Розмову з керівником відділу приватизації Регіонального відділення Фонду держмайна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях Михайлом ГАВРИЛЯКОМ почав з того, що до процесів приватизації державного майна ставлюся з певною пересторогою. Адже, мовляв, свого часу держава вкладала гроші в той чи інший об’єкт, утримувала його, а тут хтось прийшов і забрав його собі.
– Були інші часи та інші умови, – заперечує Михайло Васильович. – На сьогодні, як свідчить досвід, держава не може бути єдиним власником. Якщо взяти країни, де все є у державній власності, скажімо, Кубу, Північну Корею, то не можемо сказати, що вони є взірцем економічного розвитку. Натомість Китай, в якому хоча й залишилася певна ідеологічна основа, але свого часу й було проведено певні економічні реформи, зокрема, з’явився малий і середній бізнес (як сказав тодішній керівник цієї держави Ден Сяопін, не важливо, якого кольору кішка, головне – щоби мишей ловила), має значні досягнення в економіці.
– Добре, а що з приватизацією в нашій області?
– Почну з того, що відповідним законом передбачено певні об’єкти великої та малої приватизації. На рівні нашого Регіонального відділення ми саме займаємося останньою. Тим більше, що об’єктів великої приватизації у нас практично немає. Об’єкти малої приватизації це ті, балансова вартість яких не перевищує 250 млн. гривень. Торік ми їх продали дев’ять і до бюджету надійшло 11 млн. Це були будівлі, чи, як зазначено в Законі «Про приватизацію», окреме майно. В цьому разі ті об’єкти перебували на балансі Держпродспоживслужби та управління водного господарства. І здебільшого були розташовані в районах, і їх не використовували. Скажімо, у промислових приміщеннях у селі Новиці на Калущині. Стартова ціна їхнього продажу становила 28 тисяч гривень, а в кінцевому результаті об’єкт було продано за 4 млн. 800 тисяч гривень.
– Маржа, як то кажуть, серйозна. Як відбувається цей процес?
– Продаж об’єктів малої приватизації йде суто через електронну торгову систему, іншими словами, на електронному аукціоні. Її адміністратором є державне підприємство «Прозорро-продаж». Через наш електронний кабінет виставляємо об’єкт до продажу і будь-який охочий, чи це юридична особі, чи фізична, може взяти участь в аукціоні. Є певні обмеження щодо громадян країни-агресора. Всі інші особи через електронні майданчики, а таких зареєстровано 40, подають заяви, скановані документи і беруть участь в торгах.
– До речі, а були іноземні інвестори?
– Ні.
– Що плануєте виставити на продаж цього року?
– 53 об’єкти, з яких 50 визначено як окреме майно і ще два – майнові комплекси державних підприємств. Зокрема, Карпатського експертного центру Держпраці та котельно-зварювального заводу. Обидва розташовані в Івано-Франківську.
– Останній був доволі потужним підприємством…
– Попри звучну назву там протягом кількох років відбувалася процедура банкрутства. У процесі санації значну частину приміщень продали ще до початку приватизації. Тим більше, що, за нашими даними, завод уже не займається виробничою діяльністю, хоча утримується певна кількість працівників, але є заборгованість з виплати зарплати, що постійно зростає. Найбільш неприємне, що під час процедури банкрутства в результаті продажу деяких об’єктів, на нинішній день держава юридично вже не є одноособовим власником підприємства. Крім держави в особі концерну «Укроборонпром», ще дві приватні юридичні особи володіють частками цього комплексу. Тому наразі навіть не можемо розпочати процес приватизації. Зокрема, не можемо прийняти від «Укроборонпрому» функцію управління цим підприємством. Ми пропонували концерну, котрий повинен був контролювати процедуру санації і є відповідальним за збереження та облік майна, вирішити ситуацію або шляхом перемовин з тими власниками, котрі купили тільки певні об’єкти, але зареєстрували право власності на Єдиний майновий комплекс, або в судовому порядку. Та на сьогодні це питання ще не вирішено.
Щодо «Карпатського експертного центру Держпраці», то це підприємство займається проведенням технічних експертиз в частині охорони праці, придатності певних об’єктів до експлуатації, надання консультативних послуг. До речі, такі підприємства є в кожній області. Але їхній орган управління прийняв рішення щодо приватизації цих об’єктів. Ми вже підготували відповідне інформаційне повідомлення, котре затвердила комісія, і плануємо виставити його на аукціон 11 березня. Зауважу, що передбачені дві умови його продажу. Це – не допущення звільнення працівників протягом пів року та погашення кредиторської заборгованості із виплати заробітку й перед бюджетом, якщо вона виникне.
Інші об’єкти – це окремі будівлі, знову ж таки, котрі на балансі «Держпродспоживслужби». Зокрема, деякі ветлікарні, які вже роками не використовують. Наше завдання – забезпечити продаж, знайти відповідного власника, котрий би ефективно використовував ці об’єкти нерухомості.
