Михайло Довбенко: Нові наглядові ради в держбанках ліквідують корупційні схеми у кредитуванні бізнесу

Недавно Національний банк України затвердив та оприлюднив нормативно-правові акти, що стануть основою для нової системи валютного регулювання, передбаченої Законом «Про валюту і валютні операції», який набуде чинності 7 лютого. Свого часу «Галичина» вже побіжно інформувала своїх читачів про особливості цього нормативного документа. А нині докладніше про це, а також про інші результати діяльності найвищого законодавчого органу держави, в тому числі й ті, що позитивно вплинули передусім на її економічне життя, розповідає народний депутат, чільник парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло ДОВБЕНКО:

– Нове регулювання передбачає більше двох десятків послаблень на валютному ринку, які полегшать ведення бізнесу та поліпшать інвестиційну привабливість України. Зокрема дозволено вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (окрім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки), скасовано валютний нагляд за експортно-імпортними операціями на суму до 150 тис. грн., збільшено граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів…

– Пане Михайле, чому цей закон ухвалено ще в липні 2018-го, а чинності він набуде аж тепер?

– Така тривала пауза викликана тим, що Верховна Рада дала півроку на те, щоби переробити нормативно-правову документацію, яка стосується діяльності всіх державних інституцій фінансового характеру. Адже на сьогодні ми ще живемо за відповідним указом президента 1993 року, згідно з яким на валютному ринку можна було виконувати лише те, що він дозволяв. А, скажемо так, «усе інше» перебувало під забороною. І відповідно під ті заборони було розроблено нормативні документи. У цьому ж законі ми вже прописали все з точністю до навпаки – лише те, що робити не можна, тоді як «усе інше» дозволено.

Оскільки економічна ситуація в державі, реалії життя нашого зазвичай багатші від будь-яких законодавчих приписів, то ця ліберальність відкриває можливості для вільного руху капіталів в Україні та за її межами. Точнісінько, за аналогією, як через відкриття безвізового режиму ми посприяли вільному рухові наших громадян людей як до країн Євросоюзу, так і звідти до України.

Отже, тепер замість 56 нормативно-правових актів (НПА) у сфері валютного регулювання, за якими держава наразі живе, буде лише вісім головних постанов, які замінять попередню базу НПА в цій сфері й фіксуватимуть пріоритетні параметри дій на валютному ринку. Завдяки цим змінам у сфері валютного регулювання, тобто лише в одному сегменті життєдіяльності держави, ми системно змінили на краще економічну ситуацію в країні.

– Які ще торішні ухвали парламенту Ви означили би як певною мірою доленосні для країни?

– Протягом 2018-го діяльність Верховної Ради була загалом, як я вважаю, досить продуктивною. Доволі ефективно, повторюю, попрацював депутатський корпус з точки зору користі саме для економічного поступу держави. Зокрема ухвалено низку законопроектів, які вже набули чинності як закони, і люди мають можливість оцінювати їхню значущість.

Але волів би далі повести розмову насамперед про ті нові закони, які почнуть давати результати лише впродовж нинішнього року, оскільки широкий загал про них майже нічого не знає. Скажімо, ми прийняли серйозний законодавчий документ, який змінює характер наглядових рад (НР) у державних банках. Що він означає?

Понад 55 відсотків банків в Україні – це державні фінансово-кредитні установи. Тож від того, як працюють вони, залежить діяльність усієї фінансово-банківської системи держави. І щоб навести тут лад і забезпечити ефективність цих банківських структур, ми запроваджуємо порядок, за якого НР стануть незалежні від урядовців. Тоді такі ради не дозволятимуть надавати на корупційній основі вигідні кредити, скажімо, бізнесовим структурам, наближеним до керівників міністерств, відомств, інших державних структур, як це, на жаль, було й наразі є. А отже, більше не сприятимуть існуванню в банківському секторі держави величезної збитковості...

