Коляда «…ізпрежди віка» і довіку в інтерпретації франківського драмтеатру

Соборну різдвяну містерію «Коляда та й плєс... Ізпрежди віка...» запропонував цього року прикарпатцям та гостям нашого краю Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка. Її прем’єра відбулася ще 25 грудня – як символічний крок наближення України до світу, який спільно і радісно відзначає Різдво у цей день. Того дня в Івано-Франківську відбувався рекорд України з наймасовішого трембітання, і частина його учасників затрембітали на балконі драмтеатру.

Режисер-постановник об’єднавчої давньої коляди Ростислав Держипільський за основу узяв фундаментальні дослідження гуцульських традицій від Володимира Шухевича «Гуцульщина», роману «На високій полонині» (правда старовіку) Станіслава Вінценза, новели Василя Стефаника «Побожна», є там також варіації на тему Марічки і її коханого та співачки Зюзі з аншлагової «Гуцулки Ксені» у постановці Франківського драмтеатру.

Режисер і актори театру, хормейстер Наталя Байдак та балетмейстер театру Дмитро Лека зібрали автентичні колядки з усіх регіонів України, доповнили вертепне дійство гуцульським плєсом та танцем круглєк, котрі донині живуть на Гуцульщині, зокрема у Криворівні та Верховині, а також так званим бурсацьким вертепом 1770 року, котрий до наших днів дійшов завдяки знатному родові меценатів і землевласників Ґалаґанів з Полтавщини. Його відтворено за рукописом і нотами, що залишили бурсаки Києво-Могилянки у маєтку українських графів Ґалаґанів в дар за гостинне прийняття.

Об’єднавча давня коляда на сцені Івано-Франківського драмтеатру.

Так само щедро і захоплено сприймають коляду в театрі численні гості та іванофранківці (ми зустріли в залі видатного кінорежисера сучасності, грузина, котрий з 2008 року знімає Україні Зазу Буадзе, який сказав, що щасливий святкувати Різдво тут), яким пощастило бути на якомусь із п’яти аншлагових показів унікального різдвяного дійства.

На передньому плані – режисер Заза Буадзе.

Ці два обряди із заходу та зі сходу України, котрі лягли в основу вертепного дійства, традиційно виконували тільки чоловіки: у першому ми чуємо гуцульський діалект, а в другому – староукраїнську мову, хоча комусь вона може і видається як старослов’янська.

Вся трупа театру на чолі з народним артистом України Ростиславом Держипільським – від наймолодших до найстарших – щедро ділиться з глядачами найкращими колядками з усієї України, рідкісними автентичними та авторськими, як от «Народився Бог на санях» на слова Богдана-Ігоря Антонича, «Щедриком» – усіма мовами, а також тими, без котрих ніхто з нас не уявляє Різдва, влаштовують навіть батл з виконання колядок нон-стоп, а поміж тим оповідають містичну історію Різдва, котре дає нам найбільше свідчення Божої Любові.

«Коляда та й плєс ...ізпрежди віка...» - воістину соборна коляда, бо глядачеві пропонують побачити автентичні традиції гуцульської Коляди та унікальну реконструкцію давнього бурсацького вертепу з Великої України – найдавнішого лялькового вертепу. Але не тільки. Бо глядач стає також учасником дійства, слухаючи Віщуна (актор – Олексій Гнатковський), котрий з гідністю мудреця розповідає і нагадує те, чого ми не знали чи вже стали забувати, а також пригощає гостей і заохочує їх колядувати та уважно слухати. Щоб пам’ятати, як то було 200 років тому і як має бути довіку.

Фото з відкритих джерел.