У прикарпатському видавництві «Дискурсус» недавно побачила світ антологія «Поезія без укриття» – своєрідна художня хроніка протистояння українців рашистській агресії. З цією книжкою її творці завітали днями до Івано-Франківська в ході свого презентаційного туру, перед тим побувавши у Чернігові, Кропивницькому, Сумах, Києві, Львові та інших містах України.
Антологія, якщо лаконічно визначити її мету і зміст, увібрала в себе нерафінований емоційний досвід поезії першого місяця повномасштабної російсько-української війни. «Під дахом» 240-сторінкового видання вміщено дві сотні творів 70 авторів з різних регіонів України. Серед них є (про це можна довідатися з «Перепису авторів» наприкінці книги) як знані поети, так і початківці, люди різного віку й неоднакового рівня поетичної майстерності – як цивільні, волонтери, так і добровольці, бійці Тероборони та ЗСУ. Тобто немало й тих, хто бореться за нашу спільну Перемогу над рашистськими загарбниками і своїм пристрасним, полум’яним словом, і безпосередньо своїм ратним чином на передовій.
У цьому – унікальність антології. З нею ознайомили шанувальників поезії, які вщерть заповнили залу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, представлені завідувачкою її відділу краєзнавчої літератури Оксаною Шаран письменники – директор «Дискурсусу» Василь Карп’юк, авторка ідеї й упорядниця книжки голова Кіровоградської обласної організації НСПУ Надія Гармазій та координаторка проєкту й дизайнерка видання Ірена Яніцька з Львівщини, усі троє також його автори. Вони розповіли про те, як творилися вірші і саме видання в нинішній набатний час війни.
Власне, про це сконцентровано і метафорично свідчить уже сама назва – «Між укриттями і ракетами» – переднього слова до книги, написаного тією ж Надією Гармазій і датованого 24 березня 2022 р., в якому поетеса й літературознавчиня розглядає підсумок першого місяця повномасштабної російсько-української війни крізь призму творчості авторів поетичної антології. Задум укласти її виник в обласному центрі Кіровоградщини, як офіційно ще й досі іменують цей регіон: «І не випадково, бо ж Кропивницький сьогодні став для багатьох прихистком між сходом і заходом…», а «метою цієї антології є фіксація вражень першого місяця війни, коли індивідуальне ставало колективним і водночас висловлювалися важливі для кожного автора сенси. Це твори, які справді писалися на межі. Так не писалося д о, і так не писатиметься п і с л я». Прикладом тут може слугувати і вміщений в антології текст самої поетеси, якому вона дала заперечувальний заголовок «Непрощена неділя». Тому що в час розв’язаної путінською росією в Європі XXI століття страхітливої війни супроти волелюбного українського народу «прощення не відають ні снарядом побита рілля, ні в укритті народжене під звуки сирен маля, надто в прощену неділю! І тим, хто героєм посмертно став на своїй землі, – ви їм не кажіть про спокій, і про тимчасовий мир, і про неділю прощену…».
Процитую і вірш Ірени Яніцької «У словах не залишилось більше життя…»:
Я йду своїм садом і збираю шматки окупанта. Собаки їх не їдять, і ворони теж обминають. Сморід вже лізе над садом моїм. Зберу їх докупи і піду закопаю там, в рові. А як хто шукатиме, скажу: згоріли в огні. Та й кому вони треба – ця погань паршива?! Ніхто за ними вже місяць не йде.
А Василь Карп’юк у своєму верлібрі пише: «тут ходить вбивця неподалік закидує всіх ракетами Смішний нікчемний герострат який заважає нам жити».
Усі троє прочитали слухацькій аудиторії вірші як свої, так і інших авторів антології. Звісно, можна б цитувати й цитувати поетичні рядки багатьох із них, виповнені гірким болем від жахливих злодіянь рашистських нелюдів на українській землі супроти «молодших братів», як вони раніше нас називали, і водночас осяяні несхитною вірою в перемогу добра над злом, у нашу звитягу над навіженою кацапнею. Втім, через ліміт газетної площі виходитиму з географічного принципу і наведу рядки поезії івано-франківської авторки – Тані П’янкової:
Нація переможців родиться у підвалах –
Світ закриває вуха, тупо відводить очі…
Бог на руках виносить янголів з-під завалів
Серця, що вибухає і кровоточить…
Наш земляк з Рудників на Снятинщині, а нині киянин Василь Клічак у вірші «Нація» окреслює ознаки не лише ратного гартування, а й духовної консолідації й трансформації українців від самого початку всенародної боротьби з нашим одвічним ворогом:
Нація, обпалена вогнем,
хрещена у купелі із крові,
з першим, другим, п’ятим, сьомим днем
употужнюється гонорово.
Художнім відображенням героїчної боротьби нашого народу супроти орди московитів антологія «Поезія без укриття» є помітною подією і для сучасного українського літпроцесу, і, думається, в майбутньому матиме певну цінність у контексті історії загалом, а не лише історії літератури. На презентації книги відзначали навіть певний терапевтичний ефект від впливу багатьох вміщених у ній творів на читачів. Народна депутатка Оксана Савчук, заступниця начальника управління культури, національностей та релігій ОДА, депутатка обласної ради Мирослава Корнелюк, голова молодіжної комісії Івано-Франківської архієпархії УГКЦ о. Михайло Віхоть, директорка ОУНБ ім. І. Франка Людмила Бабій відзначали те, що в цей непростий час видання творів про мужню відсіч наших воїнів-захисників і всього українського народу рашистській агресії має неабияке значення, засвідчує несхитність їхнього духу й волі до боротьби та підтримує цей дух, дякували авторам і творцям антології, в якій не лише зафіксовано поетичними засобами враження від подій та епізодів першого місяця широкомасштабної війни – автори осмислюють їх і розумом, і на рівні своєї душі.
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків зокрема нагадав, що й обласний центр Прикарпаття в перший же день відчув, що таке війна, коли вперше прилетіли ракети в наш аеропорт: «Кожен із нас пережив перший місяць війни по-різному. Та ми розуміємо, що в цій книзі сконденсовано емоції всієї України, голос усієї нашої держави, який пролунав у перші дні війни і продовжує звучати, набираючи сили. Серце Франківська в ці непрості дні пульсує в унісон із серцями всіх українських міст. Радий, що і в нинішній воєнний час наші письменники можуть видавати свої твори, що відбуваються такі презентації книг, як сьогодні. Мені б дуже хотілося, щоб ми зустрілися на презентації першого місяця української Перемоги. Це одна з найбільших моїх мрій. Я щиро вірю в Перемогу. Хоча для неї потрібно нам усім дуже попрацювати, в тім числі й на культурному фронті».
Присутні в бібліотечній залі разом зі священником помолилися за нашу Перемогу над ворогом. Вони мали нагоду купити антологію. 25% вартості кожного проданого примірника книги переказують для Збройних сил України. Як повідомили ініціатори проєкту «Поезія без укриття», найближчим часом це видання буде презентовано також у Кракові.