– Де знайти непідкупних відповідальних осіб для такої служби?

– Вони є в нашому суспільстві, серед нас. Тож наразі запускаємо конкурс на обрання членів наглядових рад і, гадаю, орієнтовно з травня вони вже функціонуватимуть на новій законодавчо-нормативній основі.

Ми також серйозно змінили і сферу кредитування економіки – зокрема ухвалили закон про відновлення кредитування, де чітко виписали права власності, які дають можливість уже не тільки в судах, а й поза судовими розглядами приходити швидше до рішень. Бо в чому раніше полягала проблема? Інакше кажучи, чому народжувалася корупція? Коли в одному законодавчому документі є одне трактування того чи іншого, а в другому – друге, то в розв’язанні розмаїтих колізій, пов’язаних із неповерненням позик чи відмовою в їх наданні, суд міг обирати на власний розсуд або одне, або друге тлумачення. Благо, що обидва варіанти – цілковито у правовому полі. Але за такого стану речей підприємцям доводилося платити хабарі, аби домогтися справедливості.

Коли ж ми чіткіше виписали права власності й виразніше регламентували їхнє функціонування й те, на яких принципах це відбувається, то усунули оту двоякість у трактуванні, розлогість у підходах Феміди до розв’язання правових дилем у цій сфері. Ми дали в законі таку чітку фіксацію різних моментів, що тепер навіть самі бізнесмени, без допомоги юристів, бачать, як вести свої справи, щоби не потрапляти у правові пастки.

– Хоча ми спинилися лише на окремих результатах роботи ВР-2018, які дадуть плоди аж цього року, все ж у ключі щойно сказаного Вами неможливо не згадати ухвалений ще в лютому закон про функціонування кредитного реєстру Нацбанку…

– Це нововведення вже добре зарекомендувало себе для забезпечення надійності банків. У чому ж була проблема, що в попередні кілька років так багато банків вивели з ринку? У тім, що вони «славно» обманювали людей. А ще нерідко позичальники набирали позик у різних банках, і зазвичай в одних фінансово-кредитних установах не знали про те, що їхній клієнт має кредити в інших, тому видавали йому і свої позики…

В підсумку такі позичальники через відпрацьовану схему дій – запуск так званої кругової поруки, перекредитування тощо – всіх обманювали. Тепер же, із запровадженням реєстру банківських установ при НБУ, відповідальні співробітники різних банків мають можливість перед тим, як надати кредит юридичній чи фізичній особам, з’ясувати в реєстрі, чи вони часом не перебувають у числі боржників. І вже аж тоді вирішувати. Цим ми убезпечили бізнес, людей і саму державу, яка на тих схемах терпіла через чималі втрати фінансів, причому абсолютно невиправдані.

Ми навели лише кілька прикладів. Повторюю, наразі ще не бачимо належної ефективності від цих законодавчих документів, але, думаю, впродовж цього року вона стане відчутною. Тобто держава змінюється в нас на очах, у тому числі й у фінансовій та банківській сферах, які вкрай важливі для всіх – від простого громадянина до промислових підприємств, бізнесових структур і самої держави…

Непогано попрацювали і на забезпечення європейського, євроатлантичного вектору руху держави. Принаймні вже розглянули законопроект, який дає можливість формувати відповідні зміни до Конституції. Серйозно змінили на краще забезпечення нашого війська й гарантування національної безпеки. Унормували цілі сфери функціонування сектора безпеки.

– Яких новацій у законодавчій площині маємо очікувати 2019-го?

– Залишається ще низка економічних проблем, які потребують розв’язання. Пора зокрема довести до логічного завершення вже запущені пенсійну й освітню реформи. До речі, навесні цього року розпочнемо індексацію пенсій.

