13 березня на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено законопроект про реформу середньої освіти. Проект презентувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона зауважує, що цей проект закону – не абстрактні концепції, а реальні механізми для розвитку можливостей та таланту кожної української дитини, розкриття потенціалу наших вчителів та освітніх управлінців і сподівається, що проект буде підтримано суспільством.

• Буде запроваджено індивідуальні освітні програми для дітей з інвалідністю або на домашньому навчанні, які допоможуть їм успішно адаптуватись до життя у звичайній школі. Для таких учнів розроблятимуть індивідуальний навчальний план і проводитимуть річне оцінювання для підтвердження рівня їх знань.
• Це стосується і дітей, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні. Нарешті вони отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
• Діти, які серйозно навчаються ще поза школою (спортивна, художня чи музична школи) отримають можливість зараховувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використовувати на домашнє завдання чи іншу роботу. Для учнів на домашньому навчанні цей механізм дозволить зарахувати власні навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту. Для роботи за індивідуальною програмою учню і його батькам потрібно буде лише звернутися із заявою до школи. Під цю програму створюватимуть індивідуальний навчальний план для дитини, який буде підписаний батьками, учнем, його схвалюватиме педрада, а затверджуватиме директор.
• Для підтвердження знань з предметів, які здобуватимуться поза закладом, проводитиметься звичайне річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж іде мова про підтвердження результатів за домашньою формою навчання, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 рази на рік). Таким чином відповідальні батьки забезпечать кращу освіту дітям, а держава захистить права незахищених школярів.
• Передбачено й розвиток нового освітнього простору. Облаштування Медіатек та Ресурсних кімнат, які показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, найближчим часом мають стати нормою для усіх шкіл.
• Законопроектом також передбачено два адаптаційні цикли навчання – 1-2 клас та 5-6 клас, які дозволять надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.
• У школах, згідно нового проекту закону, поступово впроваджуватимуть вибір предметів за бажанням учнів. Будуть створені міжкласні групи для вивчення певних дисциплін, які обиратимуть самі діти. Завдяки цим групам учні зможуть вивчати предмети, які їх справді цікавлять. Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє.
• Проект передбачає і певні нюанси щодо навчання в школах з мовою національних меншин. Головна його мета, щоб діти повноцінно оволоділи як державною, так і рідною мовою. Після численних консультацій, погоджень та перемовин у законопроекті «Про повну загальну середню освіту» запропоновано певні моделі навчання:

Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала би та розвивала. Найперше - мова про кримських татар. Для них цю модель закладено у навчання мовою корінного народу з 1-го до 11-го (12-го) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель - для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи і мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

* материнською мовою, поряд з вивченням державної, учні навчатимуться у початковий школі;

* у 5-му класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською мовою з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9-му класі вже не менше 40% предметів вивчалися державною мовою;

* у старшій школі не менше 60% річного обсягу навчального часу має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з української мовної сім’ї, а також тих, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа теж буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5-го класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

• Закон також відкриває додаткові можливості для педагогів: вони матимуть більше свободи у розробці навчальних програм, систем оцінювання і заохочення учня та підвищення кваліфікації за власним вибором й за державні кошти.
• Документ передбачає ввести збільшені доплати, зокрема від 10 до 20% від зарплати, за завідування Ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.
• Ще одна новація для вчителів – передбачено проходження вчителями педагогічної інтернатури. Вона передбачатиме, що молодий вчитель у школі отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься його розвитком і допоможе адаптуватися в колективі. При цьому наставник отримуватиме за цю роботу 20% доплати до зарплати і буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.
• Новий проект закону визначає, що всі вчителі повинні будуть пройти курси підготовки з домедичної допомоги. Важливо те, що він гарантуватиме батькам створення безпечного середовища для їхніх дітей. Підготовка з домедичної допомоги буде обов’язковою, адже останніми роками в школах України трапилося багато нещасних випадків, коли гинули діти через невчасно надану їм першу медичну допомогу.
• Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати їх на уроках.
• Завдяки новим правкам до закону батьки отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Мета такої перевірки направлена передусім на підтримку та захист школи і всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки бачать проблеми в роботі закладу і вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
• Свої переваги отримають й освітні управлінці. Згідно із Законом «Про освіту» директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. Щоб це мало позитивні наслідки для школи і навчального процесу, мають бути прозорі й чесні механізми виборів директорів. Тому буде запропоновано колективам шкіл та батькам брати участь у виборі директора навчального закладу. Але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також буде обов’язковою відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це мінімізує використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.