Аж останніми днями березня вималювалися приблизні підсумки тристоронніх американо-україно-російських перемовин в Ер-Ріяді (столиці Саудівської Аравії) щодо припинення вогню в Україні. Ці переговори, а точніше – консультації тривали 23–25 березня у форматі паралельних американо-російських діалогів, з одного боку, й американо-українських – з іншого.

Причому, дипломати США працювали між «двома вогнями»: домовленості з росіянами узгоджували з українцями, й навпаки, – висновки та умови делегації з Києва подавали на розгляд московитам. Звісно, вони діяли в найкращих традиціях американської дипломатії, проте, схоже, не уникнули при цьому ефекту «зіпсованого телефону».

Про це свідчить уже те, що спільного тристороннього комюніке, з яким учасники дійства обіцяли виступити на публіці по закінченні всіх своїх бесід, так і немає. Зрештою, судячи з усього, його й не могло бути за такого «човникового» підходу американців до спроби налагодити перемир’я між смертельно ворожими сторонами запеклої війни. Адже пізніші інформаційні повідомлення Вашингтона, Києва й москви щодо змісту переговорів в Ер-Ріяді (суто тематики, наголошуємо, а не якихось результатів), хоча й збігаються в основному, все ж містять певні відмінності, які відображають різні розбіжності в поглядах переговорників, іноді й істотні, а надто ж у позиціях України й рф.

Втім, не лише підсумкового документу не сформували в Ер-Ріяді, а й не підписали жодних інших домовленостей. Бо то були, за визначенням відомого політолога, директора Центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, суто технічні, робочі зустрічі, які, особливо з огляду на статус їхніх учасників – далеко не перших «командних гравців» (особливо з боку США і росії), й не передбачали підписання якихось документів.

За офіційними заявами Білого Дому Вашингтон домовився з Києвом і москвою «розробити заходи» для реалізації домовленості про «заборону ударів по енергетичних об’єктах Росії і України». Повторимо – лише «розробити заходи». Але у кремлі відтак заявили, що такий мораторій уже діє з 18 березня. А на Печерських пагорбах парирували це тим, що насправді Україна дотримується його, як нібито й домовлялися, з 25 березня… Й кожна зі сторін уже встигла запевнити світ, що її противник порушив ту заборону, заходи для її запровадження лише мають розробляти.

Та якщо в цьому разі бачимо суто якийсь спекулятивно-маніпулятивно-провокативний абсурд, то з приводу іншої з головних тем перемовин – про припинення бойових дій на Чорному морі й поновлення Зернової угоди – прослідковуємо щось значно гірше. Кремль висунув ультиматум, згідно з яким «Чорноморська ініціатива» набуде чинності, якщо США скасують санкції і обмеження, які діють проти росії в аграрній сфері. Тобто в цьому разі навіть не досягли й позірно остаточних домовленостей типу «розробити заходи».

Більше того, Трамп уже пообіцяв розглянути ці російські вимоги. «І якщо США підуть на виконання вимог рф ще до припинення вогню на морі, – вважає В. Фесенко, – то буде створено небезпечний прецедент: росія може й надалі використовувати цей прийом попередніх вимог, зокрема і щодо скасування санкцій не після припинення вогню, а до початку дії цієї домовленості. Тоді переговорний шантаж з боку москви стане безкінечним».

Уже й не кажемо, що значне послаблення санкцій щодо росії подарувало би друге дихання російській економіці, яка вже накульгує, і полегшило б путіну ведення сухопутної війни, яку він відмовляється припинити… Водночас США заявили, що й надалі «сприятимуть переговорам між обома сторонами для досягнення мирного врегулювання відповідно до домовленостей в Ер-Ріяді». Інакше кажучи, домовилися перемовлятися й надалі.

Словом, результати мізерні, тобто мінімальні, а то й «мінусові» з огляду на даровану кремлеві змогу висувати радикальні ультиматуми. Та все таки це перший крок на шляху до настання миру в Україні. Такому довгому, як тепер з’ясувалося, якщо його й надалі торуватимуть за «лекалами» Білого дому. Та чи вкладуться тоді в терміни, означеними як «До Великодня» чи «За сто днів президентства Дональда», що майже одне й те саме?

«Я думаю, – зазначив з цього приводу експосол США в Україні Джон Гербст, що Трамп (котрий уже зрозумів-заявив, що путін прагне «затягти час», – В. М.) усе ще хоче якнайшвидшого припинення вогню в Україні для встановлення тривалого миру. Для цього йому потрібно змінити тактику і зробити те, що він обіцяв у перший тиждень свого нового терміну: натиснути на кремль». Та чи президент США вдасться до цього?