Українці, впевнений, не раз чули про підписання меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Одні стверджують, що це єдиний порятунок для держави, особливо в період, коли Україна має повертати значні кошти зовнішніх запозичень. Інші наполягають, що «рецепти» цієї міжнародної інституції ще нікому не допомогли подолати кризу та й узагалі швидше спрямовані не так на реформи, як на забезпечення можливості повернути отримані кредити. Втім, переконаний, не так багато з них бачили цей документ, не кажучи про те, щоб читати його. Тому, думається, їм буде цікаво дізнатися, що ж це таке.
Ключові події, про які йтиме мова, відбулися ще наприкінці минулого року – підписання меморандуму з МВФ. Тоді ж з’явився текст цього документа на сайті Міністерства фінансів. Однак згодом він зник. І знову з’явився лише в першій декаді січня цього року.
Зрештою, можливо, це навіть і на краще, оскільки за тривалими святами на початку року більшості українців було не до того, аби вникати у серйозні теми. А згаданий документ заслуговує на те, аби хоч було названо ключові зобов’язання, які взяли на себе уряд та інші центральні органи виконавчої влади. Бо вони значною мірою (крім виборів, звичайно) визначатимуть хід українських реформ та стан економіки країни найближчим часом.
Крім того, важливо й те, що урядовці час від часу вдаються до певних маніпуляцій, аргументуючи необхідність непопулярних кроків «вимогами МВФ». Однак цей 58-сторінковий документ (а найдопитливіші зможуть самостійно відшукати його за посиланням minfin.gov.ua) свідчить про дещо інше. Бо це ті зобов’язання, на які погодились українські високопосадовці, очевидно, за наполяганням фахівців міжнародної фінансової інституції. Додамо, що лист про наміри з проханням щодо виділення коштів до МВФ підписали Президент України, прем’єр-міністр, міністр фінансів та глава НБУ. То що ж передбачає цей документ?
У цій сфері, як наголошено у документі, Україна залишається відданою забезпеченню інституційно сильного та незалежного Національного банку, який зберігатиме безперервність своєї політики таргетування інфляції (монетарний режим, який передбачає відповідальність центрального банку за дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції (таргету) протягом визначеного часу) у рамках гнучкого режиму валютного курсу та із зосередженням на підтримці фінансової стабільності.
Планують досягти зменшення інфляції нижче 7 відсотків до кінця 2019 р. та до цільового діапазону НБУ на рівні 5% +/- 1-процентний пункт у 2020-му.
Для досягнення цілей щодо інфляції НБУ й далі триматиме свою облікову ставку позитивною в реальному вираженні на перспективу та готовий підвищувати облікову ставку, якщо інфляційний тиск загрожуватиме реалізації програми зменшення інфляції.
Вона, як ідеться в тому документі, в 2018 та 2019 роках продовжуватиме базуватися на середньостроковому консолідованому плані, спрямованому на забезпечення фіскальної стійкості, а загальний дефіцит Держбюджету 2018-го обмежено 2,5 відсотками ВВП та 2,25 відсотками ВВП в 2019 році. Передбачено, що Міністерство фінансів не виділить жодних ресурсів для розпорядників бюджетних коштів, які зможуть призвести до перевищення цільового показника дефіциту, та інформуватиме всіх розпорядників коштів про зміни до графіка платежів.
Як наголошується, у бюджеті не передбачено жодних істотних змін у податковій політиці, крім уже запланованого підвищення ставок акцизного податку та подальшого зростання акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків починаючи з 1 липня 2019 р.; збільшення рентної плати на вуглеводні (видобуток нафти та газового конденсату) на два відсоткові пункти та видобуток залізної руди на 0,8 відсоткового пункту; збільшення рентної плати за використання лісових ресурсів на два відсоткові пункти; збільшення екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн. до 10 грн. за тонну; зменшення з метою оподаткування ПДВ порогового значення фактурної вартості посилок у міжнародних поштових відправленнях зі 150 до 100 євро; запровадження ввізного мита в еквіваленті тисячі доларів США на автомобілі з іноземною реєстрацією та запровадження електронних акцизних марок.
