Про це нещодавно на відкритті науково-популярної ініціативи "Наукові пікніки" (своєрідний науково-популярний марафон, який проводять у різних містах для обміну досвідом в освітній і науковій сферах) заявила міністр освіти і науки Ганна Новосад.

«Шляхом зміни системи фінансування і управління треба почати стимулювати заклади вищої освіти до розвитку», - сказала міністр. З цією метою до кінця року міністерство готує до подання ряд проєктів-актів щодо змін фінансування вишів.

По-перше, розподіл видатків на держзамовлення у вищій освіті залежатиме від показників якості вишу - це працевлаштування випускників, якість наукової діяльності університету, присутність у міжнародних рейтингах тощо.

"Ми хочемо, щоб кошти йшли в найкращі університети. Державне замовлення — це той рудимент, який нам залишився після радянської планової економіки. Ми маємо розуміти, що ми як держава вже не можемо спланувати, скільки через 5 чи 6 років нам необхідно буде економістів, юристів чи представників інших професій, тому хочемо перейти до фінансування, яке буде засновано на принципі показників якості закладів", - сказала Г. Новосад.

Також Міністерство освіти і науки збирається змінити критерії системи розподілу фінансів для наукових досліджень у вишах, щоб кошти йшли найкращим колективам, а не розпорошувалися по великій кількості університетів, де не завжди є якісна наука. За допомогою окремих інструментів будуть підтримуватися молоді науковці та вчені - їм надаватимуть можливості мати гранти на свої стажування, відрядження за кордон, на участь в конференціях і т. д.

Нині МОН фінансує наукові дослідження в університетах за певними критеріями шляхом конкурсів. Таким чином кошти отримують 130 закладів вищої освіти, що, на думку очільниці міністерства, не поліпшує ситуацію з фінансуванням наукових досліджень. За її словами, оптимальним було б фінансувати великі колективи науковців, а також вкладати кошти в наукову інфраструктуру, лабораторії.

Окрім цього, потрібно переглянути систему оплати праці викладачів вишів. Буде запроваджено систему, яка дозволить винагороджувати найкращих викладачів за результати їхньої роботи.

"Ми хочемо зробити так, щоб найкращі викладачі отримували кращу заробітну плату. Зараз ми живемо за принципами зрівнялівки, є тарифна сітка, низка актів, за якими вираховують заробітну плату викладача відносно кількості студентів, що не дає йому можливості ставити негативні оцінки неуспішним студентам чи відраховувати їх з вишів. Плануємо зробити усе можливе, щоб університети, маючи свої кошти, були автономними в плані винагородження своїх найкращих викладачів", - пообіцяла чиновниця.

МОН вже готує зміни до закону про вищу освіту, про державне замовлення, зміни до низки інших законодавчих актів та бюджетного кодексу. Напрацьовані пропозиції буде представлено до кінця цього року.

"За 5 років не менш як 70% державних закладів вищої освіти вийдуть із статусу бюджетної установи. При цьому усі ректори матимуть в контрактах ключові показники ефективності та оцінюватимуться за результатами їх досягнення. Частка державного фінансування закладів приватної форми власності становитиме не менш як 5%", - йдеться в програмі Кабміну.

Зазначено, що зміна системи фінансування вишів забезпечить конкурентний рівень оплати праці та постійний професійний розвиток науково-педагогічних працівників у цих закладах, а ще збільшити заробітну плату науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів вищої освіти на рівні удвічі більшому за середню заробітну плату в країні.

Буде створено дієву систему забезпечення якості вищої освіти на основі доброчесності і прозорості, подоланні корупції, задоволенні різноманітних освітніх потреб населення щодо особистого та професійного розвитку дорослих, зокрема соціально вразливих категорій громадян. Буде створено умови для визнання в системі формальної освіти результатів навчання, здобутих у неформальній та інформальній освіті, - зазначено в програмі.