Поки прикарпатці марно намагались з’ясувати, звідки у них з’явилися борги за газ, чому раптом показники лічильників почали «приводити до стандартних умов», поки шукали пояснень новим платіжкам і раділи словам прем’єр-міністра, котрий пообіцяв «вжарить монополістів по перше число», вже відбувалась невидима оку обивателя, але наполеглива підготовка до війни між газотранспортниками, з одного боку, та регулятором ринку – з другого. Уже тоді готували «снаряди» позовів та рили «окопи» юридичних аргументів…

Втім, напевно, все ж розпочати варто з іншого.

Як стало відомо на початку квітня, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оштрафувала уже 12-ту компанію (йшлося про ПАТ «Житомиргаз») за донарахування у платіжках, на 850 тисяч гривень кожну. Це максимальний штраф, що його має право накладати комісія. Цю компанію, як і решту, зобов’язали також усунути порушення до 22 квітня цього року.

Раніше такі ж штрафні санкції уже було накладено на ПАТ: «Запоріжгаз», «Чернівцігаз», «Львівгаз», «Вінницягаз», «Волиньгаз», «Київоблгаз», «Хмельницькгаз», «Закарпатгаз», «Івано-Франківськгаз», «Харківгаз» та «Чернігівгаз».

Справи щодо ще однієї партії з чотирьох аналогічних підприємств пообіцяли розглянути на засіданні НКРЕКП згодом. Прикметно, що за інформацією «Нафтогазу України», один із фігурантів газових розбірок – «Харківміськгаз» усунув порушення самостійно.

Нагадаємо, що восени 2018 року облгази почали надсилати споживачам платіжки зі збільшеними обсягами споживання. 23 листопада 2018-го НКРЕКП заборонила їм здійснювати донарахування у платіжках. Вони у відповідь заборону проігнорували та подали на НКРЕКП до суду. Наприкінці року уряд звернувся до Нацкомісії із проханням провести перевірки усіх облгазів щодо питання дотримання законодавства у сфері розрахунків з побутовими споживачами.

Стандартні умови – це умови постачання газу, відповідно до яких температура повітря має становити 20 градусів тепла за Цельсієм, а тиск – 760 мм ртутного стовпчика. Бо коли зимно – газ стискається, а теплої пори – розширюється.

Ще у жовтні 2018-го, за даними регулятора ринку, в середньому обсяги донарахувань у платіжках за газ становили 1-1,5 відсотка від обсягу споживання, а вже у грудні-січні — близько 5-10%.

Прикметно, що жоден з оштрафованих не погодився із санкціями НКРЕКП. Своєю чергою, керівник комісії запропонувала звернутись до Антимонопольного комітету з вимогою провести розслідування щодо можливого зловживання облгазами «Регіональної газової компанії» (РГК), котра, власне, і керує облгазами, що належать до сфери впливу сумнозвісного Дмитра Фірташа, своїм монопольним становищем.

Як написав у одній із соцмереж глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, «за результатами перевірки облгазів НКРЕКП підтвердила, що донарахування «за приведення до нормальних умов» для побутових споживачів є абсолютно незаконними. В п’ятницю регулятор оштрафував «Вінницюгаз», «Волиньгаз» та «Київоблгаз», сьогодні – «Хмельницькгаз», «Закарпатгаз», «Івано-Франківськгаз» та «Харківгаз» на 0,85 млн. грн. кожну.

Також НКРЕКП зобов’язала облгази провести перерахунок для всіх побутових споживачів. Попереду – висновки щодо ще майже трьох десятків компаній, більшість з яких контролює Дмитро Фірташ.

Зрозуміло, що такі штрафи облгази не зупинять. Вони спробують оскаржити рішення регулятора і в будь-який спосіб стягнути «намальовані» борги. Відтак украй важливо, щоб НКРЕКП зайняла тверду позицію і послідовно відстоювала інтереси споживачів». У РГК у відповідь пообіцяли оскаржити і самі штрафи, і результати перевірок.