Крім того, заробітна плата державних службовців залишатиметься на торішньому рівні, а середнє зростання зарплати працівників бюджетного сектору в 2019 році буде обмежено 9,4 відсотка, тоді як мінімальну заробітну плату було підвищено на 12% – до 4 173 грн. Отже, пенсійні виплати, у тому числі для військових та за іншими спеціальними пенсійними програмами, буде збільшено в середньому на 8,5 відсотка.
Міністерство охорони здоров’я й далі закуповуватиме ліки через поважні міжнародні організації.
Що стосується субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, то передбачається вдосконалення адресності субсидій, щоб забезпечити, аби вони залишалися в межах, запланованих в бюджеті, у тому числі шляхом скорочення соціальних норм для обчислення субсидій на житлово-комунальні послуги в середньому на 11 відсотків (включно із скороченням обсягу субсидованого споживання газу із 4,5 куб. м до 4 куб. м на квадратний метр опалювальної площі та відповідного зменшення норми централізованого опалення, які буде введено в дію з 1 травня ц. р.).
На початку 2019-го українські високопосадовці обіцяють прибрати обмеження з бази для нарахування єдиного соцвнеску (ЄСВ) – йдеться про те, що з високих чиновницьких зарплат братимуть цей податок з усієї суми зарплати.
Якщо протягом нинішнього року стане очевидним, що скорочення соціальних норм виявиться недостатнім для забезпечення того, щоб субсидії на житлово-комунальні послуги залишалися в межах бюджету, урядовці обіцяють додатково зменшувати ці норми або зробити необхідні зміни у формулі для розрахунку субсидій.
Уряд також зобов’язався відмовитись від проведення будь-якої податкової амністії, введення нових податкових пільг; зменшення чи запровадження змін до оподаткування прибутку підприємств (ОПП); запровадження нових спеціальних пенсій або пільг; запровадження накопичувального другого рівня пенсійної системи.
Якщо підсумувати, то на час дії програми урядовці не ухвалюватимуть змін до податкової системи, що можуть зашкодити фіскальній стійкості, а будь-яке перевиконання надходжень буде спрямовуватися на зменшення державного боргу, погашення заборгованості або збільшення інвестицій в інфраструктуру.
У межах стратегії управління державними фінансами на 2017–2021 роки в Україні намагатимуться впровадити повноцінну середньострокову систему бюджетного планування для 2019 бюджетного року.
Серед цікавих пунктів у цьому розділі можемо назвати те, що керівництво країною взяло на себе зобов’язання консолідувати нинішні центральні та регіональні підрозділи Державної фіскальної служби (ДФС) у дві окремі юридичні особи: Податкової служби та Митної служби до кінця квітня цього року, причому обидві служби звітуватимуть міністру фінансів (структурний маяк документа, обов’язковий до виконання).
Податкову міліцію буде перетворено на нову службу фінансових розслідувань при Міністерстві фінансів.
Також до кінця квітня має бути забезпечено призначення ефективного та орієнтованого на реформи керівництва як Податкової, так і Митної служб шляхом прозорого процесу відбору персоналу. Водночас посилюватимуть роль Міністерства фінансів у нагляді за Податковою та Митною службами шляхом зміцнення його функцій нагляду та контролю. Міністерство фінансів розпочне проведення щорічних незалежних опитувань платників податків для оцінки їх рівня сприйняття корупції у податкових та митних органах.
Що стосується тарифів на газ та опалення, то уряд констатує підвищення вартості газу для домогосподарств та компаній–виробників теплової енергії до 6 236 грн. за тисячу кубічних метрів (без врахування тарифів на транспортування та розподіл природного газу, націнок постачальника та ПДВ) починаючи з 1 листопада 2018 року. Разом з тим він ще раз підтверджує зобов’язання забезпечити автоматичне коригування оптової ціни на газ, що постачається домогосподарствам та для опалення, з 1 травня 2019 року до 80 відсотків від базової ринкової ціни.
