Звісно, в нас уже були критичні моменти, котрі завершувалися Майданами. Були важкі втрати і болісні компроміси. Були сплески надій і розчарувань. Був навіть «гарант Конституції», котрий проміняв країну на «золоті батони» і накивав п’ятами від розлючених убивствами і свавіллям громадян. Тож ситуація, коли одна з владних гілок, діючи у власних інтересах, наплювала на інтереси країни, для нас не є аж такою новою. Лише цього разу до цих дій вдалися судді.

Нагадаємо, що 28 жовтня Конституційний Суд України (КС) оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними низку положень Закону України «Про запобігання корупції» та кримінальну відповідальність за свідоме декларування недостовірної інформації.

Хронологічно далі події розвивались як у гостросюжетному фільмі. Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій про доходи на виконання ухвали КС. А Президент В. Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки й оборони. Відтак з’явився поданий главою держави як невідкладний проєкт закону, котрий передбачає повернення довіри до Конституційного Суду через визнання його рішення нікчемним та повне перезавантаження складу суду.

Відтоді ті з наших читачів, хто уважно стежить за ситуацією в країні, могли почути уже чимало думок та аргументів «за» і «проти» як щодо самого рішення суддів КС, так і щодо запропонованого В. Зеленським розв’язання цієї проблеми. Ми залишимо юристам можливість виявити власну ерудицію та знання законів, а поговоримо про інше. Про країну, котра опинилась перед серйозним викликом, що означатиме не лише ймовірну втрату безвізового режиму з Європою. Це якраз чи не найменша (хоча також болюча) проблема. Бо Україна може втратити набагато більше: підтримку західних партнерів, котрі саме роботу антикорупційних органів називають принципово важливою для продовження реформ та майбутньої співпраці. Це також означатиме як мінімум замороження доступу до зовнішніх запозичень, без яких країні неможливо буде прожити навіть наступний рік. За цим ітимуть фінансова криза, стрімке зростання інфляції, втрата довіри партнерів. Навіть важко собі уявити, де в такій ситуації може опинитись країна.

Одну з ключових тез, пов’язаних із цією кризою, висловив на згаданому екстреному засідання РНБО сам В. Зеленський:

«У нас не буде грошей, у нас не буде підтримки, у нас будуть скасовані ті напрацьовані і проєкти, і підтримка Світового банку тощо. У нас буде велика діра в бюджеті. А найголовніше – ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра чи післязавтра. Чи ви впевнені, що вони бачать і чують зворотну реакцію суспільства, що вони зупиняться? Я не впевнений в цьому, тому що я не знаю, хто за цим стоїть. Я не впевнений, що всі судді Конституційного Суду самі справді вирішили зробити те, що вони вчора зробили. Мені здається, дуже небезпечно постійно чекати. Треба робити швидкі, але адекватні кроки…»

Відтак уряд на позачерговому засіданні зобов’язав Національне агентство з питань запобігання корупції відновити доступ до реєстру електронних декларацій.

«Криголамом» досягнень України на шляху до європейської і євроатлантичної інтеграції» назвав дії КС секретар РНБО Олексій Данілов. За його словами, скасування КСУ закону про незаконне збагачення, внаслідок чого було закрито гучні кримінальні провадження, та фактична ліквідація е-декларування призведуть до «не просто негативних, а до катастрофічних наслідків як у внутрішньо-, так і у зовнішньополітичному вимірі».

Він також зауважив, що скандальне рішення ухвалено одразу після закінчення місцевих виборів, результати яких створили низку нових викликів. «Синхронізація цих подій свідчить про цілеспрямованість і продуманість антидержавних дій», – вважає Данілов.

А тепер кілька слів про президентський законопроєкт. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, наразі переважна частина суспільства втратила довіру до суддів КС. А нині розгляду в цій установі очікують фактично всі ключові реформи, прийняті Верховною Радою України останніми роками: банківська та земельна, судова та чимало інших.

Відтак, як стверджує міністр, РНБОУ та Президент, зваживши всі ризики, підтримали ідею політичного врегулювання проблеми шляхом перезавантаження всього складу Конституційного Суду України, що і було оформлено відповідним законопроєктом.

Чимало опонентів такого рішення вказали, що воно не є юридичним та не відповідає вимогам закону і Конституції, а тому не може бути підтриманим. Запропоновано альтернативні юридичні варіанти врегулювання проблеми, які, на думку Малюськи, на жаль, чудові у всьому, крім реалістичності або ж ефективності.

«Як міністр юстиції я є одночасно і політиком, і юристом, а тому боротьба «внутрішнього юриста» з «внутрішнім політиком» є ще затятішою, аніж більшість суперечок у фейсбуці. Результат цих суперечок – моє переконання, що політичне вирішення проблеми має право на існування.

Більше того, такого роду суперечка (хоча і значно більшої ваги) між політичним та юридичним рішенням уже була не так давно, у 2014 році.

Нагадаю, суспільну довіру тоді втратили Янукович та його команда. У часи Революції гідності було прийнято чимало політико-правових рішень, де трагічність ситуації цілком правильно і справедливо переважила окремі вузькі юридичні обмеження.

