Ми уже писали не раз про те, що наразі для стійкості економіки перед можливими кризами та викликами, пов’язаними зі значними виплатами за боргами, Україні обов’язково потрібно мати добрі відносини з міжнародними фінансовими інституціями. Бо саме вони надають можливість отримати значні кошти під невисокі відсотки, подають певний сигнал іншим кредиторам щодо надійності фінансової системи країни, зрештою, саме на співпрацю із ними посилаються міжнародні рейтингові агенції, підвищуючи останнім часом кредитні рейтинги України. А відомо: чим вищий кредитний рейтинг, тим менша вартість зовнішніх запозичень. Крім того, співпраця із такими установами, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк чи Європейський банк реконструкції та розвитку, є певним сигналом для інвесторів. Хоча слід зазначити, що протягом кількох останніх років саме зовнішніх інвесторів країні бракує найбільше.

Недавно до України завітала місія МВФ для визначення параметрів нової програми підтримки країни в рамках механізму розширеного фінансування. Місія мала чимало зустрічей у Києві, але поїхала без повідомлень про успішні переговори та перспективи нової програми фінансування. Уже один цей факт дав підстави для розмов про провал місії в Україні. Зрештою, у нинішніх умовах, коли «зраду» чимало зацікавлених осіб знаходять навіть там, де її немає, це не особливо дивує. З другого боку, нині у нас і так не бракує моментів, котрі мали би міжнародних фінансових експертів насторожити.

То що відбулося насправді? Трохи світла на це пролив у своїй публікації у Facebook прем’єр-міністр Олексій Гончарук. За його словами, нині уряд разом із Національним банком домовляються з МВФ про нову трирічну програму підтримки в рамках механізму розширеного фінансування.

«Заспокою одразу паніку, яка вчора розлетілась в українських ЗМІ (місія МВФ під керівництвом Рона ван Родена завершила свій двотижневий візит до Києва 27 вересня. – О. Б.) – переговори з міжнародними партнерами в активній фазі. Ми розпочали обговорення нової 3-річної програми підтримки в рамках механізму розширеного фінансування», – написав О. Гончарук.

За словами прем’єра, керівник місії МВФ пан Роден дав позитивну оцінку досягнутим показникам. Наголосив на відновленні макроекономічної стабільності після 2014-2015 років, зменшенні внутрішніх та зовнішніх дисбалансів завдяки обґрунтованій фіскальній та грошово-кредитній політиці, зменшенні дефіциту поточного рахунку до 3-3,5% ВВП та відновленні обсягів міжнародних резервів, які нині становлять понад 20 млрд доларів США.

Однак попереду, як вважає глава уряду, великий обсяг роботи, аби збільшити український ВВП та створити в Україні реальну ринкову економіку.

Схожу позицію висловила і перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова. За її словами, наступний етап переговорів щодо фінансування України Міжнародним валютним фондом пройде через два тижні у Вашингтоні на щорічному зібранні країн–членів МВФ.

«Думаю, до того моменту ми зможемо удосконалити формулювання меморандуму, який готується, і обговорити програму детально, оскільки у Вашингтоні будуть всі ключові учасники переговорів», – зазначила Рожкова в кулуарах Ukrainian Financial Forum.

Вона також наголосила, що МВФ зберігає жорстку позицію щодо повернення націоналізованого «ПриватБанку» ексвласникам Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову. Інші позиції нового меморандуму перегукуються з минулими домовленостями сторін.

«І «ПриватБанк», і незалежність НБУ – ці речі звучали і в минулих меморандумах. Хочу підкреслити, що заява МВФ щодо витрат держави, пов'язаних з реструктуризованими або ліквідованими банками, стосується не тільки «ПриватБанку», а й інших великих банків-банкрутів, до власників яких у держави є великі питання», – цитують інтернет-агенції заступника голови НБУ.

Нагадаємо, що ми уже писали про попередню програму МВФ, і тоді у тексті документа йшлося про те, що Україна, а напевно, передусім її правоохоронні органи, мають докладати зусиль для того, щоб дієво притягти до відповідальності колишніх власників банків-банкрутів та повернути вкрадені гроші. Можемо припустити, що цей пункт буде також прописано і у новій програмі співпраці з МВФ

Втім, і у Нацбанку, і в Кабміні сподіваються, що Україна зможе домовитися з Фондом до кінця цього року.

Ще однією стороною підписання угоди з МВФ є міністерка фінансів, тому її точка зору на процеси, що відбуваються за столом переговорів, є дуже важливою. За словами Оксани Маркарової, план діяльності нового уряду, що його мають представити парламентарям найближчим часом, а також збалансованість Держбюджету-2020 – це ті основні документи, котрі дадуть змогу домовитись із Фондом щодо нової трирічної програми розширеного фінансування.

Прессслужба міністерства цитує його чільницю, котра запевнила, що перемовини відбувались конструктивно, і за ті два тижні, поки місія Фонду перебувала у Києві, вдалося просунутись навіть далі, ніж можна було сподіватись.

