Про те, що ціна на електроенергію в Україні часто вища за ціну в Європі, нині говорять часто. Так само, як і про те, що поспішне запровадження ринку електроенергії з 1 липня цього року призвело, як і попереджали експерти, до зростання ціни в Україні на 20-30 відсотків.
Нагадаємо нашим читачам, що в енергетиці та комунальних послугах, точніше, у встановленні вартості цих послуг та ціни на електроенергію, значну роль відіграє незалежний регулятор – Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Саме до нього апелюють надавачі тих чи інших послуг, аргументуючи потребу підвищення ціни. Так само і коли необхідно знизити ціну, зацікавлені інституції мають іти до НКРЕКП та аргументувати свою позицію.
Чергове засідання Нацкомісії відбулося у п’ятницю, і, за словами міністра енергетики та захисту довкілля України Олексія Оржеля, цього разу її членів не переконали у тому, що потрібно знизити ліміти максимальних цін на ринку електроенергії «на добу наперед» та на внутрішньодобовому ринку. Міністр поділився власними думками у мережі «Фейсбук». За його словами, НКРЕКП не зважила на економічні чинники та не створила умови для отримання споживачами справедливої ціни за електроенергію.
Він навів і власні аргументи для такого зниження. Зокрема те, що середня ціна на вугілля відповідно до біржового індексу API 2 за дев’ять місяців цього року на 30,7% менша за середню ціну відповідних дев’яти місяців 2018-го, а курс долара наразі на 13,3% нижчий, ніж було закладено в прогнозну оптову ціну електроенергії на 2019 рік.
«Ігнорування НКРЕКП чинників, які могли зменшити ціну на електроенергію, впливає не лише на промисловість, а й на кінцеву вартість товарів і послуг, що виробляють (та зокрема купує населення) в Україні, та конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках», – зазначив Оржель.
Втім, цікавіші, зокрема і для жителів Прикарпаття, аргументи навів нинішній нардеп та представник Президента у Кабінеті Міністрів Андрій Герус, котрий також брав участь у засіданні держрегулятора.
За його словами, зміни, котрі пропонувались щодо зниження лімітів максимальних цін у двох сегментах енергоринку, стосувалися б насамперед вугільних електростанцій, якими володіють «ДТЕК» (80% від усіх), «Центренерго» та «Донбасенерго». На його думку, таке пониження було б об’єктивним та справедливим, адже ціна вугілля на світових ринках з початку року знизилася майже на 40%, а відповідного пропорційного зниження вугільної електроенергії не відбулося. Також відбулося укріплення гривні майже на 13%, і цей фактор важливий, бо коли була девальвація гривні, то НКРЕКП підвищувала тарифи.
Тож нині тарифи вугільних електростанцій покривають ціну вугілля 2200-2300 грн за тону. Привезти вугілля в Україну сьогодні коштує близько 1900 грн, а собівартість вугілля ДТЕК становить приблизно 1300 грн за тонну. «Очевидно, підстави для перегляду ціни були», – вважає А. Герус. А тепер те, що власне стосується споживачів Прикарпаття.
«Ще більш яскрава картинка у «Бурштинському острові», який не з’єднаний із енергетичною системою України. Там близько 95% всієї генерації належить компанії ДТЕК («Західенерго»). Та ж ДТЕК викупила потужності на імпорт електроенергії зі Словаччини, але використовує їх лише на 25% (незалежні трейдери використовують на 99%). Тобто ДТЕК викупила перетин, щоб заблокувати конкуренцію, тобто не дати можливість іншим трейдерам імпортувати дешевшу електроенергію зі Словаччини в Україну. Це робиться із метою мати можливість спалювати більше свого дешевого вугілля та отримувати надприбутки у рамках вертикальної інтеграції (ДТЕК контролює 80% видобутку українського вугілля). Монопольне становище дає такі можливості. Як наслідок – ціна на ринку на добу наперед (РДН) у «Бурштинському острові» на 15-25% вища, аніж на РДН в ОЕС (об’єднана енергосистема. – О. Б.) України. Тобто споживачі трьох областей – Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської – суттєво переплачують за електроенерегію. Там немає заводів Коломойського, Пінчука чи інших крупних олігархів, там у більшості малий та середній бізнес, який сплачує додаткову олігархічно-монопольну ренту у вигляді надбавки 15-25% до ціни е/е. Окремо звернув увагу регулятора НКРЕКП на ситуацію у «Бурштинському острові», але жодної реакції від регулятора немає. Як жодної реакції не бачимо і від іншого регулятора – антимонопольного, у якого зір не особливо покращився за останні місяці», – поділився враженнями А. Герус.
Він також висловив сподівання, що у такій поведінці держрегулятора розберуться компетентні органи, а українці ще зможуть побачити судовий процес щодо «найбільшої корупційної схеми за історію незалежності України» (йдеться про формулу «Роттердам+». – О. Б.).
Висновки з усього сказаного, думаємо, ви можете зробити самостійно.
