Найперше зазначимо, що з початку року зросла мінімальна заробітна плата. Закон про Держбюджет на 2020 рік встановив її в розмірі 4723 гривні. Отже, вона зросла на 550 грн., або 13 відсотків. Прожитковий мінімум на особу в розрахунку на місяць з 1 січня збільшився на 162 грн – його визначено в розмірі 2027 гривень, з 1 липня він зросте до 2118 грн, а з 1 грудня – до 2189 грн. Принагідно також нагадаємо, що Кабмін на початку грудня схвалив законопроєкт, котрий скасовує прив’язку показника прожиткового мінімуму до зарплат, штрафів і т. ін. Тож тепер справа за парламентом, котрий має ухвалити відповідний закон.
З початком 2020-го також набув чинності Виборчий кодекс, котрий передбачає пропорційну систему виборів за відкритими списками. Тож тепер ми голосуватимемо не лише за партію, а й за конкретного кандидата від неї. Лише перша дев’ятка партійного списку під час обрання парламенту, якщо партія подолає 5-відсотковий бар’єр, гарантовано потрапить до Ради. Крім того, тепер партії мають більше дбати про гендерну рівність – Кодекс передбачає не менше двох осіб кожної статі у кожній п’ятірці.
Ще однією новацією цього року, котра набуде чинності з початком січня, стане те, що викривачам корупційних дій зможуть виплачувати відповідну винагороду. Таке право отримає той викривач, котрий повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5 тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму. Розмір винагороди викривачам корупції має становити 10 відсотків грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину і не може перевищувати 3 тисячі мінімальних заробітних плат. Його встановлюватимуть після того, як буде ухвалено обвинувальний вироку суду.
Змінюється і назва одного з основних правоохоронних органів – Генеральна прокуратура з 2 січня стала Офісом генерального прокурора. Втім, ми добре розуміємо, що важлива не зміна назви, а збільшення ефективності роботи правоохоронців.
Також першого дня січня набув чинності закон щодо скасування депутатської недоторканності. Документом передбачено, що клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, які відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, має бути підтримано генеральним прокурором. Власне, це й закидали авторам, вважаючи, що у такий спосіб депутатів роблять залежними від Президента, котрий і призначає генпрокурора. Хоча, з другого боку, у парламенті без монобільшості такі закиди стануть неактуальними.
З початком року для українців зміниться і ціна газу. Нагадаємо, що попередні домовленості з МВФ передбачали, що саме з цієї дати ми матимемо ринкову ціну на газ. Втім щодо «ринковості» визначеної «Нафтогазом» ціни з орієнтацією на європейський хаб ще тривають суперечки. Однак історія трохи інша. Адже нам запропонували так звану страхову ціну, аби убезпечити від різкого стрибка ціни на газ. Щось у межах 8 тисяч гривень для кінцевого споживача. Її запровадять автоматично для кожного, хто від цього не відмовиться. Однак потрібно нагадати, що таке «страхування» відбувалося ще до підписання угоди з «Газпромом» на транзит газу. Якби цього не сталося, то на українців могли б чекати і 12 тисяч грн за тисячу кубометрів. Однак нині урядовці запевняють, що ціна може бути і нижчою за «страхову». Тож фактично нас примушують обирати між кількома невідомими, коли споживач може програти і в одному, і в другому випадку. Залишається у такій ситуації повірити на слово прем’єр-міністрові, котрий недавно заявив, що «вже в грудні, якщо правильно здійснити нарахування, людина може отримати в своїй «платіжці» нарахування на 300-400 грн менше. Це дуже відчутно».
Чекають податкові зміни і на фізичних осіб–підприємців (ФОП). Це пов’язано з підвищенням прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Експерти вже порахували, що ФОПи першої групи сплачуватимуть 1250 грн на місяць, а другої – 1984. Сплата ж податків для третьої групи залежить від обраної ними системи оподаткування – з податком на додану вартість чи без нього.
Серед інших економічних новацій, яким дав старт новий 2020 рік, назвемо зростання туристичного збору та податку на нерухомість. Останній, як відомо, залежить від мінімальної заробітної плати, а оскільки цей податок місцевий, то на нього мають вплив місцеві органи влади.
Для пенсіонерів початок нового року означатиме і підвищення мінімальної пенсії, оскільки вона залежить від прожиткового мінімуму. Наразі вона становитиме 1636 гривень. Інша новація не така радісна для багатьох громадян, котрі працювали без офіційної реєстрації своєї зайнятості та сплати пенсійних внесків. А таких, підозрюємо, немало. Відповідно до пенсійної реформи, котру впроваджував ще уряд В. Гройсмана, цього року для майбутніх пенсіонерів, котрим сповниться 60 років, аби отримати пенсію, потрібно мати не менше 27 років страхового стажу. Зауважимо, що торік необхідними були 26 років стажу, а два роки тому – лише 15.
І нарешті – у березні пенсіонерам слід чекати на обіцяний перерахунок пенсії, в якому має бути враховано стаж, рівень зарплати працівника до виходу на пенсію та рівень середньої зарплати у країні.
Не можемо не згадати і про ще одну важливу подію. Із 1 січня набуває чинності закон, відповідно до якого учасниками бойових дій визнаються особи, які до 24 лютого 2018 року в складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із ЗСУ, МВС, Нацполіцією, Нацгвардією, СБУ та іншими законними військовими формуваннями та правоохоронними органами. Як кажуть, давно пора було визнати беззаперечний внесок саме добровольчих формувань у війні на сході України. Але у цьому разі – краще пізно, ніж ніколи.
А ще за постановою Кабміну, котра набула чинності з початку року, молодим учителям обіцяють виплатити грошову допомогу розміром у десять прожиткових мінімумів, тобто – 21020 грн.
Багато пишуть у різних інтернет-виданнях про зростання тарифів на послуги «Укрпошти». Ми ж лише зазначимо, що зростуть також і тарифи на доставку періодичних видань – на 12-15 відсотків. Цікаво, що обґрунтовують поштовики потребу такого зростання зменшенням тиражів видань – це, мовляв, світова тенденція. Однак, як видається, це подібне до спроби рубати гілку, на якій сидиш. Бо, наприклад, «Укртелеком» уже допідвищував тарифи до того, що багато українців відмовились від його послуг. Здається, пошта йде цим самим шляхом.
Свого часу «Галичина» писала і про так звані «майданчики Яценка», котрі стояли на шляху між продавцями нерухомості і державними базами даних, заробляючи лише на пересиланні даних близько мільйона на день. На початку грудня парламентарі прийняли закон, котрий зробив послуги цих майданчиків непотрібними. Тож уже з 1 січня цього року продати і придбати нерухомість буде не лише простіше, а й дешевше.
Звичайно, це не всі зміни, котрі приніс нам новий рік. Лише найвагоміші. Сподіваємось, що принаймні частина з них стане тим поліпшенням життя громадян, котрі обіцяє кожна нова влада.
За матеріалами інтернет-видань «Українська правда», «Капітал» та «Уніан».