Слід сказати, що «Нафтогаз» у цій справі має свій інтерес. Він уже давно намагається усунути, як він їх називає, посередників між ним та споживачами – облгази. Створив уже навіть свою компанію для постачання газу побутовим споживачам. Ті, своєю чергою, опираються цьому різними способами. Тим часом однією з умов для переходу від одного постачальника газу до іншого є відсутність боргів. Тому згадувані вже не раз загадкові «борги» у споживачів перед постачальниками газу з’явились, думається, зовсім не випадково. Ось тільки хто у цій ситуації мав би стояти на захисті самих споживачів?

У день сміху на інтернет-сторінці «Івано-Франківськгазу» з’явилося таке повідомлення:

«ПАТ «Івано-Франківськгаз» не погоджується з рішенням держрегурятора НКРЕКП про накладання штрафу на компанію у зв’язку з приведенням газу до стандартних умов. Компанія вважає його політично мотивованим та дискримінаційним щодо інших споживачів та оскаржуватиме його в суді. До того ж прийняте рішення суперечить численним нормам законодавства України та ухвалам судів двох інстанцій.

Рішення НКРЕКП від 26.03.2019 р. не відповідає головному його (напевно, мало би бути її, бо ж – комісія. – О. Б.) принципу діяльності – недопущення дискримінації. Не приведення до стандартних умов обсягів газу ставить у нерівні умови споживачів, в яких встановлені будинкові лічильники чи лічильники з термокорекцією, із споживачами зі звичайними приладами обліку.

«В Івано-Франківській області понад 55 тисяч споживачів використовують лічильники з автоматичною температурною компенсацією, ще понад 7,5 тис. прикарпатців газ обліковує будинковий прилад. Такі лічильники автоматично приводять газ до стандартних умов. Відповідно до логіки НКРЕКП, такі споживачі мають сплачувати більше за інших, і до них не повинен застосовуватися понижуючий коефіцієнт», – каже фінансовий директор ПАТ «Івано-Франківськгаз» Дмитро Горбатюк.

Окрім того, 27 грудня 2018 року Окружний адміністративний суд України м. Києва ухвалив рішення про зупинення дії постанови НКРЕКП №1496 щодо заборони ПАТ «Івано-Франківськгаз» приводити обсяги використаного природного газу побутовим споживачам до стандартних умов.

Регулятор намагався оскаржити рішення суду першої інстанції. Однак 20 березня цього року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу НКРЕКП. З огляду на це, рішення держрегулятора про накладання штрафу іде врозріз із судовою ухвалою.

Єдиний аргумент НКРЕКП – начебто у тарифах на розподіл природного газу вже враховано різницю в обсягах через не приведення газу до стандартних умов. Однак дані, зібрані Асоціацією газового ринку України, й розрахунки виробничо-технологічних втрат, надані компанією, свідчать про зворотне. За 2018 рік через занижену вартість на ВТВ збиток «Івано-Франківськгаз» становить 154,2 млн. грн.

У ПАТ «Івано-Франківськгаз» пропонують змінити чинне законодавство замість робити заручників зі споживачів та влаштовувати піар-акції. Наприклад, змінити в законі стандартні умови і перейти від «газпромівських» 20 градусів за Цельсієм до європейських 0 градусів за Цельсієм. Тоді різниця температур влітку і взимку буде приблизно однаковою, а коефіцієнти взимку – нижчими. Більше того, «літні» коефіцієнти компенсуватимуть «зимові». Це зрозуміла загальноєвропейська практика.

Інший варіант – перейти на енергоодиниці. Як планували ще в 2015 році, але цього так і не відбулося. Це зняло би з порядку денного всі розмови про коефіцієнти та якість газу і люди платили би тільки за ту енергію, яку спожили, а не за куби.