Необхідні рішення щодо підвищення тарифів на теплопостачання, починаючи з 1 січня 2019 року, з урахуванням вищої оптової ціни на газ для решти теплових компаній, що покривають не менше 95 відсотків обсягу ринку централізованого теплопостачання, як і очікувалося, прийняті до кінця грудня 2018 року (структурний маяк).
Починаючи з 1 січня 2020 року, НАК «Нафтогаз України» продаватиме газ для побутових споживачів та компаній–виробників теплової енергії за переважаючими ринковими цінами, а постачання за спеціальними обов’язками буде скасовано до 1 травня 2020-го. Уряд також скасував схему, яка давала змогу здійснювати оплату рахунків за опалення протягом 12 місяців («у розстрочку») тим домогосподарствам, які не отримують субсидії (постанови №630 та №357).
У березні буде запущено пілотний проект монетизації субсидій. Після успішного випробувального періоду уряд відповідно до меморандуму брав на себе зобов’язання реалізувати монетизацію субсидій на рівні кінцевого споживача починаючи з січня 2020-го. Втім, як ми знаємо, не так давно монетизацію субсидій кінцевим споживачам було вирішено прискорити і провести у березні-квітні цього року. Якраз напередодні виборів. Крім того, з липня 2019-го має бути створено Фонд енергоефективності для сприяння зменшенню обсягів споживання газу в Україні.
Не забули у документі про так званий анбандінг, тобто розділення НАК «Нафтогаз України» на дві компанії. Що разом із сертифікацією оператора газотранспортної системи (ГТС) називають ключовим стратегічним питанням для просування реформ у сфері енергетики. При цьому причиною затримки розподілу «Нафтогазу» називають рішення Стокгольмського арбітражного, за яким від НАК до МГУ до кінця цього року можуть бути передані лише непрофільні транзитні види діяльності, а основні транзитні функції – після 1 січня 2020-го.
Щоб збільшити видобуток газу та забезпечити енергетичну незалежність, уряд обіцяє спростити та прискорити процедури отримання дозволів на розвідку та розробку газових родовищ, одночасно забезпечуючи прозорість, серед іншого, шляхом проведення відкритих аукціонів на отримання дозволів та конкурсів на укладання угод про розподіл продукції щонайменше на щоквартальній основі. Також має намір сприяти інвестиціям у існуючі родовища для збільшення видобутку.
Документ констатує, що з 2014 року за рахунок вжитих заходів для оздоровлення та зміцнення банківської системи було виведено з ринку 95 банків (зі 180 в 2014 році), включно з «ПриватБанком» – найбільшою фінансовою установою. У результаті цих зусиль на кінець липня торік всі банки виконували цільовий норматив адекватності капіталу.
Після вдосконалення корпоративного управління у державних банках шляхом схвалення Засад стратегічного реформування державного банківського сектору та введення в дію закону про корпоративне управління в державних банках підписанти меморандуму взяли на себе низку зобов’язань у цій сфері. Зокрема і щодо операцій з пов’язаними особами (це коли кредити у банках отримують підприємства, так чи інакше афільовані з власниками банків).
Серед зобов’язань уряду також до кінця березня цього року прийняти рішення про те, як відновити платоспроможність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВ) (нагадаємо, що це та установа, котра виплачує вкладникам кошти, які залишились у банках-банкрутах). А також домагатися схвалення Верховною Радою проекту поправок до закону про ФГВ, спрямованих на посилення його ефективності як санаційного органу до кінця березня ц. р.
Уряд також буде забезпечувати, щоби всі відповідні установи використали всі комерційні та юридичні можливості, доступні для повернення активів, і щоб колишні власники банків понесли відповідальність, як передбачено банківським законодавством. А уже з кінця березня ц. р. ФГВ розміщуватиме на своїй веб-сторінці список усіх позичальників, керівників та колишніх банківських акціонерів ліквідованих банків, які ще мають повернути свої борги, пов’язані з банкрутством установ, згідно з рішеннями суду.
Міністерство фінансів регулярно надаватиме звіти, що узагальнюватимуть прогрес у відновленні активів та у судових процесах стосовно чотирьох державних банків, а перший звіт буде опубліковано до кінця березня ц. р. (структурний маяк).
