Заходи на вшанування пам’яті генерал-хорунжого УПА «Тараса Чупринки» зібрали представників ветеранів ОУН-УПА, громадських організацій фронтовиків АТО/ООС і родин полеглих в області, районну організацію Спілки офіцерів України, школярів Рогатина, пластунів району, жителів і ліцеїстів цих сіл. Адже саме в Пукові в 1945-1946 рр. і в Княгиничах у 1946-1947 рр. були конспіративні штаб-квартири головного командира Армії нескорених…

«Над Україною завжди витатиме дух її оборонця – командувача УПА Романа Шухевича, який віддав своє життя за її незалежність, а пам'ять про цього визначного борця вічно житиме в нашому народі», – розпочав урочисте віче сільський голова Княгиничів Любомир Байда перед пам’ятником Р. Шухевичу на подвір’ї ліцею. Віддамо йому належне: саме він домігся, щоб музей Р. Шухевича в Княгиничах передали на баланс Івано-Франківської ОДА. За християнським звичаєм, священник УГКЦ отець Павло Кадлуб відслужив панахиду за полеглим Романом, співслужив йому хоровий колектив. Посеред панахиди до духовного співу долучилося… птаство! І настільки потужно, що здалося, мовби кілька сотень птахів приєдналося до соборної молитви присутніх.

Директор Княгиницького ліцею Володимира Горлата виокремила характерні риси і чесноти постаті та чин служіння Вітчизні головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Патріотичні промови ветеранів ОУН-УПА, фронтовиків Василя Байди і Володимира Вінтоняка, представників дирекції ліцею, місцевої влади, громадськості чергувались із патріотичними віршами й повстанськими піснями у виконанні школярів та учителів ліцею.

Під завершення заходу представник ВГО «ДУК», ГО «Івано-Франківська обласна спілка членів сімей загиблих, померлих та безвісти зниклих в зоні АТО», ГО «Об’єднання учасників бойових дій, добровольців, волонтерів та інвалідів «Легіон «Галичина»» склав низький уклін дирекції шкільного закладу і жителям села за вшанування світлої пам’яті Романа Шухевича. І передав у бібліотеку ліцею книжкии, які зібрали для учнів газета «Галичина» разом з обласною науковою бібліотекою й Івано-Франківським обласним відділом пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України».

Автобус із рогатинцями вирушив до Пукова, а тим часом Ірина Горленко провела для представників ГО «Легіон «Галичина» екскурсію в музеї «Конспіративна квартира Романа Шухевича у Княгиничах», яким пані Ірина завідує. Його відкрито 30 червня 2007 р. на честь 100-річчя від дня народження цього видатного українського військово-політичного діяча. Музей облаштували в будинку, де у 1946-1947 рр. була штаб-квартира Романа Шухевича під умовною назвою «Короленко» і звідки він дев’ять місяців керував Армією нескорених. Це сільський будинок пошти. Але найбільше вражає те, що тоді навпроти нього, менше ніж за 100 метрів, через дорогу, був гарнізон енкаведистів і «стребків». Що цікаво, штаб-квартиру так і не розкрили! Лишень у 90-х роках минулого століття її показав нащадкам зв’язковий і охоронець Р. Шухевича Любомир Полюга, який став ініціатором та координатором створення музею. Тоді на урочистостях були присутні побратими «Тараса Чупринки» зв’язкова Ольга Ільків та Любомир Полюга, син головнокомандувача УПА ЮрійШухевич; син соратниці Романа Шухевича Катерини Зарицької Богдан Сорока…

У першій музейній кімнаті на стіні навпроти вхідних дверей розташовані стенди-фотоколажі, що висвітлюють життя і діяльність Романа Шухевича та структуру УПА. По периметру кімнати розміщено вітрини, де зберігаються оригінали та копії документів командувача, його бритва; книжки про життя та діяльність Р. Шухевича; особисті документи Катерини Зарицької, Ольги Ільків, Любомира Полюги; а також Універсал і Платформа УГВР, тексти лекцій старшинської школи УПА, бофони (з приватної колекції учасника визвольних змагань, табірного побратима Любомира Полюги — Пантелеймона Василевського); вишиті Катериною Зарицькою краватки (синові Богдану і чоловікові Михайлу Сорокам), її гаманці та записники (передав до музею син Богдан); годинник, подарований Ользі Ільків Катериною Зарицькою; валіза, з якою Ольга повернулася із ҐУЛАҐу, вишита нею шапочка для сина Володимира та деякі її художні роботи; наспинний табірний номер Любомира Полюги; сорочка, вишита в ҐУЛАҐу майбутньою дружиною Дариною Масюк із виторочених ниток і передана в табір нареченому Любомирові; дерев'яна ложка в'язня Любомира Полюги, альбом його табірних світлин та книжки спогадів. У другій кімнаті відтворено інтер'єр 1946-1947 рр.: ліжко (над ним висить «шлюбний портрет» підпільників), шафа, стіл, крісла, швейна машинка, яка засвідчувала легенду про «кравецький заробіток» жінок-підпільниць. У третій кімнаті музею — ліжко, ліжко-пріче, два крісла, радіоприймач. У кутку — кухня, навпроти — заслона. Біля кухні — яма, на дні якої — вхід до криївки, який зачиняли лядою в разі небезпеки. На неї висипали картоплю, мішок з якою завжди був біля входу до криївки.

