В ексклюзивному інтерв’ю для газети «Галичина» політичний експерт Костянтин Матвієнко з Києва звернув увагу, що в країні не відбулося цілковитого перезавантаження влади, а насправді є певний симбіоз старих і нових кадрів, замість деолігархізації країни намагаються визискувати малий і середній бізнес, що в результаті скасування недоторканності народних депутатів правоохоронна система може стати інструментом переслідування політичних опонентів, а також наголосив, що продуктивна земля в Україні має залишатися під державним контролем.

– Пане Костянтине, як оцінюєте перезавантаження влади в країні командою Президента Володимира Зеленського?

– Найперше, перезавантаження не остаточне. Дуже багато осіб, що були при владі за попереднього режиму, зокрема Маркарова і Аваков, залишилися і в нинішньому уряді. А ще чимало заступників міністрів, керівників департаментів, місцевих чиновників… Тобто відбулося не перезавантаження, не повна зміна, а насправді виник певний симбіоз старих і нових кадрів.

– А якими є Ваші міркування щодо змістів діяльності чинної влади?

– Якщо ми ще навесні-влітку вважали, що справді ці змісти зазнають кардинальних змін, то натомість бачимо приблизно те саме, що було при попередній владі. Зберігається значне обтяження наших гаманців комунальними тарифами, знову ж таки намагаються замість деолігархізації країни визискувати малий і середній бізнес. Крім обміну полоненими, що є безумовним успіхом влади, інших досягнень наразі не бачимо. Війна на Донбасі триває, Президент заледве вичавлює з себе слово «Крим». І таке враження, що громадську думку готують до того, що Україна має принаймні на певний час відмовитись від ідеї відновити свою територіальну цілісність…

– Якою є Ваша думка про скасування недоторканності народних депутатів? Чи не спричиниться це до політичних переслідувань опонентів?

– У Вашому запитанні правильно поставлено акцент. Я є категоричним противником скасування недоторканності народних обранців, тому що в умовах, коли суспільство не довіряє судам, правоохоронна система може стати інструментом переслідування політичних опонентів. Особливо з огляду на те, що з суддів і Президента недоторканність фактично не знято, то це є очевидним дисбалансом.

– Верховна Рада також ухвалила закон про імпічмент Президента. Наскільки він буде дієвим?

– Він абсолютно не буде дієвим. Але річ у тому, що його було ухвалено цілком відповідно до Конституції України. Тому тут не можна мати претензій ні до парламенту, ні до Президента. Інша річ, що команда Зеленського на сьогодні має ще можливість ставити питання про зміну всієї Конституції, а не внесення до неї правок, не латання старої кучмівської Конституції, а запровадження справді інноваційного, сучасного Основного Закону держави, який би відповідав нинішньому рівню розвитку суспільних взаємин. Але, як на мене, вони пішли іншим шляхом…

– Уряд оприлюднив проєкт закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», а аграрії вже протестують, вказуючи на недоліки. Як би Ви охарактеризували плани команди «Зе!» щодо земельної реформи, зокрема намір скасувати мораторій на продаж землі?

– Ці плани є катастрофічними. В умовах зміни клімату, виникнення серйозного дефіциту харчів у світі спродувати землю є цілком не правильно. Земля має залишатися під державним контролем, так як це написано в Конституції. Будь ласка, право на оренду, заставу тощо. Але держава має впливати на порядок землекористування. Адже нині земельний кадастр – у цілковитому безладі, держгеокадастр теж – не слава Богу! Питання сівозміни, ерозії, засоленості, охоронних зон потребують вирішення. В Україні слід нині зменшувати кількість орних земель, адже вона – найбільш розорана країна Європи! У гонитві за продажем, за якимось незрозумілим зиском, бо це не будуть дуже великі гроші, нація втратить право власності на землю. Тому я вважаю ці плани катастрофічними.

– Чи змінилося сприйняття нинішньої України світом?

– Певною мірою так. Адже Україна вкотре здивувала світ. Наш перший Майдан здивував світ, другий Майдан, обрання Зеленського Президентом України теж здивували світ. Тобто Україна постійно дивує світ. У цьому плані ми демонструємо таку цікаву стабільність. Але ми бачили, що і Макрон, і Меркель зустрічаються із Зеленським. Трамп, зрозуміло, на нього тисне з точки зору того, щоб ми дружили з Росією в інтересах Росії і США, але не в інтересах України. Певні зміни є, проте говорити, що вони аж такі кардинальні, щоб до нас прийшли серйозні інвестиції, чи Україна стала шанованим членом міжнародних спільнот, наразі передчасно.

– Якими можуть бути сценарії розвитку подій в Україні у найближчій перспективі за президентства Зеленського?

– Очевидно, що вже захиталася його монобільшість, що є прикро, оскільки хотілося б, аби все ж у Президента, який декларує намір радикальних змін у країні, зберігалися і парламентський, і урядовий інструменти. Але ми бачимо, що цей сегмент уже дає тріщину. А скасують мораторій на продаж землі, розпочнуть її продавати, отже, буде наростати протест, не зменшать тарифів, знову зростатиме кількість невдоволених. Річ у тім, що чим вищий рівень зачарування, тим вищий потенціал розчарування.

Тому Зеленський, який має нині такий колосальний рейтинг, може дуже швидко його втратити. Такі закони соціальної психології. Я йому цього не бажаю. Знаєте, Франклін Делано Рузвельт сказав у 1933 році, коли його було обрано президентом США, що буде або добрим президентом, або останнім президентом. Як на мене, Зеленський може за Рузвельтом повторити цю фразу. Адже він або буде ефективним президентом держави, або цієї країни просто не буде. Тому бажаю йому тільки успіхів, проте об’єктивно не можу говорити, що нині є підстави сподіватися на його успішність. Йому треба допомагати. Хоча це робити важко, коли глава Офісу Президента заявляє, що йому журналісти не потрібні для спілкування з народом, а далі їм учені та експерти стануть не потрібні, а там і суспільство загалом…