Наразі рішення НКРЕКП про накладання штрафу «Івано-Франківськгаз» оскаржуватиме в судовому порядку відповідно до чинного законодавства».

Привертає увагу те, що постачальник газу якось дивно розуміє законодавство, бо зібрані дані і розрахунки мав би подавати до Нацкомісії, але рішення її виконувати повинен. Інакше хто тут регулювальник ринку і для чого він потрібен?

Що ж стосується рішень судів, на які посилаються в облгазі, то зазначимо, що постанову про заборону «Івано-Франківськгазу» приводити об’єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами №1496 було прийнято 23 листопада минулого року.

Уже за кілька тижнів було подано позов до Окружного адмінсуду м. Києва. І ухвалою суду від 12.12.2018 р. позовну заяву взято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Далі до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом:

– зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.11.2018 №1496 «Щодо заборони ПАТ «Івано-Франківськгаз» приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами»,

– заборони відповідачу публікувати оскаржувану постанову в офіційних друкованих виданнях з метою набрання нею чинності,

– заборони відповідачу надавати офіційні роз'яснення стосовно заборони позивачу приводити об'єми природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами,

– заборони відповідачу приймати рішення щодо заборони позивачу приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов.

Із цих пунктів суд погодився лише з першим, а у решті – відмовив. Друге ж рішення, на яке посилаються у заяві на інтернет-сайті «Івано-Франківськгазу», стосується відмови в оскарженні Нацкомісією згаданого рішення про забезпечення позову. Тобто наразі не йдеться про те, що справу розглядали по суті. При цьому додамо, що приймаючи свою постанову, НКРЕКП посилалася на статті Законів України «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», дію яких ніхто не оскаржував.

Юристи, чиї поради з цього приводу вдалося відшукати, вважають, що правда у цій справі – на боці споживачів. Однак наразі в Україні немає механізму проведення перерахунків. Як немає механізму повернення переплачених коштів. Вони радять писати скарги до газопостачальника з вимогою про справедливий перерахунок, шкодуватись до НКРЕКП та подавати до суду. Однак, як видається, якраз у цьому і полягає суть проблеми. Адже наразі законодавці залишили споживачів наодинці з постачальниками. Причому з такими, котрі, як свідчить досвід, цілком можуть не виконати постанови держрегулятора, оскаржити її, мають змогу відстоювати свою точку зору в судах. Але чи може дозволити собі таке споживач? Напевно, більшість – ні. Бо послуги адвоката та й тривалий розгляд справи їм не по кишені. Інакше не нарікали би на, хай і некопійчане, збільшення рахунків на кількасот гривень.

З другого боку, не можна не погодитись із думкою, що у цій ситуації споживачі є фактично заручниками розбірок великих газових гравців за власні інтереси. НКРЕКП, котра мала би збалансувати інтереси всіх учасників цих відносин, як видається, домогтися цього не може. Зрештою, всі ми пам’ятаємо і про доволі суперечливі рішення цієї комісії, котра в тому числі причетна і до запровадження «колгоспних» будинкових лічильників газу, і до сумнозвісної формули розрахунку вартості вугілля, а відтак і ціни на електроенергію, як «Роттердам+», і до затвердження вартості газу для населення, з огляду на його ціну на одному з німецьких хабів плюс доставка до України. А чого варті спроби запровадити в Україні абонплату на те ж постачання газу з огляду на потужності встановленого лічильника?

Тож і виходить, що наразі ми можемо лише отримати платіжку та чемно за нею сплачувати. Або не сплачувати і тоді наражатись на штрафи і пеню (її, до речі, заплановано відновити на початку травня цього року), судові позови й арешт майна. Бо воювати із підприємствами, котрі можуть собі дозволити за зібрані з нас кошти утримувати штат юристів, – справа майже безнадійна. А чиновники, котрі і мали б у таких ситуаціях виступати на захист громадян, або безпорадні, або зацікавлені у тому, щоб усе так і залишалось.