Уже близько пів року на вхідних дверях однієї з квартир у нашому під’їзді висять дві намертво приклеєні наліпки. Одна – із грізним текстом: «Боржник, вас розшукує кредитор і хоче зв’язатись з вами». І друга такого самого змісту. Її, очевидно, намагались зірвати, але наліпка чіпко тримається на місці. Правда, текст уже прочитати складно.
Такі методи «впливу» для колекторів (це порівняно нове поняття, під яким слід розуміти співробітників спеціалізованої компанії, котра займається стягненням заборгованості) дуже характерні. Присоромити, зробити інформацію про борги максимально публічною, залякати, напосідати на боржника за допомогою телефонування та грізних листів – це все перелік методів, якими «вибивають» борги з громадян, котрі мали необережність позичити гроші і вчасно за позику не розрахуватись. Причому часто ці методи або лежать за межею правового поля, або ж поза рамками нормальної людської моралі.
Пригадую, колись, уже доволі давно, придбав мамі мобільний телефон із карткою. Номер виявився таким, що уже був у використанні. І її просто зводили з розуму дзвінки від невідомих, котрі шукали інших невідомих та вимагали віддати гроші. Жодні пояснення про те, що це номер щойно придбаного телефону, що боржників його власниця не знає і т. ін., на другому кінці дроту не сприймали. Втім, гірше не це, а те, що таким чином колектори змушували нервувати старшу людину, котрій важко пояснити, що таке колцентр, у якому сидять десятки людей і механічно набирають вказані роботодавцем телефонні номери та ставлять стандартні запитання зі спеціального запитальника. Що насправді відповіді і пояснення їх не цікавлять, бо їхня справа – турбувати, дратувати, примушувати нервувати.
З другого боку, ми й самі, напевно, не раз у житті стикались із тим, що люди, котрі позичали у нас, не поспішали не те що вчасно повернути борги, а й могли про них «забути». Тут реакція кожного залежить від темпераменту та позиченої суми. Хтось міг просто махнути рукою на втрату, хтось наполегливо нагадував про борг, а хтось міг вирішувати суперечку і за допомогою кулаків чи в кращому разі – суду. Приблизно так само поводяться і колектори. Різниця лише у тому, що від того, чи повернуть вони борги, залежить їхній заробіток.
Втім, зрозуміло, що ситуація із самодіяльністю збирачів боргів не могла тривати безкінечно. Нині, схоже, уже маємо перші ластівки державної уваги до проблеми та намагання поставити діяльність колекторів у прийнятні рамки. Принаймні таку надію дає те, що на проблему звернули увагу у Національному банку України. Як повідомили у пресслужбі регулятора, відбулася зустріч з представниками небанківського фінансового сектору, аби обговорити майбутнє регулювання роботи колекторських компаній, якими НБУ опікується з 1 липня цього року.
Фахівці центрального банку визначили дві ключові проблеми ринку. По-перше, існує певна неврегульованість у законодавстві самої суті і правил колекторської роботи. По-друге, протягом першого місяця відтоді, коли ці питання віднесено до його сфери відповідальності, Нацбанк отримав 535 звернень громадян, які стосувались дій колекторських компаній. За результатами їхнього розгляду було встановлено випадки грубого порушення діями колекторів щодо боржників вимог законодавства України.
Наразі у НБУ планують принципово оновити підходи до регулювання роботи колекторських компаній в Україні. «Ми прагнемо побудувати красивий, прозорий ринок, але для цього потрібно встановити зрозумілі правила. Це дозволить підвищити довіру до ринку та посилити захист споживачів фінансових послуг, адже без цього красивий ринок побудувати просто неможливо. Тому зараз ми опрацьовуємо з колегами з профільного комітету Верховної Ради проєкт закону, який врегулює діяльність колекторських компаній. У цьому проєкті закону для колекторської компанії з’явиться вимога щодо дотримання нею правил етичної поведінки з боржником. Ми також плануємо напрацювати кодекс етичної поведінки для небанківських фінансових установ і будемо вітати долучення до його розробки учасників ринку. В разі порушення колектором правил етичної поведінки будуть передбачені заходи впливу та санкції, в тому числі виключення з Реєстру колекторських компаній», – розповіла під час згаданої зустрічі перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Власне, саме поява Реєстру колекторських компаній стане однією із ключових запланованих змін для ринку. У ньому буде систематизований перелік установ, які можуть здійснювати колекторську діяльність, а вилучення з Реєстру означатиме заборону банкам і фінансовим компаніями укладати договори з такою установою. Вилучення з Реєстру є одним із запланованих заходів впливу НБУ у відповідь на незаконні колекторські дії, до якого регулятор може вдатись, якщо учасник ринку не реагує на письмові вимоги та штрафні санкції за порушення вимог законодавства при взаємодії з боржником.
Нацбанк, за словами К. Рожкової, планує також встановити додаткові вимоги до правил етичної поведінки щодо боржника для кредиторів, у тому числі в частині контролю дій залучених колекторських компаній та надання рекомендацій для усунення порушень. Також має бути прописано у згаданому законопроєкті підходи до взаємодії колекторських компаній з боржниками.
Втім, уже найближчим часом НБУ планує розробити методичні рекомендації щодо етичної поведінки при здійсненні колекторської діяльності, запропонує всім учасникам ринку повідомити про дотримання правил етики й оприлюднить перелік установ, які погодились на їх дотримання, на сайті НБУ.
Фахівці регулятора банківського та фінансового ринків вважають, що посилення захисту прав споживачів, а також зрозумілі і прозорі вимоги щодо поведінки кредитора та колектора щодо боржника у підсумку сприятимуть відновленню довіри на фінансовому ринку.
Наразі важко сказати, наскільки ефективними будуть законодавчі ініціативи НБУ, але важливо вже те, що таким чином діяльність колекторських компаній буде виведено із сірого правового поля. А обурені свавіллям стягувачів боргів громадяни матимуть можливість вплинути на них. Хоча б поскаржившись до Нацбанку.