До мене як до народного депутата вже не раз зверталися пенсіонери зі скаргами на таку несправедливість: припинивши років вісім тому індексувати пенсійні виплати, в державі звели ситуацію до того, що пенсії тих громадян, які мали і великий стаж, і високі заробітки, впали до рівня мінімальних. І це лише обурювало людей. Зі стартом же індексації відновимо для них той статус-кво, який діяв.

Підходимо й до необхідності завершити адміністративно-територіальну реформу. Децентралізація вже дає добрі результати. Але незавершеність цього процесу ускладнює функціонування державних інституцій, у тому числі й регіонального характеру. Хочемо протягом 2019-го залагодити всі питання цього етапу реформи, щоби здійснити наступний крок – розпочати зміну адміністративного устрою України: впорядкування районів. Думаю, їх буде менше, і в цьому буде більше логіки, бо передаючи низку функцій, прав і зобов’язань на місця – в ОТГ і підкріплюючи їх фінансово, бачимо, що відпадає потреба в наділенні тими повноваженнями районні, міські, обласні адміністрації і ради. А отже, відпадає потреба утримувати такий сукупно великий у масштабах держави бюрократичний апарат у вигляді органів адміністрування різного рівня. З цього приводу ще буде дискусія у Верховній Раді. Адже вже зареєстровано законопроект, де прописано, як у нашій державі має змінюватися конфігурація районів. Звісно, це буде непроста справа, але вона вкрай потрібна. А після дискусії вийдемо на оптимальне рішення…

– Михайле Володимировичу, українське суспільство вступило в період передвиборчих баталій. Що Ви могли би чи хотіли сказати нашим краянам із цього приводу?

– Бажав би, щоби прикарпатці чітко розуміли для себе, кого в особі нового глави держави нам належить обирати 31 березня. Тому волів би нагадати, що президент – це й головнокомандувач Збройних сил, особа, відповідальна за національну безпеку, за міжнародну діяльність держави.

Веду до того, що чимало кандидатів на цю посаду обіцятимуть у разі їхнього обрання знизити тарифи на газ, ціни на продукти, пальне, предмети першої необхідності тощо й натомість гарантуватимуть підвищення заробітку й різних виплат. Не варто купуватися на такі побрехеньки. Маємо розуміти, що, згідно із законодавством, за ті й інші, сказати б, господарські моменти життя суспільства відповідає Кабінет Міністрів. Тож який би глава держави не хотів би мати якісь результати в цій сфері – без рішення уряду нічого не може бути. А тому з огляду на функції саме президента маємо думати, яку кандидатуру підтримати.

Зрозуміло, що до чинного керівника держави є ціла низка претензій серед широкого загалу громадян. Але загалом якщо тверезо проаналізуємо ситуацію, то що маємо? Зокрема професійне військо, про потребу якого в нашій державі давно вели мову політики-патріоти, але сформувати його ніяк не вдавалось. Сьогодні, слава Богу, його вже маємо. І можемо гордитись Українською армією.

А яких зусиль коштувала міжнародна діяльність нашої держави на об’єднання довкола України в її боротьбі проти агресії Російської Федерації групи провідних світових лідерів. До яких лишень зусиль не вдавався Кремль, щоби розколоти цей антимосковський альянс. Але нічого в нього не вийшло. Маємо підтримку досить серйозної світової спільноти.

Санкції проти Росії дають результати: вона знесилюється. Не від доброго життя запровадили там збільшення пенсійного віку, підвищення розміру ПДВ і вже цілковито використали резервний фонд, узялися вже й за таке НЗ, як фонд національного добробуту…

Громадянам України належить продемонструвати у своєму волевиявленні вельми тверезий незаангажований підхід, щоб обрати на пост президента людину, котра продовжить цю політику й на найближчі роки забезпечить-підтвердить рух України в напрямі євроатлантичної інтеграції, що дасть змогу нашій державі вийти з протистояння з РФ переможницею.

Головний редактор газети "Галичина"
Сподобалась публікація? Поширте її на Facebook