Завідувачка музею розповіла нам, що матеріали для експозиції підготував і виготовив стенди-фотоколажі та оформив першу кімнату музею викладач Національного університету «Львівська політехніка» Андрій Кузик. Він також створив електронний архів, у якому є понад 800 світлин, документів та матеріалів про Романа Шухевича та його побратимів, які мали безпосередній стосунок до цієї штаб-квартири: Катерину Зарицьку, Галину Дидик, Ольгу Ільків та Розалію Ільків, Михайла Зайця, Антіна Поливку, Любомира Полюгу. А на завершення екскурсії пані Ірина подарувала нам книжку-буклет А. Кузика «Підпільна штабна квартира Романа Шухевича у Княгиничах», яку видали у Львові в 2009 році. У передмові до неї слушно зауважено про героїв УПА так: «Постаті, завдяки мужності й винахідливості яких ця «хата» діяла, спонукають кожного українця збагнути й усвідомити свій обов'язок перед рідним народом». Від себе ж додамо, що й дирекція ліцею, і сільський голова зацікавлені як у промоції славного минулого рідного села, так і належного вшанування пам’яті головнокомандувача УПА широкими колами школярів і студентства та патріотично налаштованих громадян Прикарпаття. Вочевидь, представникам влади слід ретельніше приглянутись до цього легендарного місця в історії визвольної боротьби українського народу ХХ ст. під оглядом нереалізованих можливостей патріотичного виховання дітей і молоді та потужного туристичного потенціалу.

Не менш захопливими стали відвідини Пуківського ліцею і ще однієї штаб-квартири Р. Шухевича. Нагадаємо, що в часі більшовицької окупації Пуків був черговим місцем постою головного командира УПА, де він без пригод перезимував з 1945-го на 1946 p. Камерний захід вшанування постаті Романа Шухевича учнями і вчителями ліцею та гостями з району й області продемонстрував щирість почуттів присутніх. Особливо вразила невелика кімната-музей у приміщенні навчального закладу, яку використовують у навчально-виховному процесі ліцеїстів. Учитель історії Галина Волощук розповіла захопливу історію безстрашної боротьби упівців-односельців. Особливо вразили присутніх фотографії героїв УПА й вишиванка повстанця.

Згодом до місця, де була штаб-квартира Р. Шухевича під умовною назвою «хата», фронтовиків і журналіста повів місцевий краєзнавець і поціновувач славної історії ОУН-УПА Ярема Зварчук. Завдяки йому тут постав пам’ятний хрест і стенд із текстом про цю штаб-квартиру та фото плану криївки. Зберігся опис криївки, зроблений господинею хати Марією Крупкою-Кик, та винахідливого способу уникнення «всипу» (арешту) повстанців: «Криївка була за хатою біля берега, а вхід до неї був зі стриху, бо хата без комина, курна. В хаті зробили перегородку, за якою в стелі вирізали отвір і по драбині сходили вниз, а там, під фундаментом, пробиралися до криївки, за якою йшла дорога до лісу… Якщо була облава, то драбину виносили до стодоли, а як вимагали облавники обстежити стрих, то я засвічувала ліхтар, приносила драбину і лізла наперед, а за мною — двоє солдатів. Свекруха тоді палила під кухонною плитою заздалегідь підготовлену для цього гречану солому, з якої йшов густий дим, солдати не витримували, кашляли і злізали вниз. Автором цих винахідливих робіт був Левко, хлопець з університетською освітою».

Я. Зварчук добре обізнаний із героїчним минулим Рогатинщини. Під його редакцією вийшла книжка про одного з командирів УПА «Василь Івахів – військовий, політичний та громадський діяч». Детальні розповіді краєзнавця про штаби головнокомандувача УПА Романа Шухевича на Рогатинщині, повстанців, про триб життя українського підпільника, про підпільну УГКЦ, про золото й скарби УПА захопили і бувалих фронтовиків. Чи проявлять таке ж зацікавлення й інтерес представники влади різних щаблів, професійні історики, представники освіти й культури, – питання залишається відкритим…