Рішення Президента України Володимира Зеленського про звільнення Валерія Залужного з посади Головнокомандувача Збройних сил України, яку тепер обійняв генерал-полковник Олександр Сирський, не стало несподіванкою, оскільки українські та світові медіа напередодні вибухнули повідомленнями про можливу відставку «залізного генерала», та все ж воно викликало неабиякий суспільний резонанс.
Чому звільнили Валерія Залужного? Як це може змінити ситуацію на полі бою? Чи має відставка «залізного генерала» політичне підґрунтя? Чи піде Залужний у велику політику? Чого чекати від нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського? Про це ексклюзивно розповів для газети «Галичина» Олексій ГАРАНЬ, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва:
– З юридичного погляду питання звільнення Головнокомандувача перебуває у площині повноважень Президента, він має на це право. Питання про цю відставку зависло в повітрі давно на рівні чуток і різних вкидів, було зрозуміло, що немає повного порозуміння між політичним і військовим керівництвом країни. Це могло бути пов’язано з різницею у поглядах на ведення війни. Так, очевидно, що нам не вдалося досягти у 2023 році того, на що ми розраховували. Все ж у нас були успіхи, зокрема на морі. Але нам не вдалося звільнити наші території, на що ми сподівалися. І, до речі, тут треба сказати, що ці сподівання були, безумовно, розігріті спікерами від Офісу Президента. Невиправдані очікування призвели до того, що в українців знизився оптимізм щодо того, чи рухається країна у правильному напрямі. Хоча опитування «Демократичних ініціатив» у грудні 2023 р. показало, що 88 відсотків українців вірить у перемогу, але почала зростати частка тих, хто розуміє, що ця перемога може настати у довгочасній перспективі – від 3 до 5 років.
Очевидно, що ці розчарування відчував і Зеленський, йому, як політику, хотілося більше успіхів. Існує поширена версія, що люди з його оточення почали йому нашіптувати, що в Залужного вищі рейтинги, ніж у самого Зеленського. Думаю, що, крім розходжень щодо бачення подальшого розвитку воєнних дій і ведення війни, існували й ці політичні міркування. Я не раз наголошував, що всі опитування – і наші («Демократичних ініціатив»), і Центру Разумкова, і КМІСу – показували, що українці довіряють і Зеленському, і Залужному, а також Президенту й армії як взаємопов’язаним інституціям. І що Президенту не треба боятися цих рейтингів, адже, відповідно до нашого опитування, рівень довіри до нього становив у грудні 68 відсотків, а це дуже високий показник. Але в Офісі Президента, очевидно, створювали такий ореол політичної конкуренції, почали думати про те, що буде після війни…
Все ж певна частка відповідальності є і на нашій опозиції, оскільки ми бачимо, як вона намагалася протиставити Залужного Зеленському. Але більша відповідальність, безумовно, на владі. І все це призвело до того, що, зрештою, було ухвалено рішення замінити Залужного. На мою думку, це не дуже сприятливий для цього час, оскільки саме зараз іде питання про постачання зброї Україні. І, звичайно, нам добре виходити до західних партнерів з тезою про те, що українське суспільство й влада є єдиними, що військові й політики теж є єдиними. А ще авторитет Залужного дуже високий в армії. Тому в контексті цього звільнення є певні негативи.
Ми не знаємо, чи піде Залужний у велику політику, не знаємо, яким він може бути політиком, не знаємо, чи хоче він цього і чи має хист до політики. Певною мірою Залужного виштовхують у політику. Але чи це відбудеться, я не знаю. Навіть більше, я не хотів би, щоб це відбувалося тепер, під час війни. Поки що він утримався від якихось критичних заяв чи випадів – і це гідна поведінка.
Хочу наголосити на тому, що вже призначено нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, почалися зміни в команді. Думаю, що за цих умов ми повинні сконсолідуватися навколо нашого нового військового керівництва. Ми не маємо ставити під сумнів його спроможності. Сирський – бойовий, заслужений генерал, він успішно провів оборону Києва, Харківську операцію. Ми маємо розуміти, що росія робить і буде робити різноманітні вкиди з метою дискредитації нового керівництва. На жаль, деякі наші журналісти це підхоплюють. Нам нині дуже важливо не потрапити в цю російську інформаційну операцію. Натомість нам потрібно підтримати нову команду військового керівництва країни. Рішення уже ухвалено, нам неважливо з’ясовувати зараз причини. Це ми можемо обговорювати потім, коли наблизимося до Перемоги, під час виборів…
Нині дуже важливо, щоб у військовому керівництві залишилися Залужний і його команда, зокрема генерал Забродський, який на початку війни вийшов з політики й повернувся до військових справ. Не хочеться втрачати такий цінний кадровий ресурс. Ці люди нам потрібні так само, як і демонстрація єдності!
Чимало залежатиме від того, який результат покажуть Сирський і нова команда. Але тут ми маємо розуміти, що є два питання, без розв’язання яких жодне військове керівництво не зможе рухатися вперед: мобілізація та отримання зброї. А це саме сфера відповідальності нашого політичного керівництва. Нагадаю, що частина проблем з мобілізацією розпочалися тоді, коли було ухвалено рішення «оптом» звільнити всіх обласних військкомів і на їх місце поставити хороших людей, проте які не мають належного професійного досвіду.
Якщо в нас будуть військові успіхи, то це додасть аргументації команді Зеленського говорити про правильність рішення щодо відставки Залужного. Але ми маємо налаштовуватись на тривалу боротьбу й розуміти, що чимало в ході війни надалі залежатиме від правильних політичних рішень керівництва країни.