Одним із таких політико-правових рішень стала чинна редакція Конституції України.

До того ж, нагадаю, чинна Конституція – це саме політико-правове рішення, яке «розвернуло» дію несправедливого рішення Конституційного Суду України. Рішення, ухваленого КСУ, за чутками, під політичним тиском та за чималу грошову винагороду від тодішньої влади.

У чому ж секрет успішності тих політичних (або ж, якщо хочете, політико-правових) рішень? На мою думку, в тому, що це був суспільний компроміс та реалізація справедливості. Це єдиний критерій, який відрізняє справедливе політичне розв’язання складної суспільної проблеми від антиконституційних дій або ж (іноді) узурпації влади. Тому чи має право на життя і реалізацію ініціатива Президента щодо перезавантаження КСУ? Моє внутрішнє переконання: так, якщо її підтримають Верховна Рада України і суспільство», – наголосив міністр, виступаючи на одному з телевізійних ток-шоу.

Важливо також зауважити, що чимало коментаторів вважає, що в основі скандального рішення КС є особисті мотиви суддів, котрі в такий спосіб мали намір захистити себе він дій Нацагенції із запобігання корупції. Також говорять про те, що судді перебрали на себе повноваження законодавчого органу влади, стверджуючи, що кримінальна відповідальність за недостовірне декларування є «надмірною». Крім того, що взагалі виглядає дивним, судді КС під час розгляду подання депутатів перебрали на себе повноваження заявників і ухвалили рішення про неконституційність положень закону, які не оскаржувались.

Що стосується реакцій парламентських фракцій на дії КС та Президента Зеленського, то тут оцінки були різними.

Опозиційні фракції «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу», підкреслюючи скандальність рішення суддів, яке може завдати значних збитків країні, все ж вважають поданий Президентом законопроєкт щодо припинення повноважень усіх суддів КС неконституційним, безправ’ям та спробою узурпувати владу.

«Зеленський продовжує жити в неконституційному полі, на хайпі гнатися за дешевою популярністю, рятуючи ґлупо розтриньканий рейтинг… Зараз в неконституційний сумнівний спосіб він хоче розв’язати проблему, що виникла після рішення КС. Неконституційне рішення лише поглибить кризу. Наступною ініціативою Зе, за такою логікою, може бути указ про пожиттєве імператорство», – написала у фейсбуці співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко.

«Рішення Конституційного Суду не витримує критики. Президентська ініціатива – теж. Якщо можна розпустити КС законом, тоді можна скасувати результати президентських виборів рішенням ЖЕКу.

Відновити повноцінну дію антикорупційного законодавства можна ухваленням відповідного закону. І в цій ситуації він легко набере необхідну кількість голосів… Спроба відновити право, порушуючи право, називається безправ’ям», – вважає голова фракції «Голос» Сергій Рахманін.

«Батьківщинівець» юрист Сергій Власенко наголосив: «Сам факт спроби призупинити дію конституційного органу, який не подобається Президенту, – це антиконституційно, неправильно, це спроба узурпувати владу…

Президент, на жаль, дуже часто діє у неконституційний спосіб, порушує Конституцію, і тому, звісно ж, йому не потрібен незалежний орган конституційної юстиції. І це точно ніяк не пов’язано з жодними рішеннями КС і не може бути з ними пов’язано».

Зауважимо, що пропозиції прийняти нові закони щодо декларування та повноважень НАЗК означатимуть зокрема й те, що всі порушені за скасованими раніше статтями справи доведеться закрити. Закон зворотної сили не має.

Натомість фракція ОПЗЖ, до якої належать депутати – ініціатори конституційного подання, яке власне і спричинило скандал, вважає, що «ніхто не має повноважень проводити ревізію рішень Конституційного Суду. Вони є обов’язковими до виконання. Зокрема і Президентом, главою його Офісу та рештою, що активно висловлюють своє невдоволення рішенням органу, який забезпечує верховенство Конституції в нашій країні». Тому медведчуківці вимагають від влади «негайно зупинити тиск на Конституційний Суд і забезпечити беззаперечне виконання рішення КСУ на виконання норм Основного Закону».

Що стосується реакції Заходу на українські події, то тут промовистим прикладом може бути публікація у впливовому виданні «Financial Times». Його журналісти вважають, що суперечливі рішення Конституційного Суду стали результатом звернень проросійських і підтримуваних олігархами депутатів, які становлять меншість у парламенті України. Вони виступають проти реформ і взаємодії Києва з МВФ.

«Постанова КСУ покликана загострити відносини України з іноземними партнерами, чия багатомільярдна фінансова допомога підтримувала країну після вторгнення Росії в Крим в 2014 році і організації війни на Донбасі», – вважає видання.

У Представництві Євросоюзу в Україні зазначили, що останнє рішення Конституційного Суду щодо складових частин антикорупційного законодавства має далекосяжні наслідки для усієї антикорупційної інфраструктури України. Воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо її міжнародних партнерів, у тому числі ЄС.

