Більш ніж 60 мільйонів зір, 51 відома планетна система та 324 мегапікселі безпрецедентної деталізації — усе це в одному знімку, який назавжди змінює наше уявлення про рідну галактику.

Європейське космічне агентство (ESA) 24 червня 2026 року оприлюднило зображення, яке вже називають найбільш детальним фотопортретом центру Чумацького Шляху, коли-небудь створеним у видимому світлі. За один день спостережень космічний телескоп «Евклід» зумів те, на що наземним обсерваторіям знадобилися б роки, — і зробив це з такою чіткістю, яка вразила навіть творців місії.

Двадцять шість годин, дев'ять кадрів, одна галактика

Знімок було зроблено 23 березня 2025 року, коли «Евклід» на короткий час відвернувся від своєї основної місії — дослідження темної енергії та темної матерії в далеких куточках Всесвіту — і спрямував погляд у найяскравішу область неба. Усього за 26 годин телескоп створив мозаїку з дев'яти окремих знімків, кожен із яких охоплює ділянку неба більшу за повний Місяць.

«Зазвичай „Евклід“ спостерігає за глибоким космологічним простором, а цього разу ми зробили все навпаки, — пояснює BBC Ксав'є Дюпак, науковець місії „Евклід“. — Ми націлилися на дуже густонаселену область балджу нашої галактики». Повне зображення, зшите з окремих фрагментів, має роздільну здатність 18 000 на 18 000 пікселів, що відповідає 324 мегапікселям.

Для порівняння: щоб отримати таку саму мозаїку за допомогою гавайської обсерваторії Кек, знадобилося б близько 2000 годин спостережень. А чутливість «Евкліда» у видимому світлі можна порівняти з ширококутною камерою телескопа «Габбл», але кожен кадр «Евкліда» охоплює площу в 270 разів більшу.

Чому цей знімок — не просто красива картинка

Оригінальне зображення було чорно-білим — колір додали згодом за допомогою спостережень із канадсько-французько-гавайського телескопа. Але, як наголошує французький астроном Жан-Шарль Куйандр, який працює над місією «Евклід»: «Ми зробили це не просто для створення красивої картинки».

Головна наукова цінність знімка криється в його здатності допомогти астрономам шукати екзопланети методом гравітаційного мікролінзування. Центральна опуклість галактики, відома як балдж, містить мільярди зір, розташованих надзвичайно щільно. Саме ця перенаселеність робить регіон ідеальним «космічним збільшувальним склом» для виявлення планет за межами Сонячної системи.

Суть методу проста: коли одна зірка проходить перед іншою, її гравітація викривляє та посилює світло далекої зірки. Якщо навколо ближчої зірки обертається планета, її власна гравітація вносить додаткові, ледь помітні спотворення світлового потоку. Ці мікроскопічні зміни яскравості дозволяють ученим не лише виявити планету, а й виміряти її масу.

П'ятдесят одна планетна система — і це тільки початок

На знімку «Евкліда» вже ідентифіковано 51 відому планетну систему. «Це зображення включає 51 відому планетну систему — і воно допоможе у вивченні багатьох інших, які ще будуть виявлені», — зазначають дослідники.

За останні двадцять років за допомогою мікролінзування було відкрито майже 300 екзопланет — усі з наземних телескопів і всі в напрямку центру нашої галактики. Серед них — крижана планета, яку французький астроном Жан-Філіп Больє, керівник дослідницької групи, порівнює з Хотом із «Зоряних воєн».

Нові екзопланети навряд чи будуть виявлені безпосередньо на цьому знімку — для фіксації мікролінзування потрібно спостерігати за зіркою понад 20 днів, що неможливо за один день спостережень. Однак дані «Евкліда» стануть безцінним інструментом для вимірювання мас уже відкритих планет і тих, що будуть знайдені в майбутньому.

Телескоп, створений для темряви, що побачив світло

Місія «Евклід» стартувала у 2023 році з амбітним завданням — скласти тривимірну карту понад третини Всесвіту, щоб пролити світло на природу темної матерії та темної енергії. Телескоп перебуває на відстані 1,5 мільйона кілометрів від Землі. Його основне призначення — спостерігати за далекими галактиками, але виявилося, що його оптика настільки досконала, що він може розрізняти окремі зорі навіть у найбільш перенаселених регіонах галактики, не «засліплюючись» яскравим світлом.

«Тепер ми вирішили спрямувати „Евклід“ на найяскравішу ділянку неба — і це спрацювало чудово, це неймовірно», — захоплюється Куйандр.

Це досягнення — лише початок. Знімок «Евкліда» охоплює всю область, яку майбутній космічний телескоп «Роман» використовуватиме для полювання на планети. Тож те, що ми бачимо сьогодні, — це не лише рекордний знімок, а й своєрідна дорожня карта для наступного покоління астрономічних відкриттів.

Понад 60 мільйонів зір на одному зображенні — це більше, ніж може побачити людське око за все життя. Але найдивовижніше в цій історії навіть не цифри. Це те, що телескоп, створений для вивчення темряви космосу, подарував нам найяскравіший портрет нашого космічного дому. І тепер, коли ми знаємо, на що здатен «Евклід», залишається лише чекати, які ще таємниці він розкриє, зазирнувши у найвіддаленіші куточки Всесвіту.