плати за комунальні послуги підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюватиметься відповідно до договорів, укладених до 01.05.2019.

Набувають чинності і положення про те, що мешканці будинків тепер вільні у виборі постачальників житлово-комунальних послуг. Споживачі самостійно вирішуватимуть, укладати прямий чи колективний договір з ними.

Також власники житла в багатоквартирних будинках зможуть вибрати керуючого/управляючого – це може бути конкретна людина, або компанія, які займатимуться обслуговуванням саме вашого будинку та відповідатимуть за розподіл коштів на утримання житлових багатоквартирних будинків і обслуговування прибудинкової території. З ними потрібно буде укладати колективний договір.

А гроші, які досі кожен мешканець платить на утримання будинку і прибудинкової території і які осідають невідомо де, будуть платитися конкретно вибраній самими мешканцями людині чи компанії.

Таким чином, мешканці будуть господарями своїх будинків і зможуть ставити перед керуючими конкретні задачі, які вони мають виконувати. Якщо керуючий з роботою не справлятиметься, його можна буде поміняти.

Законом передбачено обов'язкові послуги керуючого, які закріплюються в договорі, затвердженому Кабміном.

Керуючим чи то управителем не може бути людина (чи компанія) "з вулиці". Перш ніж пропонувати відповідні послуги, управитель повинен пройти атестацію, правила якої встановлені Кабінетом міністрів. При цьому управителем може стати навіть діючий ЖЕК.

Якщо співвласники будинку не можуть чи не хочуть знайти собі управителя, його визначить на основі конкурсу міська влада — після відповідного звернення співвласників.

Договір з керівником укладатиметься на один рік. Якщо претензій до нього не буде, договір можна продовжити. Якщо якість надаваних послуг незадовільна, договірні відносини спільним рішенням співвласників будинку можна буде розірвати.

Законом передбачено й обов'язкові послуги управителя, які закріплюються в типовому договорі, затвердженому Кабміном. До них належать утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території. Керуючий відповідатиме і за прибирання в під'їздах, і на вулиці перед будинком, і за функціонування ліфтів та освітлення в місцях загального користування — на сходових клітках та на поверхах, також за поточний ремонт у будинку. За згодою сторін у договорі можна прописати й додаткові послуги управителя — наприклад, проведення капремонту, страхування майна і навіть організацію здачі в оренду тієї чи іншої квартири. Зрозуміло, що за все це управителю потрібно буде платити зарплату.

Якщо жоден з названих вище договорів підписано не буде (на це відводиться термін до травня 2020 року), між кожним співвласником багатоквартирного будинку та надавачем житлово-комунальних послуг буде укладено індивідуальний договір, за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги лише до входу в будинок.

Співвласникам багатоквартирних будинків слід знати, що вони мають право своїми силами здійснювати роботи з утримання приміщень загального користування, включаючи їх ремонт, а також прибудинкової території. Вони також можуть самостійно, тобто без залучення посередників, вирішувати питання опалення, водопостачання будинку, вивезення побутових відходів.

Такі рішення приймаються на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Але відносини між співвласниками будинків і їх відносини з ОСББ не регулюються законом про ЖКГ. Ці права співвласників будинків прописані в законі «Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».