Експерт Української клiматичної мережi, член Гiрського партнерства (ФАО), Глобального водного партнерства (GWP), голова молодiжної громадсько-екологiчної органiзацiї «Наш дiм – Манява», консультант Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України (РВ АМУ) Микола СКИДАНЮК належить до справжніх лідерів змін Прикарпаття: йому вдалося реалізувати 32 екологічні проєкти, більшість із яких дали вагомі результати для області. В iнтерв’ю «Галичині» він поділився секретом свого успіху, розповів про переваги громадської діяльності та дав поради тим активістам, які лише розпочинають свій шлях.

– Пане Миколо, розкажіть про себе, свої зацікавлення.

– Я еколог. Люблю тварин, а ведмідь і вовк – мої улюбленці. Моє захоплення – природа не як наука, а як середовище існування, унікальні природні місця та гори – це місця мого відпочинку. А ще хочу максимально допомогти безпритульним тваринам – котам і собакам. Моя мрія – збудувати притулок для тварин. І вже над цим працюю.

– Як Вас можна описати читачам одним реченням?

– По життю іду з людьми, для яких природа не лише середовище існування, а й рідна хата.

– Коли розпочали свою громадську діяльність? Що спонукало Вас до цього?

– Розпочав її у 2003 році ще студентом. В інституті на одному із занять з екологічного управління отримав завдання – написати про діяльність громадських екологічних організацій в Івано-Франківській області, описати механізми їх створення, впроваджені ініціативи в екологічному управлінні та проаналізувати їхній вплив на розвиток області. Тоді інформації у вільному доступі, як нині, не було. Навіть у регіональній екологічній літературі такого опису не знайшов. Тож мені довелося звернутися по інформацію до управління екології та охорони природних ресурсів в Івано-Франківській області. Звідти отримав перелік із 45 громадських організацій, які діяли в області. Вирішив до них телефонувати чи звертатися за місцем реєстрації. Спершу відібрав молодіжну громадсько-екологічну організацію «Еко Гал-Оствінд» з Калуша й екологічну асоціацію «Наш дім» з Івано-Франківська. Зустрівся з їхніми керівниками – відповідно Ігорем Дидичем та Юрієм Васідловим, обговорив з ними діяльність як їхніх екологічних організацій, так і інших, що діяли в області. Завдання виконав на «відмінно», й дотепер пам’ятаю про це. Відтак знову зустрівся з Ю. Васідловим. Кілька таких зустрічей і надихнули мене та моїх друзів створити молодіжну громадсько-екологічну організацію «Наш дім – Манява». Саме завдяки панові Юрію, за що йому дуже вдячний, ми вже 23 травня 2003 року провели перше засідання ініціативної групи, а 14 липня зареєстрували громадську організацію в Маняві. Відтоді вже 17 років працюємо в області. Багато чого змінилося, чимало екологічних організацій перестало діяти, але асоціація «Наш дім» та їхнє гасло «Бурого ведмедя – до Червоної книги» буде для нас завжди взірцем найкращих екологічних організацій України.

– Пам’ятаєте перший проєкт?

– Наш перший проєкт «Блаженний камінь» підтримала польська фундація «Партнерство для середовища» у 2003 році. Завдяки йому ми змогли впорядкувати територію «Блаженного каменя» поблизу Скита Манявського, висадити саджанці модрини польської на території лісового заказника загальнодержавного значення «Скит Манявський» та надрукувати буклет про заповідні об’єкти на території Маняви. Це був перший досвід у грантовій діяльності, яка тоді ще тільки розвивалася.

– Які виклики траплялися на шляху?

– Головний виклик – це брак людських ресурсів. Адже від команди, яка думає однаково, в якій існує довіра, розуміння та бачення розвитку, залежить життєздатність організації, досягнення її мети та стратегії. Команда генерує цікаві ідеї, ідеї стають проєктними ініціативами, політичними чи аналітичними документами, які в підсумку дають користь громадам. У перші ж роки нашої діяльності викликами були брак офісу та обладнання. Хоча проєкти допомогли частково розв’язати ці проблеми уже впродовж перших трьох років нашої роботи. Брак коштів на підтримку діяльності завжди був та є одним із викликів будь-якої громадської організації. Проте, як на мене, він не основний показник та перешкода для діяльності.

– Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5 відсотків жителів суспільно активні. Яка ситуація у вашій громаді?

