В інтерв’ю для газети «Галичина» виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук наголосив, що експерти АМУ були біля джерел децентралізації, їхні напрацювання стали основою для законодавчих змін, вони здійснили колосальну роботу щодо формування ОТГ, зокрема на Івано-Франківщині; звернув увагу, що нині місцеве самоврядування є локомотивом змін, а об’єднані громади області мають чим похвалитися, оскільки від старту реформи зуміли здати в експлуатацію 488 різноманітних об’єктів на своїх територіях загалом на 194,8 млн грн; підкреслив, що Кабмін не повернув понад 50 млн грн громадам Прикарпаття, які, очікуючи обіцяних коштів на соціально-економічний розвиток відповідно до розподілу цієї субвенції, почали виконувати певний обсяг робіт; також експерт акцентував, що проєкт змін до Конституції щодо децентралізації звужує статус органів місцевого самоврядування та надмірно розширює контрольні повноваження держави в особі префектів та Президента.
– Пане Юрію, як оцінюєте впровадження реформи з децентралізації влади, зокрема об’єднання громад, на Прикарпатті? Як виглядає децентралізована Івано-Франківщина на всеукраїнському тлі?
– Реформа місцевого самоврядування, яку розпочато ще 2014-го, щороку мала свої досягнення та проблеми, які ми спільно вирішували. Експерти АМУ були біля джерел децентралізації, і саме наші напрацювання стали основою для законодавчих змін, які дали можливість новоутвореним громадам самостійно розвиватися і відповідати за прийняті рішення. Тому добре розуміємо, що найважливіше для громад – законодавство, яке є основою їхнього розвитку. На Прикарпатті утворено 41 ОТГ, де живе понад 650 тисяч осіб. При цьому хочу розставити акценти, оскільки всі ці громади різні за своїм статусом. 32 ОТГ, з яких три громади з центром у містах обласного значення, та одна ОТГ з центром у місті районного значення, мають прямі міжбюджетні відносини і гарантії Держбюджету на фінансові ресурси у 2020 році в частині доходів, зокрема 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб, також Кабінет Міністрів надав їм право на виконання делегованих повноваження у сферах освіти, медицини та інших.
Цього року в семи ОТГ відбулися перші вибори – обирали голів громади та депутатів. Ці громади очікують, що їх включать у бюджетний процес уже на нових умовах з лютого 2020 року. На сьогодні вони не мають переваг, передбачених реформою з децентралізації влади. Ще дві ОТГ отримали позитивний висновок ОДА щодо законності їх утворення.
Загалом в Україні утворено 985 ОТГ, тому впевнено можна сказати, що громади Прикарпаття є активними та вміло використовують всі надані законодавством можливості.
– Ще торішнього квітня сповнилося п’ять років, як стартувала реформа, названа децентралізацією. Як змінилося місцеве самоврядування за цей час, зокрема в нашій області?
– Ці п’ять років були непростими для громад. Перший рік став роком формування перспективного плану області. Експерти нашої асоціації здійснили колосальну роботу щодо формування майбутніх ОТГ. Аналіз фінансових показників, наявної інфраструктури та бажання людей у громадах дали можливість визначити майбутні ОТГ, і їх було 53. Наступні два роки – це час системної інформаційної та методичної роботи. Ми здійснили понад 200 виїзних заходів у населені пункти, що дало можливість утворити 10 ОТГ, позитивний досвід яких став прикладом для громад, що стали на шлях об’єднання. Згодом у регіональному відділенні АМУ ми проводили роботу щодо формування нових громад в області, основою чого стала добровільність та економічна складова. Водночас надавали експертну та практичну допомогу чинним ОТГ.
