Більше тижня український уряд тримає в напрузі все суспільство. Ще 2 грудня Кабінет Міністрів скасував так званий карантин вихідного дня (КВД), який діяв із середини листопада. Й водночас запровадив в Україні як протидію поширення пандемії COVID-19 однакові для всіх регіонів правила «помаранчевої» карантинної зони, які діють тепер у будні й у вихідні.
Однак уже тоді це рішення назвали тимчасовим, оскільки перед його ухваленням обговорили можливість введення так званого жорсткого локдауну – за квітневим взірцем. Правда, думки різних відповідальних осіб щодо термінів його запровадження та тривалості відразу розбіглися і не зійшлися докупи й досі.
За різними даними, Кабмін розглядав кілька дат для локдауну – з 23 грудня по 15 січня, з 25 грудня по 17 січня, між якими, по суті, майже немає відмінності, з 29 грудня на два тижні й навіть із 7 по 20 грудня... Проте на жодній так і не спинився. Досі з того приводу не ухвалено ніякого рішення. Але, схоже, у грудні жорсткого, тотального карантину таки не буде.
Втім, зітхати з полегшенням ще рано. Бо хоча днями Президент Володимир Зеленський заявив, що локдаун може бути запроваджено в разі потреби не раніше 2 січня, немає гарантії, що доти не станеться несподіваного погіршення ситуації з COVID-19 з усіма наслідками для нашого суспільства, які з того випливатимуть…
Власне, карантинні «інтриги» почалися ще з підсумування результатів КВД. Його скасували, як зазначив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, оскільки той, мовляв, «не дав очікуваного ефекту». Проте тоді ж прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що, навпаки, КВД «мав позитивний результат». Звісно, згодом міністр виправив свою «помилку», уточнивши, що у МОЗ сподівалися на зменшення кількості нових випадків на 20%, та досягти цього не вдалося, тобто максимального ефекту від обмежень не отримали. Але зробив те після заяви прем’єра.
Свою лепту до цього абсурду додав у п’ятницю, 4 грудня, голова Верховної Ради Олександр Разумков, оголосивши, що «карантин вихідного дня» «не до кінця» себе виправдав. Тобто мовби здійснив «середньоарифметичне вирівнювання» тих полярних заяв з уст двох відповідальних осіб з одного й того самого приводу. Та все одно це нагадує байку про лебедя, рака і щуку, які тягли врізнобіч один і той самий віз…
Отже, що маємо на тепер, окрім репліки глави держави про ймовірну дату початку «бліцкригу»? Є ще «інсайд» від секретаря РНБО Олексія Данилова, який висловив упевненість, що локдаун в Україні буде запроваджено в будь-якому разі – як не в грудні, то з 2 січня. А ще наведемо цитату із брифінгу згаданого М. Степанова того самого 4 грудня: «МОЗ пропонуватиме уряду ввести локдаун із початку січня на три тижні. Наприкінці січня й на початку лютого ми очікуватимемо пік захворюваності на грип. Це призведе до серйозного навантаження на медичну систему. До цього періоду потрібно підійти з мінімальними цифрами захворюваності на COVID-19, зокрема з мінімальною кількістю госпіталізованих».
Водночас уже є й попередня оцінка такої ініціативи. Лікар-епідеміолог Андрій Александрін заявив, що посилення карантину в Україні в період новорічних свят не матиме сенсу. «Це чергове політичне ноухау, яке винаходять у нашій країні, і воно не має ніякого стосунку до епідеміології. Не знаю, як усе населення, але я втомився від таких експериментів. Маємо розуміти, що жодні прогнози чи карантинні заходи з боку нашого уряду не виправдалися».
За його словами, у січні локдаун буде взагалі безглуздим, оскільки «якщо подивитися на динаміку захворюваності на ГРЗ за останні 10-20 років, то можна побачити тенденцію до зниження кількості випадків хвороби в період новорічних свят. Це виходить тому, що в цей період люди більше часу проводять переважно у близькому колі, з родичами, друзями. І менше користуються громадським транспортом, рідше бувають на велелюдді й на робочих місцях».
