Останнім часом уже нікого не здивуєш численними оголошеннями на стовпах, парканах, дошках оголошень біля під’їздів типу: «кредити під низькі відсотки», «акційний кредит під 0 відсотків», «гроші до зарплати, до 15 тисяч без довідки про доходи» і т. ін. Воно і зрозуміло, адже справи в економіці країни не такі, щоб могли потішити громадян високими заробітками та чималою кількістю робочих місць. Тому чимало українців шукають кращих умов праці за кордоном. З другого боку, зрозуміло, що гроші таки потрібні, кому для виживання, кому – для кращого життя. А можливо, і для лікування, купівлі житла чи ще чогось такого. І з усіх згаданих оголошень нам кажуть, що гроші є, лише подзвони, звернись, завітай…

Позичати гроші під відсотки – це лихварство

І чимало таки звертаються. Знаю випадки, коли родина навідріз відмовляється погашати позики, отримані одним із родичів, котрий наразі переховується за кордоном. Знаю і про такі випадки, коли батьки добросовісно виплачують гроші, позичені чадом, відмовляючи собі в усьому. Є і такі випадки, коли, аби заробити гроші для погашення боргу, уже сам боржник змушений виїжджати за кордон.

Давно відома істина, що позичаєш чуже і на певний час, а віддавати мусиш своє і назавжди. Втім, ми мусимо додати ще кілька важливих нюансів. Найперше: позики під нуль відсотків – це або шахрайство, або вам не все кажуть. Інакше така операція не має жодного сенсу. Крім того, низькі відсотки в оголошеннях – це скоріше за все означає, що вони вас ще здивують справжнім розміром. Ну і, нарешті, люди, котрі готові вам позичити гроші, ліпше за інших знають, як потім ці гроші повернути. Бо, знову ж таки, інакше такий бізнес не матиме сенсу. Тому не дивуйтесь, що позичити буде легко, а віддавати може бути ой як непросто.

Додамо, що Біблія не схвалює лихварства (саме так називається позичання чого-небудь під відсоток). Скажімо, у главі 23 Повторення Закону сказано: «20. Не будеш позичати братові своєму на відсоток срібла, на відсоток їжі та всякої речі, що позичається на відсоток. 21. Чужому позичиш на відсоток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володіння її».

На цю тему можна знайти чимало публікацій на просторах інтернету. Втім, наша мета – пояснити читачам, які небезпеки їх можуть чекати тоді, коли вони вирішили позичити гроші. І у цій справ нам у пригоді стане роз’яснення Національного банку, до сфери управління котрого з липня цього року потрапили ще й небанківські фінансові компанії.

Три пункти, на які слід звернути увагу

Отже, як позика «під 0%» перетворюється на кредит під 1 700% річних? Відповідь на це запитання, як стверджують фахівці центрального банку країни, можна знайти в договорі, який споживач підписує з небанківською фінансовою компанією. Вони ж наводять три важливі пункти, на які обов’язково потрібно звертати увагу.

Перший – ставка 0% може діяти впродовж тільки пільгового періоду. Особливість мікрокредитів у тому, що ставка 0% або 0,01% може діяти впродовж пільгового періоду – наприклад, протягом перших п’яти днів після оформлення договору про позику. А після цього вступають у дію звичайні тарифи. А тут можуть ховатися 100%, 700% і навіть 1 700% річних. До речі, річну процентну ставку фінансові компанії вказують непримітним позначенням APR (Annual Percentage Rate, річна ставка), на яке клієнти можуть навіть не звернути увагу.

Другий – небанківські фінустанови вказують ставку за кредитом 1-2%. Але це ставка за один день. Рекламуючи кредити, мікрофінансові компанії зазвичай вказують відсотки за один день користування кредитом. Умовні 1-2% справді виглядають привабливо. З огляду на невеликий платіж, умовно 10–20 гривень на день, клієнт може не перейматися через прострочення та невчасне виконання своїх зобов’язань. Проте після цього спрацьовують штрафи, комісії та нараховується пеня.

Третій – варто відразу чітко розібратися з графіком погашення кредиту та штрафами у разі прострочення платежу. Саме штрафи за прострочення можуть збільшити борг клієнта в рази. Деякі мікрофінансові компанії у разі прострочки автоматично збільшують ставку за кредитом. До того ж додаються ще й штраф (наприклад, 2% від простроченого платежу першого дня прострочки і ще плюс 2% кожного наступного дня) та пеня (наприклад, 1,5% від суми кредиту за кожен день прострочки).

Щоб захистити споживачів від таких, скажемо прямо, недобросовісних надавачів фінансових послуг, Національний банк підтримує зміни до законодавства, які розширять вимоги до розкриття повної процентної ставки за кредитом на позики, менші однієї мінімальної зарплати та терміном менше одного місяця. Йдеться про законопроєкт №1109, який наразі готують до другого читання в парламенті. Документ також пропонує встановити максимальну планку штрафів, які фінансова компанія матиме право нарахувати клієнту. Це захистить громадян від штрафів та пені, розміри яких сьогодні в рази і навіть десятки разів можуть перевищувати суму кредиту.

