Увесь світ говорить нині про війну Росії проти України. Хто зі співчуттям до жертв, хто байдуже, хто дивиться, як на цікаву пригоду, хто захоплюється героїзмом наших воїнів. А тим часом українці вже вписали у сторінки історії світу подвиг, який дивуватиме народи століття й тисячоліття. Наша армія рятує сьогодні європейську цивілізацію. І світ це зрозумів. Усвідомив і відгукнувся.

Ми щиро вдячні народам за допомогу. Особливо тим, які спонукали свій уряд надати нам озброєння, а також тим політикам, які проявили волю й організували доставку зброї туди, де вона потрібна. Ми дякуємо суспільствам і урядам, які прийняли наших біженців і дають їм притулок. Також спасибі ЗМІ, які показують події в Україні правдиво й неупереджено.

Але поки що ніхто й не згадує про мотиви війни. Де її першопричини? А тема ця вельми дражлива.

Хоча все просто. Путін запропонував Європі конвертувати ідеали, і деякі європейські політики, журналісти, професори, як і всі «ліваки», погодилися на те. Ле Пен, Шредер, Саркозі, Берлусконі та багато инших і не приховували (не приховують і тепер), що так і є, що так і треба… Недарма один конгресмен зі США вигукнув до світу: «Досить рахувати гроші!». Гроші рахувати треба, але коли горить хата, пожежники не виставляють ціну на воду…

Перша причина теперішньої війни в Україні – тотальна корупція серед західного політикуму та гуманітаріїв, яка дозволила Мордору влізти в культурне життя Заходу, в європейську економіку, нав’язати свій нафтогазовий проєкт, щоб збагатитися, зміцнити армію та добре озброїтися.

Друга – збурення руйнівних інстинктів у дикунів та приглушення в них звичайних людських якостей, що майстерно зробила армія російських пропагандистів. Через телебачення десятки років у РФ розпалювали інстинкти. Тож наказ лізти на чужі землі й там паскудити орки сприйняли з охотою. І втративши людський образ, полізли. По трупах.

Їм байдуже, куди лізти, аби тільки на чуже, аби лише руйнувати, грабувати та ґвалтувати… Таке азіатське озвіріння вони вже показали у 1945 році в Німеччині. Нині ще страшніше. Та якщо тоді його хоч якось виправдовувало бажання помститися, то сьогодні в Україні – це вияв і демонстрація звіриного начала. Так, в орків пробудився ген звіра. І це вже не люди...

Треба розуміти, що Путін глибоко зневажає Захід. По-перше, він не знайомий із західною культурою, а по-друге, він добре вивчив той політичний і гуманітарний шар західних інтелектуалів: без високих моральних та етичних стандартів, – на жаль, таких ще багато й там – та інтерполює це на весь західний світ. Путін скуповував продажних. Тож і ставиться до них з презирством. Справедливо, продажних ніхто не шанує. Навіть такі потвори, як сам Путін. Задумайтеся: 80 мільярдів (!) доларів щороку Москва витрачала на дестабілізацію західного світу. І це ті гроші, які вона отримувала від Заходу за свої вуглеводні…

Разом з нафтою і газом Європа імпортувала з Московії корупцію. (В Україні корупція теж звідти. Причому її культивували агенти Кремля навмисне, свідомо для руйнації суспільства. Про це треба пам’ятати, й після перемоги корупціонерів притягти до кримінальної відповідальності). А Путін, отримавши трильйони доларів, подумав, що й надалі зможе купувати продажних, а инших залякає і так змусить Захід визнати у ньому всесвітнього верховоду. Для цього потрібно було мало – вийти на кордони з Польщею…

Найгірше, що Захід з тим погодився. Ні, ні. Він таки зреагував – заявив, що стурбований. Та про допомогу й мови не було. Чекали кілька днів, чим закінчиться. Коли орки візьмуть Київ… Про всяк випадок дали стрілецьку зброю, якщо буде партизанський рух на вже окупованій території…

А в напівсонній ООН спершу навіть не знали, що й казати… Це вже не організація. А якийсь клуб незрозумілих інтересів. Її треба просто розпустити. Про що можна говорити, коли Росія все ще залишається в Раді Безпеки ООН?!

Якби Україна не вистояла, то Молдову окупували би за кілька годин, Лукашенка ліквідували би, і Білорусь стала би регіоном РФ. Варвари й не приховували своїх планів. Тож за якийсь рік-два санкцій не було б, а трильйони грошей пішли би на озброєння – московити мили би чоботи в Атлантичному океані. Якщо хтось думає, що це фантазії, прочитайте, про що в Росії нині пишуть і балакають...

Україна витримала перший напад, і Захід отямився. І вийшов зі ступора…

Інтелектуали, простий люд примусили пасивних політиків звернути увагу на трагедії в Україні. Тоді і США, і Європа, прекрасно розуміючи, що відбувається, організували Україні допомогу. За що їм, повторимо, щира дяка. Західні суспільства загалом, на відміну від багатьох їхніх політиків зокрема, таки довели, що торгувати ідеалами не можна. Недавно США виділили понад 40 мільярдів доларів. Це великі гроші, і зброя, куплена за них, допоможе Україні вистояти та на якийсь час зупинити орків. (Та Росія з початку вторгнення в Україну – 24 лютого і до 10 травня отримала від Заходу понад 50 мільярдів…).

Зрозуміло, що економіки, зарегульовані на російські вуглеводні, відразу звільнитись від них не можуть, бо десятиліттями грунтували на них свою енергобезпеку… Але ж і агресія Путіна не виникла так само відразу. Про свої наміри він заявив, щойно прийшов до влади. Давно можна було переорієнтувати європейську економіку на «деполітизовані» енергоресурси…

Та що сталося, те сталося. Тепер у світі одна мета – у перспективі забезпечити мир і спокій на землі. Для цього необхідно знищити путінський режим, денацифікувати, демілітаризувати Мордор… Без цього спокою у світі не буде. Україні в цій справі випало найважче…

Зараз іде інтенсивне відторгнення «русской культури» зі світового культурного простору, а разом з тим провадять дискусії щодо її вартости. У цьому плані постає питання взаємозв’язку «русского міра» та «русской культури». Чи «русскій мір» є дотичним до неї, чи він просто її експлуатує? Инше запитання складніше: чи «русскій мір» є продуктом російської культури? На жаль, відповіді на нього немає. Ніхто цього ще не досліджував. Деякі статті лише декларують позицію авторів і навіть не порушують таке питання. А воно надто серйозне. Від відповіді на нього може залежати доля європейської цивілізації, адже «русскій мір» не приховує наміру знищити її.

Нині вже багато західних інтелектуалів вважає, що «русскій мір» є абсолютним злом. А зло має бути ліквідоване. Яка небезпека загрожує зараз Україні та світові? Нинішня українська влада може піти на сепаратну угоду з Москвою. Про це вона заявляла не раз. Якби українці допустили це, то наступна війна зруйнувала би не лише Україну…

Є надія, що кроти, які присмокталися до влади та инших структур, не мають сили й можливости щось змінити. Паскудити ще будуть, але їх, якщо вони не встигнуть втекти, буде заарештовано й засуджено. Зрештою, якщо і втечуть, то їх знайдуть і вони отримають заслужене…

На Україну покладено місію – знищити вселенське зло. Та для цього потрібна не лише зброя… Місію можна виконувати з чистим серцем, добрими помислами та чистими руками. Продажні й лукаві, відійдіть! Для вас двері в майбутнє зачинені…