З 24 квітня 2020 року облікову ставку НБУ знижено з 10% до 8%. Відповідне рішення ухвалило Правління Національного банку. А повідомив про нього голова правління центрального банку країни Яків Смолій під час брифінгу щодо рішень з монетарної політики.
Нагадаємо нашим читачам, що облікова ставка НБУ – це фактично базова вартість грошей в українській економіці. Вона визначає вартість кредитів, які центральний банк надає комерційним банкам. Таким чином вона ретранслюється у вартість грошей для інших позичальників та вартість депозитів. Хоча прямої залежності тут немає. Адже у банків може бути своя точка зору на необхідність та вартість залучення ресурсів.
Втім, традиційно вважається, що коли інфляція та ризики макроекономічної нестабільності в країні посилюються, центральний банк повинен вжити заходів для стабілізації. Тоді НБУ підвищує облікову ставку та проводить жорсткішу монетарну політику. Це своєрідний сигнал того, що кредитувати вже більш ризиковано, тому ціна на гроші в економіці зростає. При зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації облікова ставка зазвичай знижується, і це сприяє поступовому здешевленню депозитів та кредитів.
Принагідно нагадаємо, що ще на початку 2019 р. облікова ставка НБУ становила 17,5 відсотка річних. Відтак вона поступово знижувалась з квітня 2019-го до березня 2020-го, коли становила 10 відсотків. Отже, останнє зниження відбулося відразу на два відсотки.
Не так давно Яків Смолій заявляв, що рівень облікової ставки може знизитися до 7 % вже у 2020 році. А до цього окремі економісти критикували занадто жорстку монетарну політику НБУ як таку, що гальмує ділову активність.
Втім, нинішнє зниження облікової ставки також викликало неоднозначну реакцію. Експерти кажуть про те, що НБУ наразі скористався слушним моментом, а з іншого боку, готує поле для полегшення урядові внутрішніх запозичень.
Наприклад, як інформують інтернет-видання, заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко вважає, що наразі передчасно говорити про пожвавлення ринку кредитування в Україні в нинішніх умовах слідом за зниженням Національним банком облікової ставки до 8% річних.
«Для кредитного ринку зниження облікової ставки загалом нічого не значитиме, банки зосереджені на ризиках неповернення (виданих кредитів – О. Б.). Сплеск кредитування або розвиток іпотеки – я б зараз не говорила про це. Що стосується облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і депозитних сертифікатів, то вони стануть привабливішими, тому що зниження облікової ставки тягне за собою зниження ставки за кредитами рефінансування і ставок депозитних сертифікатів, і уряду буде легше профінансувати свій бюджетний дефіцит і зробити план з внутрішніх запозичень», – вважає експертка.
За її словами, загалом зниження регулятором ключової ставки стало несподіваним для ринку і перевищило очікування. Тому що інфляція низька, споживчий попит знижується, люди стали менше витрачати, оскільки отримують менше доходів, знижується ціна на товарних ринках на паливо, є тренд на зниження цін виробників. І паніка на валютному ринку вщухла, ринок спокійний, немає шаленого виведення коштів, ліквідності банків досить, населення не скуповує валюту, тому валютної кризи не сталося. Відтак Нацбанк відчув, що має простір для руху, котрий, можливо, матиме позитивний вплив на економічну ситуацію в країні уже після скасування карантинних обмежень.
Додамо, що Національний банк України традиційно підбив основні економічні підсумки минулого тижня. Найпомітнішою новиною стало рекордне падіння цін на нафту. Наразі вони десь такі ж, як були приблизно 20 років тому. Попит на нафту обвалився через зниження бізнес-активності та майже повну зупинку туристичних подорожей.
Через паніку навколо нафти послабилися й валюти багатьох країн. Втім, ситуація на українському валютному ринку була досить спокійною. Курс гривні помірно коливався біля позначки 27 грн за долар США. Охочих продати валюту було більше, ніж покупців, тож Нацбанк в окремі дні купував надлишок валюти в резерви. А зацікавленість українців у курсовій тематиці, згідно з даними Google, впала до докризового рівня.
Незвично себе поводили й ціни на Великдень. Зазвичай в цей період продукти харчування дорожчають, але не цього разу. З одного боку, трішки зросли ціни на яйця та свинину. Але подешевшали овочі борщового набору, лимони, часник. Стабільними були також ціни на побутову техніку, товари особистого догляду, а ціни на паливо та ліки навіть знизилися.
Карантин не підіймає настрої бізнесу. Підприємства продовжують очікувати зниження продажів та обсягів виробництва. Цього тижня гірші очікування висловили сільськогосподарські компанії, що, ймовірно, пов’язано з не найкращими погодними умовами для майбутніх врожаїв.
Залишається напруженою ситуація на ринку праці. З одного боку, 8 з 10 опитуваних компаній кажуть, що не планують звільнень. Втім, вони також зазначають, що частину працівників відправили у відпустки за власний рахунок. Кількість нових вакансій на сайтах працевлаштування хоча й перестала знижуватися, але є досить низькою порівняно з докризовим рівнем.
Гарна новина полягає в тому, що українці досить відповідально ставляться до загрози пандемії. За розрахунками на основі даних компанії Apple щодо переміщень у різних країнах, пересування українців під час Великодня залишались мінімальними. Громадяни поставили власну безпеку та безпеку близьких на перше місце.