«Підтримка макроекономічної стабільності з одночасним створенням умов для прискореного економічного зростання – це одне з ключових завдань, на яких зосереджується Мінфін у своїй роботі. Ми проводимо зважену фіскальну політику, забезпечуємо прийнятний рівень дефіциту бюджету, знижуємо частку боргу до ВВП, а також працюємо над підвищенням ефективності витрат, зокрема на освіту та медицину, та над адресністю соціальної підтримки», – запевнила О. Маркарова.

Експерти, близькі до перемовин з МВФ, уже назвали ті камені спотикання, котрі лежать нині на шляху до нової угоди з Україною. Найпершою перешкодою називають загрозу незалежності та тиск на Національний банк. Йдеться про питання щодо призначення іншого керівника НБУ замість Якова Смолія, розмови про що виникають час від часу, а також ситуацію із його заступницею Катериною Рожковою, яку суди то відсторонюють від посади, то повертають їй повноваження.

Ще однією проблемою у спілкуванні з МВФ є ситуація з «ПриватБанком». Особливо вони посилились після нещодавньої зустрічі Президента В. Зеленського з колишнім співвласником банку Валерієм Коломойським. Про це навіть писала впливова газета Financial Times.

Також міжнародні організації непокоїть ситуація із запланованою на початок травня наступного року лібералізацією цін на природний газ. У попередні роки прем’єр Володимир Гройсман, як виглядає, намагаючись отримати підтримку населення перед парламентськими виборами, кілька разів переносив підвищення ціни на газ. Врешті-решт, рішення про підвищення таки було прийнято, але регулювання ціни триває і нині. Як поводитиметься далі новий уряд – ще велике питання.

І, напевно, найбільше запитань нині до Держбюджету-2020. Начебто представлений проект головного кошторису країни влаштовує фахівців МВФ, однак їх насторожують обіцянки уряду внести зміни до документа після представлення програми діяльності уряду до другого читання. Тому наразі у Фонді хотіли би побачити остаточний документ та його збалансованість.

Свою точку зору на перспективи майбутніх домовленостей з Україною висловила і місія МВФ в офіційній заяві після завершення візиту.

«Місія обговорила перспективи та виклики для української економіки у контексті консультацій за статтею IV статуту Фонду. Після глибокої економічної кризи 2014–2015 років українська влада відновила макроекономічну стабільність, і економіка знову почала зростати. Темпи економічного зростання становлять 2,5-3,5%.

Обґрунтована фіскальна та грошово-кредитна політика та гнучкість обмінного курсу привели до різкого зменшення зовнішніх та внутрішніх дисбалансів України. Загальний обсяг дефіциту бюджету було обмежено трохи більше, ніж двома відсотками ВВП протягом останніх двох років, і, як очікується, цього року він залишатиметься на такому самому рівні», – заявив Рон ван Роден, під керівництвом якого місія МВФ відвідала Київ.

Втім, у заяві також підкреслено, що темпи зростання залишаються занизькими, щоб помітно скоротити розрив між рівнями в Україні та сусідніх країнах.

«Зростання стримує слабке бізнес-середовище, зокрема недоліки в законодавчій системі, наскрізна корупція, а також той факт, що у великих галузях економіки домінують неефективні державні підприємства або олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції. Порівняльний аналіз в регіональному контексті показує, що найбільша різниця у поступі реформ між Україною та сусідніми країнами полягає в якості правової інституційної системи.

Хоча було досягнуто прогресу у створенні нових інституцій для боротьби з корупцією, відчутних результатів ще немає. Через погані умови ведення бізнесу рівень залучення інвестицій та зокрема прямих іноземних інвестицій в Україні значно нижчий, ніж в інших країнах регіону», – йдеться у заяві.

У МВФ вважають, що Україні потрібно проводити розважливу фіскальну політику для забезпечення прийнятного рівня боргу, підвищувати ефективність та результативність державних видатків, зокрема в галузях охорони здоров’я та освіти, а також у сфері підтримки вразливих груп населення за допомогою чітко спрямованої адресної системи соціального захисту. Крім цього, потрібна обачна грошово-кредитна політика для сповільнення інфляції та накопичення резервів. Необхідно також мінімізувати вартість ліквідації банків для платників податків.

Обговорення нової програми триватимуть найближчими тижнями, запевнили в МВФ. Також серед іншого фахівці Фонду підкреслили, що за таким показником, як виробництво валового внутрішнього продукту на душу населення, Україна наразі посідає останні місця серед країн Центральної та Східної Європи. І становить він лише 20 відсотків середнього показника у Євросоюзі. Тож рецепт для того, аби жити краще, відомий. Потрібно поліпшувати бізнес-середовище, залучати інвестиції, виводити тіньову частину економіки на «світло». Відтак, цілком можливо, українській владі вдасться реалізувати власний задум – врешті-решт відмовитись від допомоги міжнародних фінансових організацій.