Якщо аналізувати законодавчі зміни, то можна ствердно казати про постійне нав’язування владою непритаманних громадам повноважень без забезпечення їх на це ресурсами, а також бажання забрати в громад податки. Як приклад можна згадати акцизний податок із нафтопродуктів. Також можна говорити про те, що останніми роками політичний вплив на новоутворені ОТГ став сильнішим, і це певною мірою позначалося на процесі формування більшості з них. Експерти АМУ системно відстоювали формування ОТГ в області згідно з дотриманням методики формування спроможних громад.
– Все ж побутує думка, що на Прикарпатті небагато об’єднаних громад, які в перспективі зможуть дати собі раду, тобто бути фінансово спроможними. Чи так це насправді?
– Щодо спроможності ОТГ, то хочеться насамперед розділити це питання на фінансування повноважень власних та делегованих державою. До виконання громадою фінансових зобов’язань власних повноважень сьогодні питань не виникає, оскільки їхні комунальні підприємства працюють, соціально-культурні та економічні програми збалансовані відповідно до потреб та можливостей. 2019 рік показав, що кожна громада дає собі раду, в жодній немає заборгованості з виплати зарплати, кожна має низку профінансованих та відкритих інфраструктурних об’єктів.
ОТГ в нашій області – різні за фінансовими показниками, також вони мають різні мережі освіти та медицини, і саме тут виникають найбільші проблеми, бо це делеговані повноваження. Хочу констатувати, що ці мережі новоутворені громади отримали у спадок. Ми щороку бачимо зміни у формальних розрахунках освітньої та медичної субвенцій. До того ж із 2016 року на громади передали оплату енергоносіїв та оплату праці технічного персоналу у цих сферах, що стало додатковим навантаженням на місцеві бюджети. Натомість немає затверджених державою соціальних стандартів і нормативів в описовому та вартісному вигляді за кожним із делегованих місцевому самоврядуванню повноважень. АМУ, своєю чергою, пропонувала ввести такі зміни у чинне законодавство. Саме такі показники мають визначити відповідальність кожного рівня бюджету.
– Для кожної людини важливі не ефемерні теорії, а передовсім практичні результати децентралізації. Проілюструйте, будь ласка, їх на конкретних прикладах прикарпатських громад.
– Бюджетна децентралізація фактично дала старт соціально-економічному розвитку в громадах. Сотні різноманітних інфраструктурних об’єктів зроблено в нашій області: від освітлення вулиць та заміни вікон у школах, садках, будинках культури до відкриття амбулаторій, дитячих садків, спортзалів і ЦНАП. Жителі ОТГ є головними користувачами можливостей реформи децентралізації та її критиками, але мають і спільну відповідальність за розвиток громад. Для ілюстрації найкращих практик можу навести приклад використання коштів інфраструктурної субвенції. Зокрема будівництво чотирьох критих спортзалів у Печеніжинській селищній ОТГ, відкриття дитячого садка в Старобогородчанській сільській ОТГ, будівництво водопроводу в Тлумацькій міській ОТГ, відкриття котельні на твердому паливі в Нижньовербізькій сільській ОТГ, близько 10 км капітального ремонту доріг у Брошнів-Осадській селищній ОТГ… Всі об’єднані громади мають чим похвалитися, оскільки загалом понад 488 різноманітних об’єктів вони зробили за п’ять років на своїх територіях загалом на 194,8 млн грн. Для ознайомлення з діяльністю ОТГ ми регулярно проводимо престури для журналістів, які мають можливість у своїх матеріалах показати, чим живуть громади.
– Попри те, що реформу з децентралізації влади в Україні чимало вітчизняних і зарубіжних експертів називають однією з найуспішніших, на шляху місцевого самоврядування у 2019-му, як відомо, було чимало каменів спотикання. Які виклики були найгострішими і як вдалося їх подолати?
– З огляду на кількість звернень від громад, найбільшою проблемою стало використання державних коштів, зокрема на соціально-економічний розвиток.