«Ми наполегливо закликаємо українську владу здійснити кроки, аби якомога швидше відновити умови для ефективного функціонування антикорупційної системи України відповідно до Конституції України. Ми готові надати допомогу щодо обрання шляхів повернення необхідної правової визначеності, спрямованої на забезпечення ефективної системи запобігання корупції в Україні», – наголосили європейські дипломати.

Зауважимо також, що відразу ж після рішення КС стали відомі й скандальні подробиці, котрі справді дають підстави говорити про особисту зацікавленість суддів у їхньому рішенні.

Наприклад, голова Конституційного Суду Олександр Тупицький, котрий, до речі, назвав таким, що має ознаки конституційного перевороту, законопроєкт Президента, який пропонує припинити повноваження суддів КС, як виявилось, у 2018 році придбав сотку кримської землі, рятуючи власне майно на окупованій території. А до декларації цих даних не вніс, бо, як стверджує цей високоповажний юрист, не знав, як це зробити.

Не зайвим буде нагадати і про те, що Конституційний Суд, як і решту державних органів, утримуємо ми, платники податків. Думаю, багатьом буде цікаво дізнатись, що буквально у день прийняття скандального рішення судді КС подали декларації про власну заробітну плату за місяць. Зокрема голова суду О. Тупицький отримав 181 тисячу гривень; Володимир Мойсик – 211,6 тис.; Ірина Завгородня – 201,3 тис.; Сергій Головатий (голосував «проти» рішення КС) – 206,4 тис.; Олександр Литвинов – 189,4 тис.; Віктор Колісник (голосував «проти») – 221,93 тисячі гривень.

Насамкінець наведу також точку зору на ситуацію та шляхи її розв’язання колишнього міністра та політика Анатолія Гриценка. Своїми думками він поділився у мережі «Фейсбук». Він вважає що нині ми маємо момент істини як для В. Зеленського, так і для країни.

Президент одважився на рішучий крок – розпуск повністю дискредитованого Конституційного Суду і прозоре конкурсне формування КС нового складу.

«Саме такі дії я запропонував два місяці тому, коли КС вирішив обезголовити НАБУ, – пише Гриценко, – розуміючи, що суд вийшов з берегів і нищитиме країну й далі. Я повторив цю пропозицію публічно після чергового ганебного рішення КС, яким суд вирішив повністю знищити будь-які спроби притягнення корупціонерів до відповідальності. Тому я повністю підтримую рішення Зеленського і закликаю усіх притомних, небайдужих до долі країни депутатів проголосувати «за» внесений ним законопроєкт. Це буде правильно і відповідально.

Застереження щодо сумнівної легітимності таких дій Зеленського, які вже озвучуються, на жаль, і притомними, небайдужими депутатами, зокрема лідером фракції «Голос» Сергієм Рахманіним, відкидаю категорично. Як такі, що процедуру ставлять вище суті й мети, а верховенство закону – вище верховенства права. Тут є системна проблема: в нашій країні неправильно переклали з англійської базовий, основоположний термін демократії Rule of Law, назвавши його верховенством закону. Правильний переклад – верховенство права! За всієї поваги до законів – це папірці, які можуть бути значимими і правильними, так само вони можуть бути нікчемними і хибними, якщо їх приймають з явно лобістською метою в інтересах не країни, а кількох корпорацій чи кількох олігархічних родин. Такі закони не сприяють розвитку країни, навпаки – стримують і гальмують будь-які позитивні зміни.

Відтак процедури і закони – не головне. А що ж головне? Головним є в правильному розумінні Rule of Law – верховенство права, в пакеті з базовими правами і свободами людини/громадянина, які закріплені в Декларації планетарного масштабу, вони ж відтворені і в Конституції України, і які влада, Президент як гарант дотримання прав і свобод насамперед має захищати. І якщо порушують базові права і їхньому захисту заважають якісь процедури чи якісь закони, то треба найперше захищати права людей усіма рішучими засобами, а по-друге, паралельно вдосконалювати процедури і закони, на майбутнє. Відтак усі депутати, які дбають справді про права і свободи людини, мають проголосувати «за» розпуск КС, не ховаючись за жодні процедурні аргументи. Бо це момент істини й відповідальних рішень»...

Політик також дає поради В. Зеленському щодо очищення влади від «недієздатних, корумпованих чи проросійськи налаштованих персонажів». Пропонує залучити до роботи професійних людей, які дбатимуть про країну. Бо перші півтора року президентства «принесли лише зневіру, розчарування, збагачення олігархату і проросійський реванш. КС штампує свої ганебні рішення за поданням депутатів із фракції Медведчука і підконтрольних Коломойському переважно. Тому сьогоднішні рішучі дії з очищення судової системи мають стати початком комплексних рішучих дій з очищення на всіх напрямах».

До цього додамо, що, як стало відомо, уже 3 листопада КС мав розглянути подання щодо відповідності Конституції законів про функціонування української мови та про систему гарантування вкладів фізичних осіб у банках. Тож чекаємо нових скандалів?