Наприкінці лютого не без емоцій я прочитав у фейсбуці актуальне повідомлення міського голови Руслана Марцінківа про те, що цього року абоненти СТЕК перейдуть на «автономку»: «Багато поривів теплотраси у абонентів мікрорайонів, що обслуговував колишній СТЕК. Насправді, то є реалії. Цей рік завершити треба. А от наступний ми не зможемо розпочати з центральним опаленням. Бо постійні пориви і неякісно надані послуги опалення – це насамперед незручності для людей, які мерзнуть в холодних квартирах, поки латають труби. Тому готуємо рішення про виділення компенсації для переходу на індивідуальне опалення для абонентів цього району».
Мимоволі подумалось: трощу означеної тепломережі допустила дирекція СТЕК, і за це логічно мав би відповідати власник приватної компанії. А разом з ним і ті члени міськвиконкому, котрі в 1990-х своїм рішенням допомогли одному із заступників чинного на той час мера «прихватизувати» найбільшу міську котельню – Станіславську ТЕЦ. Замість того, щоб судитися з явними винуватцями надзвичайно складної проблеми, її перекладають на плечі пенсіонерів та безробітних, котрі здебільшого й проживають на обслуговуваній території.
Що коштуватиме облаштування локального опалення однієї квартири? Орієнтовно – нібито лише 50 тисяч гривень. Газовики називають вірогідніші суми – 80–120 тисяч. Правда, секретар міської ради Віктор Синишин заспокоює протестувальників: найбіднішим якусь дещицю витрат буде компенсовано з бюджету. За умови, мовляв, якщо від будинку надійде заявка на участь у конкурсі проєктів громадських ініціатив. Як це частково вже було торік.
Схоже, що владні чиновники свідомо нехтують державною політикою у сфері теплопостачання, спрямовану, навпаки, на збереження та розвиток централізованого обігріву помешкань. Вони ж бо, крім зазначеного, закривають очі на те, що будівельні магнати міста з порушенням ДБН споруджують нові багатоповерхівки з газовими котлами, які майже туляться одна до одної. Ото будуть «радісні» новосілля в гонорових мікрорайонах з колоритною назвою (така-то) «…слобода», жителі яких і не відатимуть, що вселяються в «душогубки» завбільшки з розмірами забудованих територій! Але будуть і сумні наслідки – для здорових і нездорових людей, які тут обживуться. Про це, до речі, слушно нагадує Громадська рада обласного центру (очолює Михайло Панчишин), яка ще в лютому надіслала голові профільного комітету Верховної Ради Олексієві Кучеренку ноту-звернення тривожного змісту – про загрози від того ж автономного опалення та інших чинників. Процитую лише один переконливий факт із цього документа:
«Україна втрачає до шести відсотків ВВП на боротьбу із захворюваністю та смертністю від забрудненого повітря і є четвертою (!) у світі за збитками від цього, поступаючись лише Китаю, Болгарії та Угорщині… Висока забрудненість повітря викликає значне послаблення імунітету містян, через те, що Івано-Франківськ і усе Прикарпаття часто «лідирували» за кількістю захворювання на COVID-19» («Галичина» за 23 лютого, https://galychyna.if.ua/analytic/v-oblasnomu-tsentri-prikarpattya-vistupayut-proti-ruynuvannya-sistemi-tsentralizovanogo-teplopostachannya-y-totalnogo-perevedennya-osel-u-bagatopoverhivkah-na-lokalniy-obigriv/). Між іншим, це непрестижне лідерство, схоже, зберігається в нас і надалі. Кого не зустріну із знайомих – або сам захворів від нахабного вірусу або всією родиною. Мої діти, внуки та дружина теж перехворіли. То де ж при цьому логіка у діях тих, хто, за словами того ж В. Синишина, обрали своїм пріоритетом якраз відключення від мереж централізованого опалення чималої частини житла до наступного опалювального сезону?
Похвально, безумовно, що мерія виділяє 5 мільйонів гривень на громадські ініціативи, з підтримкою яких можна і почекати. Натомість виправдано було б спрямувати їх на поступову заміну занедбаних труб, успадкованих від збанкрутілого СТЕК. Можна вишукати й інші варіанти вирішення невідкладної проблеми. Інакше для чого органам самоврядування надаються відповідні повноваження? І вже цілком ризиковано спонукати відключатися від центрального опалення не лише колишніх абонентів СТЕК...