Цього року 163,1 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток у нашій області було заблоковано Міністерством фінансів та Держказначейством на понад три місяці. І це стало загрозою бюджетного забезпечення громад у 2019 році, адже, очікуючи фінансування, вони відповідно до розподілу коштів цієї субвенції почали виконувати певний обсяг робіт, однак не могли за них розрахуватися. Під загрозою опинилися вкрай важливі для громад проєкти – будівництво та ремонт шкіл і дитячих садків, ремонт та впорядкування вулиць, влаштування водогонів, обладнання медичних амбулаторій, центрів адмінпослуг, будинків культури.
4 грудня Кабінет Міністрів перерозподілив цей ресурс, і наша область отримала 150,2 млн грн, з яких тільки 33 відсотки – на розпочаті об’єкти, а інші кошти – на нові об’єкти. Отже, на сьогодні не повернуто за низку виконаних робіт у громадах області сукупно понад 50 млн грн. І це знову стане додатковим навантаженням на місцеві бюджети. Це величезні кошти.
– Досі у суспільстві триває бурхлива дискусія з приводу змін до Конституції України, запропонованих командою Президента. Зокрема в АМУ заявили, що проєкт змін до Конституції щодо децентралізації – це демонтаж автономії місцевого самоврядування. Які ж ризики для місцевого самоврядування закладено в цьому законопроєкті?
– Для повноцінного завершення реформи з децентралізації та формування повсюдно спроможного місцевого самоврядування в Україні давно назріла потреба у конституційних змінах. Велика кількість положень Європейської хартії місцевого самоврядування мають бути імплементовані в законодавство України. Але запропонований законопроєкт №2598 звужує статус органів місцевого самоврядування та надмірно розширює контрольні повноваження держави в особі префектів та Президента, передбачає скорочення терміну повноважень місцевих обранців. При цьому терміни повноважень Президента та парламенту залишаються незмінними – 5 років, ліквідовується поняття міст обласного значення, відсутні повноваження нових голів громад щодо головування на засіданнях місцевих рад та очолюваних ними виконавчих органів ради. Також в одному терміні «громада» зведено одночасно і жителів однієї місцевої спільноти, і адміністративну територію. Чомусь громада повинна реєструватися, як юридична особа. Незрозуміло, для чого це потрібно з огляду на суть юридичних осіб за наукою цивільного права. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конституції громади діють, як складові народу України через вибори, референдуми, інші форми прямої демократії. Громади здебільшого й реалізують свої права через органи місцевого самоврядування, а також такі органи є представниками громад у суді.
Хочу звернути увагу, що цей законопроєкт має порушену процедуру розгляду. Не отримано висновків від парламентських комітетів з питань інтеграції України з Євросоюзом з питань антикорупційної політики, бюджету. Також до розробки законопроєкту не залучили представників органів місцевого самоврядування та їхніх асоціацій, що свідчить про закритість процесу його підготовки.
АМУ сподівається, що законопроєкт буде спрямовано на доопрацювання, і це дасть змогу провести належне обговорення, знайти порозуміння та досягти компромісу щодо змін до Конституції в частині децентралізації. АМУ готова докласти максимальних зусиль у цій роботі.
– Як оцінюєте перспективи розвитку громад Прикарпаття у 2020 році?
– Асоціація міст України як захисник інтересів органів місцевого самоврядування впевнена, що мета реформи децентралізації полягає у формуванні спроможних органів місцевого самоврядування, які можуть надавати доброякісні послуги і задовольняти потреби громад. На нашу думку, надзвичайно важливо сформувати таку територіально-адміністративну карту області, яка грунтуватиметься на спроможних громадах з ефективним використання наявних ресурсів. Головна цінність для усіх сформованих громад, в яких відбудуться вибори-2020 на новій територіальній основі – це кваліфіковані працівники, конкуренція за яких однозначно буде. Саме ці люди стають лідерами у своїх громадах і вони спричиняються до результатів, якими пишається вся область. Потенціал для розвитку у громад Прикарпаття великий і важливо, що нині місцеве самоврядування є локомотивом змін.