До кінця червня НБУ, за підтримки працівників Світового банку, випустить Положення щодо роботи з непрацюючими позиками, яким зможуть керуватися фінансові установи у роботі зі своїми проблемними позичальниками.
Після прийняття закону про державні банки буде призначено незалежних членів наглядових рад в «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», відповідно до нового закону (після створення переважною мірою незалежних наглядових рад у «ПриватБанку» та «Укргазбанку») до кінця березня ц. р.
Уряд також обіцяє зробити необхідні кроки, щоб відкрити шлях для входження ЄБРР та МФК до капіталу «Ощадбанку» та «Укргазбанку» відповідно. У цьому контексті має намір скасувати чинну повну державну гарантію депозитів в «Ощадбанку» до кінця грудня ц. р.
Очікується, що Верховна Рада прийме закон, який перегляне розподіл повноважень нагляду за різними фінансовими посередниками (структурний маяк), та законодавство, що встановлює повноваження, незалежність та інституційну спроможність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до кінця березня ц. р.
До кінця березня у координації зі співробітниками МВФ та Світового банку планують подати зміни до Закону «Про банки та банківську діяльність» з метою усунення правових прогалин, виявлених після оцінки нашої регуляторної та наглядової системи для належної практики управління ризиками на відповідність Принципам корпоративного управління для банків Базельского комітету від 2015 року.
У меморандумі підкреслено, що вкрай важливо, щоб нові антикорупційні інституції – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Вищий антикорупційний суд (ВАС) – зберегли свої незалежність та доброчесність, щоб забезпечити ефективні та надійні розслідування, обвинувачення та судовий розгляд справ щодо корупції на високому рівні.
Запустити в дію Вищий антикорупційний суд (ВАС) передбачено до кінця червня ц. р. А для цього до кінця квітня, після номінації кандидатів Вищою радою правосуддя, принаймні 35 антикорупційних суддів з бездоганною репутацією та відповідними професійними навичками будуть призначені у ВАС.
Що стосується Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), то звіт про аудит цієї інституції має бути остаточно завершений до кінця липня ц. р. та доданий до наступного звіту НАБУ (структурний маяк).
До кінця червня ц. р. Верховна Рада ухвалить законодавчі акти, спрямовані на посилення повноважень НАБУ з тим, щоб забезпечити використання НАБУ широкого спектру методів розслідування, включаючи негласні дії, зняття інформації з каналів зв’язку, доступ до комп’ютерних систем та контрольоване постачання відповідного обладнання, без необхідності покладатися на інфраструктуру інших установ.
Також залишається чинною вимога, щоб до політично значущих осіб (ПЗО) продовжували застосовуватися вимоги про всебічне та публічне декларування майна.
У сфері приватизації та реформи сектору державних підприємств до кінця грудня 2018 року мав бути розпочатий тендер на продаж ПАТ «Центренерго». Після цього мали провести тендери на продаж вугільної компанії «Краснолиманська», підприємств «Індар» та «Президент-Готель-Київ» у першій половині 2019-го. Продаж малих компаній та активів відбуватиметься за допомогою електронних аукціонів (ProZorro) з метою продажу щонайменше 500 малих компаній та активів до кінця квітня ц. р. До кінця квітня ц. р. до Верховної Ради буде спрямовано законопроект з метою скорочення переліку компаній, заборонених до приватизації. Та запроваджено новий закон про лізинг державної власності як крок для збільшення попиту на державні активи з боку приватних осіб.
Очікується, що Верховна Рада прийме до кінця червня закон про управління державними підприємствами.
У питаннях впровадження ринку землі урядовці обіцяють продовжити підготовку до створення прозорого ринку землі сільськогосподарського призначення. Робоча група, до складу якої увійшли відповідні міністерства, у співпраці зі Світовим банком підготувала проект закону про обіг земель, який має на меті дозволити продаж землі за умови дії адекватних запобіжників. Наразі розпочато кампанію з інформування громадськості для пояснення переваг цієї реформи.
