17 червня перші 74 прикарпатські юнаки вирушили на строкову службу до Збройних сил України. Як уже повідомляли, до війська буде призвано 500 жителів області, хоча загалом на призовні дільниці викличуть понад 23,5 тисячі осіб віком від 18 до 27 років. Про це йшлося на брифінгу в обласному військовому комісаріаті.
Цей призов через певні обставини має свої особливості. Почнемо хоча б із того, що де-юре він весняний, адже відповідний президентський указ набув чинності 1 березня, а де-факто відбувається влітку. Останню партію строковиків планують відправити 30 липня. Отож вони можуть прослужити на кілька місяців менше, ніж зазвичай. Термін строкової служби загалом становить 18 місяців, але особи з вищою освітою, які не мають офіцерського звання, служитимуть лише рік. Інша річ, ті, хто, навчаючись у цивільних вишах, закінчив військову кафедру. Для офіцерів запасу термін служби – також півтора року. В липні буде призвано 18 таких офіцерів. Традиційно, спершу всіх призовників скеровують на два-три місяці в навчальні центри і тільки потім розподіляють у військові частини. Як підкреслив обласний військовий комісар Володимир Ярмошук, нікого з них у зону бойових дій не відправлять.
Враховуючи те, що нинішній призов відбувається в умовах карантину, буде дотримано всіх його вимог. Зокрема перед відрядженням до війська хлопцям зроблять тести на коронавірус, а по прибутті до місця служби вони пройдуть двотижневу обсервацію. Ще однією особливістю є те, що юнаки перебуватимуть на обласному призовному пункті не до трьох діб, як раніше, а їх відправлятимуть того ж дня.
Обласний військовий комісар наголосив, що призовники, які отримали повістку, повинні з’явитися на призовний пункт. Якщо через певні обставини пошта не донесла повістки, то, згідно з указом Президента, призовники мають самі з’явитися до військкоматів у семиденний термін. Те саме стосується й осіб призовного віку, які змінили місце проживання. Поважними причинами неприбуття можуть бути стихійне лихо, хвороба призовника, смерть батьків, дружини, рідних. Також призову на строкову службу не підлягають громадяни України, які рішенням районної призовної комісії отримали відстрочку. Це може бути за сімейними обставинами: непрацездатні батько, мати, неповнолітні брат, сестра, дитина до трьох років, двоє і більше дітей, вагітна дружина. Відстрочку терміном до року можуть надати за станом здоров’я особам, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби, для здобуття освіти у всіх начальних закладах із денною формою навчання, інтернатурі, аспірантурі, для продовження професійної діяльності педагогічним та медичним працівникам у сільській місцевості за умови повного навантаження. До цієї категорії належать священнослужителі, сільські та міські голови, кандидати, доктори наук, які працюють за цим напрямом, резервісти, поліцейські. Особи, яким надано відстрочку, повинні щороку до 1 жовтня пред’являти в районні військові комісаріати документи, котрі підтверджують право на неї.
Є також категорія громадян, яких взагалі звільнено від призову. Це особи, котрих за станом здоров’я визнано непридатними до військової служби; котрі виконали свої обов’язки служби в резерві протягом одного-двох контрактів; у яких батько, мати, брат, сестра загинули або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів; до здобуття громадянства України пройшли військову службу в арміях інших держав; були засуджені до позбавлення волі.
Начальник групи морально-психологічного забезпечення ОВК підполковник Юрій Мухін розповів про соціальний пакет для військовослужбовців строкової служби. Зокрема при призові їм виплачують грошову допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб. Наразі це 4 тисячі 204 гривні. При звільненні в запас вони отримують вихідну допомогу в розмірі восьми посадових окладів. Для військовослужбовців з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – 12 окладів. Відпустка – 10 календарних днів, не враховуючи часу на проїзд. Час проходження строкової військової служби зараховують до стажу роботи. За строковиками зберігають робочі місця та середній заробіток за умови їх офіційного працевлаштування до призову. Також за ними зберігають житлові приміщення, які вони займали до призову. Їх не можуть зняти з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. При звільненні в запас протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання за поданням військового комісара виплачують матеріальну допомогу громадянам, які працювали, в розмірі середньої заробітної плати на день призову, але не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Громадянам, які до призову не працювали, – в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленому на 1 січня календарного року. Що стосується призваних офіцерів запасу, то вони отримуватимуть матеріальне забезпечення на рівні офіцерів-контрактників.
Це, так би мовити, пряник. Але є ще й батіжок у вигляді відповідальності призовників за порушення правил військового обліку, неявку за викликом до військкоматів без поважних причин. Зокрема адміністративна, згідно з якою, залежно від виду порушення, на особу накладають штраф – від 85 до 255 гривень. Правда, в проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань» ці суми значно збільшено. Серйозніші санкції можуть бути застосовані до осіб, котрі пройшли комісії в районних військових комісаріатах і мали прибути до обласного призовного пункту для безпосереднього відправлення у війська. Тут уже діє Кримінальний кодекс, стаття 335 якого передбачає до трьох років обмеження волі. До речі, випадок її застосування в нашій області вже був.
Та якщо призов на строкову військову службу певною мірою можна назвати «примусівкою», то маємо й тих, хто свідомо йде до війська, знаючи, що в майбутньому братиме участь у реальних бойових діях. Йдеться про контрактників. Набір їх відбувався навіть в умовах карантину. За словами начальника відділу комплектування та призову ОВК підполковника Валерія Волинкова, лише в травні на службу відрядили 100 осіб. А загалом з початку року піти на контрактну військову службу виявили бажання 500 жителів Прикарпаття. Цікаво, що найбільше серед них жителів Богородчанського та Верховинського районів.
