На «Вершинах» зійшлися на нагальності верховенства української мови в державі

42 засідання інтелектуально-філософського клубу «Вершини», учасниками якого є відомі громадські та політичні діячі, представники інтелектуальної та творчої еліти Івано-Франківська було присвячене трьом знаковим подіям – Міжнародному дню рідної мови, яке відзначили 21 лютого, 149-річчю з дня народження відомої української письменниці та громадської діячки Леся Українці (25 лютого) та 80-літньому ювілею (25 лютого) доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Миколи Лесюка.

Тож тема обговорення не тільки об’єднала ці три події, а й була напрочуд актуальною, а саме «Українська мова – основа національної самоідентифікації нашого народу».

Відкриваючи засідання, М. Лесюк зазначив, що українська мова пережила стільки заборон і стільки утисків, що багато людей її не знають, особливо у Східній та Південній Україні, не тому, що не хочуть її знати, а тому, що не мали можливостей для її вивчення. І це теж потрібно брати до уваги, кажучи про теперішню двомовну ситуацію в країні. Але саме за мовою людину ідентифікують у світі, саме мова є не лише інструментом спілкування, а й незаперечним культурним кодом, який визначає належність до тієї чи іншої нації.

Про свій досвід мовного зіткнення розповіла і психолог-практик Наталія Чаплинська, коли саме українська мова під час навчання у одному з харківських вишів ледь не стала причиною її відрахування. Про неймовірне багатство української мови та широку палітру її діалектівна засіданні говорили голова Закарпатської обласної організації Національної Спілки письменників України Василь Кузан та науковця етнограф Іванна Стефюк.

Не обійшли увагою присутні і загроз, які чатують на мову за теперішніх обставин, зокрема. на Закарпатті, де Угорщина дуже вперто і послідовно просуває свої інтереси у мовній сфері. І, звичайно, виникла цікава дискусія щодо того, як українцям не тільки відстоювати конституційне право на свою мову, а й проводити українізацію. Якою вона має бути – лагідною і повільною чи агресивною і динамічною, спрямованою насамперед на бізнес чи на культуру – члени засідання до єдиної думки так і не дійшли, але всі були одноголосні в тому, що проводити її потрібно обов’язково.

Позитивним був виступ директора видавництва «Лілея НВ» та пластуна Василя Іваночка, чиє видавництво з часів заснування – а це 25 років діяльності – видало понад дві тисячі книжок різної тематики, і серед них жодної російськомовної. І, звичайно, лунали вірші Лесі Українки у прекрасному виконанні поетки Лариси Мончак.

Святкового настрою засіданню додав виступ тріо бандуристок під керівництвом Мирослави Цюцьмаць і модераторство голови інтелектуально-філософського клубу «Вершини» Віталія Перевізника.