– Активність місцевих жителів залежить і від діяльності на їхніх теренах тих чи інших громадських організацій. І чим більше громадська організація комунікує з цільовими групами, ділиться з ними своїми напрацюваннями, залучає їх до спільного обговорення місцевих проблем та пошуків шляхів для їхнього розв’язання й розвитку громад, тим активнішими будуть жителі. Існує такий метод, як «EDD–«Engage–Deliberate–Decide», тобто «Залучення–обміркування–рішення». Це один із методів побудови довіри з громадами, підвищення їхньої обізнаності про діяльність організації та якісного пошуку рішень для розв’язання місцевих проблем. Щодо 3-5 відсотків мені важко сказати, хоча ми також спостерігаємо низьку активність місцевих жителів, однак маємо активну підтримку молоді, зокрема учнів та педагогічного колективу Манявського ліцею.

Тут варто також згадати про аналітичний звіт «Базове дослідження стану та напрямів розвитку екологічної політики України та перспектив посилення участі організацій громадянського суспільства у розробці та впровадженні політик, дружніх до довкілля» міжнародного фонду «Відродження». Цей документ також підтверджує, що в Західній Україні тільки 49 активних громадських екологічних угруповань.

– Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де шукаєте гроші на підтримку ідей?

– Упродовж 17 років ми реалізували 32 екологічні проєкти. Всіма ними я пишаюся. Серед них є успішні й такі, що не дали нам очікуваних результатів, але охарактеризувати найкращі важко. Хочу згадати про проєкт 2014 року – «Придбання сучасного медичного обладнання для Богородчанської центральної районної лікарні», підтриманий посольством Японії в Україні. В його рамках ми придбали УЗД-апарат та фіброгастроскоп для медичного закладу. Приємно, що й тепер це обладнання активно використовують у лікарні, і щороку 15–17 тис. жителів району користуються ним.

У світі є дуже багато джерел фінансування громадських ініціатив. Лише в Україні щомісяця оголошують 3-4 нові грантові конкурси та діє щонайменше 45 донорських структур і проєктів. 2018-го ми затвердили фандрейзинговий план на 2019–2023 рр. Нині маємо сформовану базу донорів та проєктів міжнародно-технічної допомоги. Цією базою й користуємось у своїй роботі. Для громадських організацій стануть корисними такі онлайн-ресурси, як громадський простір «ГУРТ». У нашій області активно займається поширенням інформації про актуальні грантові конкурси Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України. Саме на сторінках цієї організації в соціальних мережах та на офіційній вебсторінці можна знайти актуальну інформацію про нові гранти. Також хочу зазначити, що експерти цього відділення надають фахову допомогу, пов’язану із залученням грантів та підготовкою грантових заявок.

– Чим ще ваша організація може бути корисною для інших?

– Наше бачення – свідомі громади мають жити у гармонії з природою. Тож ми можемо бути корисні для інших в питаннях захисту довкілля та сталого розвитку. Наші експерти можуть надати фахові коментарі щодо зміни клімату, збереження водних ресурсів та Карпатської конвенції. Тепер завдяки новим людям у команді активно займаємося питаннями управління лісовими ресурсами та екосистемними послугами. Крім цього, можемо навчити ініціативні групи проєктного менеджменту, написання грантів, залучення коштів для впровадження ініціатив. Ми завжди відкриті до співпраці та мультиплікації найкращого досвіду.

– Що мотивує вас займатися громадською діяльністю?

– Мотивація проста – зробити свій внесок у збереження довкілля і зберегти наші Карпати для майбутніх поколінь. Ця діяльність допомагає мені удосконалюватися та розвивати себе як особистість. Адже завдяки роботі в громадському секторі я не лише працюю керівником молодіжної громадсько-екологічної організації «Наш дім – Манява», а й збудував успішну кар’єру від роботи у сільській раді, РДА до посад експерта в проєктах і організаціях, серед них – Івано-Франківське РВ АМУ та Гірське партнерство (ФАО). Три переваги громадської діяльності – нові знайомства, нові знання та перспективи особистісного розвитку.

– Які маєте основні мету і плани на майбутнє?

– Плани – інституційно зміцнити молодіжну громадсько-екологічну організацію «Наш дім – Манява», залучити нових експертів та волонтерів. Мета – досягнути завдань, які передбачені стратегією розвитку нашої організації.

– Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?

– Ніколи не здаватись, які труднощі не виникали би. За 17 років роботи у громадському секторі я написав понад 150 грантових заявок, і тільки кожна п’ята з них знайшла підтримку. Організація мала труднощі з утриманням офісу, залученням коштів на інституційний та організаційний розвиток, однак це не примусило мене здатись. Я стикався і зі спротивом влади щодо впровадження екологічних ініціатив та їх підтримки, але з часом нам вдавалося дійти згоди та успішно впроваджувати задумане.

Активісти повинні визначити свою мету – нескладну та досяжну, яку можна оцінити вже через рік після активної роботи. Наприклад, це може бути організація та проведення екологічної акції чи створення організації. Тобто така діяльність, яка матиме швидкий та видимий результат. А отримані перші результати стануть поштовхом для здійснення нових, більш складних завдань.