Також Національний банк планує встановити вимоги до розкриття небанківськими фінансовими компаніями інформації про послуги, в тому числі в рекламних матеріалах. Вони будуть зобов’язані повідомляти реальні процентні ставки та інформувати клієнтів про наслідки порушення договору.

Що ж до того, як розрахувати повну ставку за мікрокредитом, то тут варто вдатися до прикладу. Припустімо, ви позичили 5 тис. грн на 30 днів. Упродовж пільгового періоду – 5 днів – діє ставка 0,01% на день. Решту місяця діє звичайна ставка – 2% на день.

Ви повинні будете повернути повне тіло кредиту – 5 тис. грн. Але скільки ви сплатите відсотків? Припустімо, ви не допускали прострочення і небанківська фінансова установа не застосовувала жодних санкцій. У такому разі за перші п’ять днів ви сплатите лише 2,5 грн. Але за решту місяця проценти становитимуть 2,5 тис. грн. Тобто загальна виплата за кредитом становитиме трохи більше 7,5 тис. грн. Проценти становитимуть половину суми взятого кредиту.

Найчастіше споживачі шкодуються на банки

Між іншим, за повідомленням НБУ, у другому кварталі було отримано майже 10 тисяч звернень і скарг громадян на фінустанови. Майже так само, як і у першому кварталі цього року. Найчастіше громадяни звертаються в НБУ по допомогу телефоном через контакт-центр. Велика частина дзвінків була пов’язана з бажанням громадян отримати роз’яснення, що стосуються карантинних обмежень. Кількість письмових звернень у другому кварталі збільшилася на 2% і становила 2 320 (в першому кварталі – 2 272).

Близько 87% письмових звернень стосувалися банків. При цьому найчастіше громадяни зверталися з приводу роботи двох банків (їх назви НБУ не наводить). Решта звернень стосувалася загальних роз’яснень і консультацій, а також роз’яснень питань, пов’язаних із запровадженням карантину.

За словами фахівців Нацбанку, майже третина звернень щодо банків (623 скарги) мали ознаки порушення прав клієнтів.

Ключові теми звернень громадян у другому кварталі такі: умови кредитних канікул (270 письмових звернень та 430 дзвінків); правомірність жорстких дій банків при стягненні кредитної заборгованості (268 письмових звернень та 382 дзвінки); складності при знятті валюти з депозиту (58 письмових звернень та 77 дзвінків); списання коштів банком із зарплатного рахунку для погашення боргу за кредитом; самовільна зміна банком тарифів обслуговування без інформування клієнта і публікації відповідної інформації на сайті за 30 днів; введення нових комісій без попередження; непрозоре розкриття в рекламі інформації про акційні пропозиції.

Що стосується банків, то зрозуміло, що до них звертається менше клієнтів, адже попри те, що тут менші відсотки за користування кредитом, тут також значно більші вимоги щодо оформлення позики. Додамо, що з вересня запрацюють нові правила захисту прав споживачів фінансових послуг у банках.

Повна інформація і банківський калькулятор

Головна зміна, яка має відбутися на вебсайтах та в рекламі банків, – повинна з’явитись достовірна, правдива, актуальна та достатня за обсягом інформація про депозити та кредити, їхню вартість, умови та ризики, яка не вводитиме клієнтів в оману. Це дасть змогу споживачам розуміти умови отримання послуг, порівнювати послуги декількох банків та приймати справді зважені фінансові рішення.

Національний банк ухвалив вимоги до розкриття інформації наприкінці попереднього року, після того, як отримав повноваження на захист прав споживачів. Регулятор дав час банкам на адаптацію до нових вимог, розуміючи, що зміна інформації в рекламі та на вебсайтах потребує ресурсу. Через коронакризу Нацбанк відтермінував вимоги до вересня цього року.

Усі банки повинні надавати повну інформацію про кредити та депозити для громадян на вебсайті в єдиному уніфікованому форматі. Насамперед банки зобов’язані вказувати реальну річну ставку за кредитом, наявність додаткових послуг (наприклад, страхової компанії, державного реєстратора, нотаріуса, оцінювача) та їхню вартість для клієнта, строк послуги, орієнтовну загальну вартість кредиту, періодичність погашення кредиту, попередження про можливі наслідки у випадку прострочення виплат за кредитом, умови дострокового зняття грошей із депозиту та інші.

Клієнт, зайшовши на вебсайт будь-якого банку, повинен мати змогу завантажити файл із вичерпною інформацією про повну вартість, умови отримання послуги, ризики для себе тощо. Також на вебсайтах банків мають запрацювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчим кредитом чи доходів від розміщення коштів на депозит.

Ці вимоги стосуються телевізійної реклами, радіореклами, реклами на білбордах та на інтернет-банерах.

Важливо також, що профільний підрозділ Національного банку – управління захисту прав споживачів фінансових послуг – з 1 вересня цього року здійснюватиме щоденний моніторинг вебсайтів і реклами банків та контролюватиме дотримання вимог щодо розкриття інформації. А за неналежне розкриття інформації передбачено штрафні санкції від 50 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 13 600 грн) за кожне порушення.